В Україні затверджено Норми природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах та Порядок їх розрахунку (Норми №316 і Порядок №316). Кого стосуються ці норми і як їх застосовувати?
Кого стосуються норми природних втрат зерна?
Норми безпосередньо стосуються:
1) зернових складів;
2) зернопереробних підприємств.
Відповідно до п. 15 ст. 1 Закону про зерно, зерновий склад — суб'єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги зі зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.
Таким чином, з погляду термінології зерновим складом не є склад чи елеватор сільгосппідприємства, де воно зберігає власно вирощене зерно. Чи склад, на якому зберігають стороннє зерно, але без видачі складських документів на зерно та без участі в Гарантійному фонді. Тому за формальними ознаками Норми №316 на втрати зерна на таких складах не поширюються. Хіба що сільгосппідприємства, які мають такі склади, будуть застосовувати ці норми за самостійним рішенням. Щоправда, можливість застосування Норм №316 в такій ситуації завжди можна заперечити. Норми №316 виглядають доречно для використання складами, які відповідають вимогам, встановленим Законом про зерно. Причому вони і видані на виконання ст. 7 і 22 цього Закону. А якщо склади не відповідають вимогам Закону про зерно, то які підстави застосування Норм №316? Це питання залишається відкритим. Тому кожне підприємство має право звернутися до Мінагрополітики за роз'ясненням.
Зернопереробні підприємства — підприємства, які приймають, зберігають та переробляють зерно, зокрема борошномельні, круп'яні, комбікормові, олієекстракційні, спиртові солодові пивзаводи (п. 17 ст. 1 Закону про зерно).
Коли і на підставі якого документа застосовувати Норми
Відповідно до змісту п. 1 Норм №316, норми застосовуються як контрольні та граничні під час інвентаризації або перевірки наявності зерна та продуктів його переробки, що зберігаються на зернових складах та зернопереробних підприємствах, для встановлення причин зменшення їх маси, що не обумовлено зміною якості.
Тобто норми природних втрат зерна застосовуються:
1) під час інвентаризації чи іншої перевірки наявності зерна;
2) якщо така перевірка виявила зменшення маси зерна за фактичними даними порівняно з обліковими даними і таке зменшення не пов'язане зі зміною якості (наприклад, не пов'язане зі зменшенням вологості зерна).
Провести таку перевірку можна тільки при повному зачищенні місця зберігання. Наприклад, якщо зерно зберігається насипом у критому складі, точно порахувати його кількість можна, тільки зачистивши цей склад, тобто перевантаживши наявне там зерно в інше місце зберігання і зваживши його на вагах під час перевантаження. Таку операцію традиційно в нашій країні оформляють актами зачистки.
На сьогодні затвердженої нормативними документами форми цього акта немає. Тому кожне підприємство має розробити власну форму. За зразок можна взяти форми актів, затверджених наказом Держсільгоспінспекції від 25.05.2011 р. №12:
— Акт зачистки (для зерна і продуктів його переробки) (форма №30);
— Акт зачистки (для кукурудзи) (форма №30-а).
Скасовано цей наказ іншим наказом інспекції — від 20.09.2011 р. №95. У цьому самому скасованому наказі було розглянуто особливості застосування актів.
Зачищення й оформлення актів проводить комісія, склад якої і порядок проведення затверджуються наказом керівника підприємства. Не складають такі акти на відходи другої і третьої категорій, на продукцію, паковану у мішки стандартної маси, й у тих випадках, коли при повній витраті партії хлібопродуктів або при перевірці їх наявності шляхом переважування надлишків і нестач не виявляється і немає зволоження або збільшення сміттєвої домішки.
Це важливо!
Норми природних втрат є граничними. Тобто якщо за наслідками зачищення виявлено втрати в розмірі, приміром, 100 кг, а граничний розмір за нормами 150 кг, списувати на витрати треба фактичний розмір — 100 кг.
А якщо фактичний розмір втрат більший від нормативного, на витрати однаково списується фактичний розмір. Та тільки понаднормативний розмір втрат можна виставити до відшкодування винній особі. Крім того, на вартість понаднормативного варто нарахувати компенсуюче зобов'язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ. Але податкові та облікові особливості в цій статті не розглядаються.
Хто має робити розрахунки норм для конкретної ситуації?
Ми вже вище сказали, що порядок зачищення має затверджуватися наказом керівника підприємства. Тож хто робить розрахунок, читаємо в цьому порядку. Наприклад, це може бути бухгалтер, який робить розрахунок, оформляючи його, приміром, довідкою. Довідка буде підставою для заповнення акта.
Методика розрахунку норм природних втрат за Порядком №316
Норми природних втрат — це сума втрат:
1) біологічних (пов'язані із життєдіяльністю зерна та продуктів його переробки і мікроорганізмів у ньому);
2) механічних (розпил зернового пилу під час розвантажувально-навантажувальних операцій при прийманні і відпуску зерна).
Окремі норми встановлюються для зберігання:
— в елеваторах;
— на складах насипом;
— на складах у тарі;
— на облаштованих для зберігання майданчиках і сапетках.
Біологічні розраховуються пропорційно до кількості днів зберігання. А механічні є постійною величиною і не залежать від певного етапу зберігання.
Формула для розрахунку норми природних втрат у разі зберігання до трьох місяців, у %:
X = (б - m) х 0,011 х в + m ,
де:
X — норма природних втрат, %;
б — норма біологічних втрат, %, наведена в додатку 1 до Порядку №316;
в — кількість днів зберігання партії зерна та продуктів його переробки. Визначається шляхом ділення суми щоденних залишків на масу надходження партії зерна. Приклад визначення середнього терміну зберігання зерна наведено у додатку 2 до Порядку №316;
0,011 — коефіцієнт для перерахунку норми втрат, встановленої за зберігання протягом трьох місяців, на один день зберігання (1/90);
m — норма механічних втрат: для зерна при завантаженні та розвантаженні механізованим способом у зерносховищах — 0,044%, в елеваторах — 0,03%, для продукції в тарі та кукурудзи в качанах — 0,014%.
Кількість днів зберігання
У разі зберігання зерна та продуктів його переробки до трьох місяців (90 днів) норми природних втрат застосовуються з розрахунку фактичної кількості днів зберігання.
Розрахована за цією формулою норма застосовується до загальної кількості зерна за видатком і залишком в акті зачистки.
Відповідно до останнього абзацу Порядку №316, під час розрахунків можлива різниця в 0,001% за рахунок кількості знаків, що задіяні в обчисленні за формулою. Тобто залежно від округлень конкретний розрахунок може дати в одному випадку, приміром, 0,108%, а в іншому — 0,109%. I це не є помилкою, а всього лише допустимою похибкою розрахунку.
Приклад 1 Операції щодо надходження та відпускання зерна пшениці, яке зберігалося на складі насипом, проводилися в період з 16 вересня до 19 листопада (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Вихідні дані до прикладу 1
| Дата (залишок на): |
Надходження (кг) | Відпускання (кг) | Залишок (кг) |
| 16 вересня | 46450 | — | 46450 |
| 20 вересня | 72540 | 3611 | 115379 |
| 28 вересня | 5000 | 110000 | 10379 |
| Фактичний залишок | — | — | 10300 |
| Нестача | — | — | 79 |
| Разом | 123990 | 113611 |
На кінець дня 28 вересня було проведено зачищення і визначено фактичний залишок зерна 10300 кг, тоді як за обліковими даними має бути 10379 кг. Зміни якісних показників не було.
Спершу визначаємо величину залишку на кінець кожного дня протягом періоду зберігання. I знаходимо загальну суму залишку за увесь період зберігання до дати зачищення (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Залишки зерна за період зберігання (до прикладу 1)
| Залишок на кінець дня (кг) | Кількість днів | Сума щоденних залишків зберігання, кг (гр. 1 х гр. 2) |
| 1 | 2 | 3 |
| 46450 | 4 (з 16 до 19 вересня) | 185800 |
| 115379 | 8 (з 20 до 27 вересня) | 923032 |
| 10379 | 1 (за 28 вересня) | 10379 |
| Разом | 13 | 1119211 |
Середній термін зберігання: 1119211 : 123990 = 9 днів.
У додатку 1 дивимося норму біологічних втрат зерна пшениці на складах насипом терміном зберігання до трьох місяців — 0,07%.
Норма механічних втрат при зберіганні на таких складах — 0,044% (див. вище показник формули m).
Отже, норма природних втрат становить:
X = (0,07 - 0,044) х 0,011 х 9 + 0,044 = 0,047%.
Цю норму застосовуємо до суми видатку і фактичного залишку в акті зачистки — 123911 кг (113611 + 10300). Отже, списати в межах природного убутку можна 58 кг (123911 х 0,047%). Таким чином, понаднормативні втрати (нестача) становлять 21 кг (79 — 58).
Формула для розрахунку норми природних втрат у разі зберігання від трьох місяців до року, у %:
Х = а + (д х в) : г ,
де:
X — норма природних втрат;
а — норма біологічних втрат за попередній (до трьох місяців) термін зберігання;
д — різниця між найвищою нормою для певного проміжного терміну зберігання і попередньою нормою біологічних втрат;
в — різниця між терміном зберігання певної партії і терміном зберігання, встановленим для попередньої норми;
г — кількість місяців зберігання, до якого належить різниця між нормами біологічних втрат.
Це важливо!
У разі зберігання зерна та продуктів його переробки від трьох місяців норми природних втрат застосовуються з розрахунку фактичної кількості місяців зберігання.
Приклад 2 За актом зачистки партії пшениці, що зберігалася на складі насипом, сума видатку за період і фактичного залишку — 123911 кг. Термін зберігання — 5 місяців.
Дивимося норми біологічних втрат в додатку 1 до Порядку №316.
Норма біологічних втрат за попередній (до трьох місяців) термін зберігання (а) — 0,07%.
У прикладі 2 термін зберігання 5 місяців. Найближча до цього терміну вища норма встановлена для 6 місяців — 0,09%. Таким чином, різниця між найвищою нормою для певного проміжного терміну зберігання і попередньою нормою біологічних втрат (д) — 0,02% (0,09 — 0,07).
Різниця між терміном зберігання певної партії (за прикладом 2 — 5 місяців) і терміном зберігання, встановленим для попередньої норми (3 місяці), (в) — 2 місяці (5 — 3).
Кількість місяців зберігання для найвищої норми, яку ми брали при розрахунку показника «д» — 6 місяців. Кількість місяців для норми, яку брали для показника «а», — 3 місяці. Різниця між ними (г) — 3 місяці (6 — 3).
Норма природних втрат: 0,07 + (0,02 х 2) : 3 = 0,083%.
Таким чином, кількість зерна, яку можна списати в межах норм природного убутку, — 102,8 кг (123911 х 0,083%).
Особливості розрахунку норм природних втрат у разі зберігання більше року
Застосовується та сама формула, що і для розрахунку втрат від трьох місяців до року. Але варто уточнити показники формули.
а — з додатка 1 до Порядку №316 береться норма біологічних втрат для терміну зберігання 1 рік.
д — береться річний показник норми природних втрат 0,04% (див. п. 2 розд. II Порядку №316);
в — фактична кількість місяців зберігання відповідно до акта зачистки, яка перевищує рік;
г — 12 місяців.
Приклад 3 За актом зачистки партії пшениці, що зберігалася на складі насипом, сума видатку за період і фактичного залишку — 123911 кг. Термін зберігання 16 місяців (1 рік і 4 місяці).
Норма біологічних втрат за рік відповідно до таблиці додатка 1 до Порядку №316 (а) — 0,115%.
Фактична кількість місяців зберігання відповідно до акта зачистки, яка перевищує рік (в) — 4 місяці.
Показник «д» — 0,004%, «г» — 12 місяців.
Норма природних втрат: 0,115 + (0,04 х 4) : 12 = 0,128%.
Кількість зерна, яку можна списати в межах норм природного убутку, — 158,6 кг (123911 х 0,128%).
Як обійтися без громіздкого розрахунку норм?
Уже готові результати розрахунків можна взяти в таблицях Норм №316.
Єдиний мінус — вони наведені не для всіх культур, а тільки для таких:
— пшениця, жито, ячмінь, полба;
— овес;
— рис-зерно;
— гречка;
— просо, чумиза, сорго;
— кукурудза в зерні;
— кукурудза в качанах;
— горох, сочевиця, боби, квасоля, вика, соя;
— соняшникове насіння;
— інші олійні культури.
Норми природних втрат для зерносуміші встановлюються за культурою, вміст якої переважає в суміші. Причому, як зазначено в п. 1 розд. I Норм №316, вони не поширюються на борошно, крупу і насіння зернових, бобових, олійних культур і кукурудзу, що надходять або відпускаються за стандартною вагою в мішках.
З цього можна начебто зробити висновок: якщо борошно, крупи тощо надходять або відпускаються не за стандартною вагою в мішках, то Норми №316 на них поширюються. Але це не так. У Нормах №316 ми взагалі не побачимо норм природних втрат на борошно, крупи тощо.
Якщо порівняти Норми №316 і додаток 1 до Порядку №316, у якому наведені норми біологічних втрат і які застосовуються для розрахунку, побачимо, що в Нормах №316 немає норм природних втрат для таких культур і продуктів їх переробки:
1) крупа і рис обрушені;
2) борошно;
3) висівки і мучка;
4) комбікорми;
5) премікси;
6) насіння трав:
— конюшина, люцерна, буркун;
— тимофіївка, тонконіг луговий, польовиця біла;
— житняк, пирій безкореневищний, вівсяниця лугова, вівсяниця червона, еспарцет, серадела та інші;
— суданська трава, могар;
— люпин.
Таким чином, отримати норми природних втрат цих останніх можна тільки за індивідуальним розрахунком за методикою Порядку №316.
Як користуватися готовими результатами Норм №316?
Для кожної культури в таблицях Норм №316 наведена норма природного убутку залежно від:
— терміну зберігання (за терміну до трьох місяців — кількість днів зберігання, за терміну понад три місяці — кількість місяців зберігання);
— виду і місця зберігання (на складі насипом, у тарі, в елеваторі, на обладнаному майданчику).
Увага: у разі зберігання понад три місяці терміни в таблиці зазначено з точністю до однієї десятої частки місяця, наприклад 3,1; 3,2; 3,3 тощо. Один день під час обчислення строку зберігання відкидається, два і три дні прирівнюються до однієї десятої частки місяця, п'ять, шість і сім днів — до двох десятих місяця, вісім, дев'ять і десять — до трьох десятих місяця і так далі.
Наприклад, при терміні зберігання три місяці і один день потрібно брати показник зберігання для 90 днів (три місяці). Адже один день відкидається.
При терміні зберігання три місяці і два дні беремо показник зберігання для 3,1 місяця. Три місяці і 7 днів — 3,2 місяця і так далі.
Для пошуку потрібної норми природних втрат слід знайти таблицю, в якій наведені дані відповідної культури. У верхньому рядку таблиці знайти кількість днів (місяців) зберігання, в лівій графі — вид і місце зберігання. В точці перетину зазначених рядків і графи наведено норму природних втрат у відсотках.
У наведених вище прикладах 1 — 3 ми робили розрахунки за формулою. Глянемо норму природних втрат для умов цих прикладів у таблиці Норм №316.
Для прикладу 1 (пшениця, зберігання насипом на складах, термін зберігання 9 днів) — 0,047%. Таку саму цифру ми отримали при розрахунку.
Для прикладу 2 (пшениця, зберігання насипом на складах, термін зберігання 5 місяців) — 0,083%. Таке саме значення ми розрахували за формулою.
Для прикладу 3 (пшениця, зберігання насипом на складах, термін зберігання 16 місяців) — 0,129%. А наш розрахунок дав 0,128%. Різниця становить 0,001% (0,129 — 0,128). Це допустима похибка при розрахунку, про що ми вище вже сказали.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про зерно — Закон України від 04.07.2002 р. №37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні».
- Норми №316 — Норми природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах, затверджені наказом Мінагрополітики від 12.06.2019 р. №316.
- Порядок №316 — Порядок розрахунку норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах, затверджений наказом Мінагрополітики від 12.06.2019 р. №316.
Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант