До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 24.10.2019 р. №981/6/99-00-07-03-02-15/IПК
Податкову накладну складають на дату виникнення ПЗ постачальника, а РК до податкової накладної — на дату виникнення однієї з підстав, перелік яких наводиться у ст. 192 ПКУ. Згідно з п. 192.1 ПКУ, при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг суми ПЗ та ПК постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.
РК до податкової накладної є первинним документом згідно з п. 44.1 ПКУ, як наслідок — підтверджує господарську операцію.
У коментованій консультації податківці зазначають, що постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише на підставі належним чином складеного відповідно до норм ПКУ та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (пп. 192.1.1 ПКУ).
Це означає, що помилка у даті складання РК автоматично робить цей розрахунок коригування документом, який не можна вважати первинним, тому що він не відповідає даті фактичного повернення авансу, який підтверджується банківською випискою. Крім цього, податківці роз'яснюють, що права зменшити суму ПЗ з ПДВ у постачальника на підставі такого РК, складеного з неправильною датою, немає.
Що з податковим кредитом, — податківці у коментованій IПК мовчать. Утім, в іншій IПК — див. IПК від 19.07.2018 р. №3179/6/99-99-15-03-02-15/IПК — податківці роз'яснюють, що покупець — платник ПДВ має здійснити коригування сум податкового кредиту, сформованого у разі здійснення операцій з придбання товарів/послуг, за результатами податкового періоду, в якому відбулося зменшення компенсації вартості таких товарів/послуг. При цьому коригування податкового кредиту здійснюється незалежно від факту отримання та реєстрації в ЄРПН РК до відповідної ПН.
Та що ж робити, якщо РК, який «обнулив» ПН, складено неправильною датою?
Податкові органи у коментованій IПК повідомляють, що РК складається до конкретної податкової накладної (наводяться дата та номер податкової накладної), до якої вносяться зміни. Як наслідок, якщо в майбутньому виявиться помилка в РК, складеному до податкової накладної, дані якої виведені в нуль (обнулені), то виправити такий РК буде неможливо. Розрахунок коригування на розрахунок коригування в цьому разі не складається.
Нині у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника у розділі «ЄРПН» можна побачити всю інформацію щодо показників податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї РК. Якщо звірити всі показники за випадком, який ми розглядаємо, виходить, що ці ПН стали нульовими. А це означає, що вивести «в нуль» сам РК вже неможливо.
Такий підхід вже наводився в IПК ДФСУ від 05.04.2019 р. №1474/6/99-99-15-03-02-15/IПК, де податківці також повідомляли, що РК, складений до податкової накладної у зв'язку з поверненням авансу, фактично виводить цю ПН у «нуль», а тому підстав для її подальшого коригування немає.
Але варіант виправлення такої ситуації все-таки є.
Приклад Платник ПДВ:
— 30 жовтня отримав передоплату за товар — складено ПН (гранична дата реєстрації — до 15 листопада);
— 4 листопада повернули аванс — банківська виписка;
— 5 листопада складено помилковий РК. Такий документ не дає підстави для коригування ПЗ з ПДВ.
Виправлення: платник ПДВ складає:
— нову ПН від 30 жовтня — датою авансу (гранична дата реєстрації до 15 листопада);
— новий РК від 4 листопада — з правильною датою.
I якщо виправлення зробити до 15 листопада, можна уникнути штрафу за невчасну реєстрацію ПН та РК за ст. 120-1 ПКУ і скласти належні документи.
На жаль, якщо така ПН буде зареєстрована з порушенням строків реєстрації, то до постачальника будуть застосовані штрафи, передбачені п. 120-1.1 ПКУ.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»