Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 27.09.2019 р. №430/6/99-00-04-02-06-15/IПК
Щодо застосування норм Податкового кодексу України у зв'язку з внесенням змін Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII
Суттєво. Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального.
! СГ, які заправляють власну техніку
Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула запит Господарства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норм Кодексу у зв'язку з внесенням змін Законом України від 23.11.2018 р. №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон №2628) та в межах компетенції повідомляє.
У зверненні Господарство зазначає, що закуповує пальне на АЗС за готівку в невеликих об'ємах до 100 літрів для заправки техніки і використовує виключно для власного споживання. Господарство зберігає пальне в невеликих об'ємах у баку трактора та каністрах.
Господарство запитує, за наявності яких об'ємів зберігання пального треба отримувати ліцензію на право зберігання пального? Та чи потрібно отримувати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки?
Законом №2628 внесено зміни до Закону України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон №481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01.07.2019 р.
Статтею 1 Закону №481 визначено, що:
місце зберігання пального — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;
зберігання пального — діяльність зі зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Статтею 15 Закону №481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки ці резервуари не є нерухомим майном та не мають чіткої прив'язки до місця (території) згідно з Законом №481.
Законом №481 не передбачено інших винятків або виключень щодо категорій заявників на отримання ліцензії на право зберігання пального.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.