Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 08.08.2019 р. №3687/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Щодо оподаткування операцій зі списання зіпсованих товарно-матеріальних цінностей
Суттєво. Витрати від списання вартості зіпсованих ТМЦ, сформовані згідно з правилами бухобліку, не передбачають формування різниць для коригування фінрезультату до оподаткування.
! Платникам податку на прибуток
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування операцій зі списання зіпсованих товарно-матеріальних цінностей (шкіра ВРХ, напівфабрикат) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі абзацу першого пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Отже, витрати від списання вартості зіпсованих товарно-матеріальних цінностей, сформовані платником податку згідно з правилами бухгалтерського обліку, не передбачають формування різниць для коригування фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.