До індивідуальної податкової консультації Головного управління ДФС у Запорізькій області від 25.07.2019 р. №3472/IПК/03-20-14-05-11
Продаж власної продукції фізособам
Податківці нагадали, що підприємства мають право продавати фізособам (у т. ч. працівникам) за готівку власну продукцію без РРО та РК, але з оформленням касових документів. А що слід розуміти під «власною продукцією», вони роз'яснили в IПК ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.07.2019 р. №3472/IПК/03-20-14-05-11 (див. у «ДК» №33-34/2019).
Хто може продавати власну продукцію без РРО та РК?
Це підприємства, установи і організації усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. Саме таких СГ прописано у п. 1 ст. 9 Закону про РРО.
За яких умов можна обійтися без РРО та РК
У разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням ПКО та ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання (п. 1 ст. 9 Закону про РРО).
Тож податківці роз'яснюють, що ФОПи-«загальносистемники» під час продажу власної продукції зобов'язані використовувати РРО.
Що ж до ФОПів-«єдинників», то тут усе залежить від того, чи працює звільнення від застосування РРО у зв'язку з граничним доходом в 1 млн грн відповідно до п. 6 ст. 9 Закону про РРО та п. 296.10 ПКУ. Якщо «єдинник» застосовує РРО у зв'язку з перевищенням доходу в 1 млн грн, то при всіх операціях, у т. ч. й під час продажу власної продукції, слід обов'язково застосовувати РРО.
Що є власною продукцією?
Податківці у коментованій IПК роз'яснюють, що для визначення, яка саме продукція підпадає під поняття власної, слід керуватися листом Міністерства юстиції від 15.05.2015 р. №490-0-2-15/8.1. У цьому листі Мінюст зазначає, що Закон про РРО не містить визначення поняття «продукція власного виробництва» для цілей цього Закону. При цьому й інші законодавчі акти також не розкривають змісту цього поняття. У зв'язку з цим Мін'юст радить ураховувати такі поняття, як:
— продукція — будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений під час виробничого процесу (ст. 1 Закону №2736);
— виробництво (виготовлення) — діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва (ст. 1 Закону №1775);
— повний технологічний цикл виробництва — сукупність приміщень, технологічного й іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини у продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачеві, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства (ст. 1 Закону №481).
Тож виходить, що під продукцією власного виробництва слід розуміти продукцію, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили, тобто продукція пройшла всі стадії технологічного процесу — від переробки сировини у продукцію, готову для реалізації.
На підставі цього податківці доходять висновку, що лише у разі продажу продукції власного виробництва, яка відповідає наведеним вище поняттям, через касу підприємства з оформленням ПКО та ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання, РРО застосовувати не обов'язково.
Тобто виходить, що в разі продажу за готівку (або при розрахунку платіжними картками) об'єктів незавершеного виробництва скористатися цією пільгою буде неможливо — розрахунки потрібно проводити за допомогою РРО. Але що саме вважати завершенням процесу виробництва та які стадії технологічного процесу має пройти продукція, щоб вважатися готовою для реалізації, це кожен виробник має вирішити самостійно. Адже, на нашу думку, готовою продукцією можуть вважатися і напівфабрикати, і сировина, з яких інші виробники-покупці створюватимуть власну готову продукцію.
Винятки
Але не вся власна продукція звільняється від застосування РРО — є винятки. Так, у п. 1 ст. 9 Закону про РРО чітко зазначено, що таке звільнення не застосовується у разі реалізації:
— технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
— лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Тож при реалізації такої продукції за готівку чи із розрахунками платіжними картками обов'язково потрібно мати РРО.
Не використовувати РРО при продажу власної продукції — обов'язок чи право?
Це право. Так, податківці в IПК від 18.07.2017 р. №1258/6/99-99-14-05-01-15/IПК зазначають, що якщо підприємство не бажає скористатися пільгою, яку надано йому Законом про РРО щодо незастосування РРО при торгівлі продукцією власного виробництва у разі проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням ПКО та ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, то таке підприємство має застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням та видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Відповідальність
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року під час перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи:
— за вчинене вперше — 1 гривня;
— за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (послуг).
А ще є санкції адміністративні. I тут треба звернути увагу на таке.
Є штрафи, передбачені ст. 155-1 КУпАП. Але їх встановлено за порушення визначеного законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, коли застосовується штраф у розмірі від 2 до 5 н. м. д. г. (від 34 до 85 грн) — стосовно осіб, які здійснюють розрахункові операції; або ж від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85 до 170 грн) — стосовно посадових осіб. Проте ситуації, яку ми розглядаємо щодо власної продукції, вони не стосуються. Як ми зазначили вище, пільг щодо незастосування РРО у суб'єктів господарювання, зазначених у ст. 155-1 КУпАП, немає.
Утім, є ще штраф, передбачений ст. 166-15 КУпАП за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). Ця стаття не містить переліку сфер діяльності, в яких скоєно порушення. I встановлює штраф від 100 до 200 н. м. д. г. (від 1700 до 3400 грн) стосовно фізичної особи — підприємця, посадових осіб юридичної особи.
Звісно, про продаж власної продукції у цій статті ані слова, але є ризик того, що податківці, які мають право застосовувати такі штрафи, розглядатимуть у цьому випадку власну продукцію як різновид товару. Проте жодних роз'яснень з боку ДФС щодо того, чи застосовуватимуть вони цю статтю у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, немає. Найчастіше вони використовують ст. 166-15 КУпАП — перевищення граничних розрахунків готівкою.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
- Закон №2736 — Закон України від 02.12.2010 р. №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»