Невідповідність чистого прибутку нерозподіленому
Сума в рядку 2350 звіту про фінрезультати за ф. 2-м становить 2585,5 тис. грн та не збігається зі сумою збільшення показника рядка 1420 балансу ф. 1-м — 216,2 тис. грн — у зв’язку з тим, що протягом 2019 р. з прибутку цього року було нараховано та виплачено дивіденди. Банк таку звітність не приймає. Чи правомірні дії банку?
Чистий прибуток (збиток), визначений за розділом I звіту про фінансові результати, як і раніше, впливає на пасив балансу, а саме на показники розділу I «Власний капітал». Основна проблема в тому, що деякі фахівці контролюючих органів хибно вважають, що значення чистого прибутку (збитку) впливає лише на значення рядка 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)». Тож під час перевірки поданої фінзвітності вони вимагають відповідності цих показників, яку умовно можна викласти у формулі:
Чистий прибуток (збиток) (рядок 2350 або 2355 розділу I звіту про фінрезультати, ф. 2) = Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на кінець звітного періоду - Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на початок звітного періоду (графа 4 - графа 3 рядка 1420 балансу).
Але ця формула не враховує факт використання нерозподіленого прибутку підприємства, якого часто лише у балансі та звіті про фінансові результати і не побачиш.
Річ у тім, що підприємство зазвичай створюється для отримання прибутку і розпоряджається власним прибутком так, як вирішать засновники. Про це ми говорили у «ДК» №23/2013.
Використання нерозподіленого прибутку у зв’язку з виплатою дивідендів доведеться пояснювати, обов’язково звертаючись до звіту про власний капітал.
Відомо, що дивіденди — це та частина чистого прибутку, яка за рішенням засновників, учасників (або згідно з установчими документами) виплачується засновникам (учасникам). Відповідно, якщо протягом звітного періоду відбулася така виплата, то сума нерозподіленого прибутку на кінець звітного періоду буде меншою. Сума виплачених дивідендів відображається у рядку 4200 (графа 7) звіту про власний капітал.
У «ДК» №50/2014, ми зазначали таке: ті зміни, за якими форма 2 у показнику чистого прибутку не збігається з балансом (про що було сказано вище), якраз має бути розкрито у формі 4.
Докладніше про форму 4 ми писали у «ДК» №4/2019. Звісно, мале підприємство не зобов’язане подавати форму 4 фінансової звітності, але її можна використати для надання пояснень банку.
Приклад На початок року показник нерозподіленого чистого прибутку — 350 тис. грн, а на кінець року — 450 тис. грн (рядок 1420, графи 3 і 4 балансу). За формою 2 показник чистого прибутку за звітний рік — 170 тис. грн (рядок 2350, графа 3 форми 2). Але різниця між графами 4 і 3 рядка 1420 балансу не збігається з показником графи 3 рядка 2350 форми 2, бо протягом року виплачувалися дивіденди в сумі 70 тис. грн. Цю різниця в сумі виплачених дивідендів має бути зазначено у графі 7 рядка 4200 звіту про власний капітал.
Отже, ще раз наголосимо: значення чистого прибутку (збитку) та нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) у звіті про фінансові результати та балансі порівняти можна зовсім не часто. Це радше виняток, ніж правило, коли збільшення (зменшення) рядка 1420 балансу збігається зі сумою чистого прибутку або збитку підприємства за звітний період, коли не було жодних змін суми прибутку, крім фінансового результату поточного року. Зокрема, для пояснення розбіжностей між цими показниками складають звіт про власний капітал. I саме ця форма допоможе бухгалтеру швидко дати відповідь на будь-які запитання контролюючих органів, банківських установ та інших органів щодо формування та стану власного капіталу підприємства.
Катерина Калашян, «Дебет-Кредит», ACCA DipIFR