Працівник працевлаштований у ФОПа у 2012 році. Працівник подав заяву на звільнення. ФОП видав трудову книжку із записом про звільнення. Проте працівник має на руках трудовий договір, зареєстрований у центрі зайнятості. А ФОП відмовляється реєструвати припинення договору, каже, що вже не потрібно. Як змусити його це зробити?
Нагадаємо, що Законом №77 з КЗпП було вилучено норму ст. 24-1, яка передбачала обов'язок реєстрації трудових договорів з фізособами.
Так, у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа або за довіреністю уповноважена нею особа повинна була у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Такий Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (далі — Порядок №260), був затверджений наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. №260. Цим самим наказом було затверджено і Форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (далі — Форма договору).
Зверніть увагу!
Цей Порядок №260 досі зберігає чинність. Скасовано лише вимогу обов'язкової реєстрації трудового договору між працівником та фізособою у тижневий строк з моменту допущення до роботи, тобто на момент прийняття на роботу працівника.
Отже, постає цілком логічне запитання: що робити у разі припинення трудових відносин — чи потрібно дотримуватися Порядку №260 та звертатися до центру зайнятості?
Реєстрацію трудових договорів з фізособами скасовано з 01.01.2015 р.
Наведена вище скасована норма ст. 24-1 КЗпП стосувалася порядку прийняття на роботу працівника фізособою. I жодним словом не згадувала про припинення трудових договорів.
Перед тим як писати цю статтю, ми звернулися на гарячу лінію Держпраці за номером телефону 0 800 50 99 66, де нам надали чітку відповідь: зняття з реєстрації трудових відносин, укладених до 01.01.2015 р., здійснюється згідно з Порядком №260, тобто зі зверненням до центрів зайнятості. Причому нас запевнили, що центри зайнятості не відмовляють у цьому.
Загалом ми погоджуємося з таким підходом. Хоча, з огляду на наслідки, цю процедуру можна й обійти.
Як ми зазначили вище, скасовані приписи ст. 24-1 КЗпП стосувалися порядку прийняття працівників фізособами. Скасування цієї норми вказує лише на те, що укладення договорів з 01.01.2015 р. фізособами зі своїми працівниками не вимагає обов'язкової їх реєстрації у центрах зайнятості.
Утім, до 01.01.2015 р. договори укладались у формі, затвердженій наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. №260 (тобто тим самим наказом, що й Порядок №260).
Якщо звернутися до змісту трудового договору, то саме ним встановлено «домовленість» сторін зареєструвати договір (п. 16 Форми договору) та внесення відомостей про розірвання трудового договору (п. 17 Форми договору) із наступним зняттям його з реєстрації (п. 18 Форми договору).
За приписами ЦКУ положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (ч. 1 ст. 9 ЦКУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦКУ зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
Отже, на нашу думку, позаяк КЗпП не містив порядку розірвання трудових договорів, укладених між працівниками та ФОПами, а лише встановлював порядок укладення, то, незважаючи на скасування ст. 24-1 КЗпП, це не скасовує порядку реєстрації трудових договорів при їх розірванні — йдеться про зняття з реєстрації.
Але це, звісно, стосується лише договорів, які укладені до 01.01.2015 р. та при укладенні були зареєстровані в центрі зайнятості.
Водночас недотримання цієї норми не має негативних наслідків для ФОПів та фізосіб. А ось працівників ця ситуація неабияк турбує.
Трудова книжка ведеться ФОПом/фізособою
У нашому запитанні сказано, що ФОП вніс відповідний запис про звільнення у трудову книжку звільненого працівника.
Порядок ведення трудових книжок регулюється Iнструкцією №58.
При цьому слід враховувати, що центр зайнятості не реєструє трудових книжок — реєстрації підлягали лише трудові договори із відповідним записом про таку реєстрацію безпосередньо у тексті договору.
Натомість запис про прийняття та звільнення в трудовій книжці вносить лише підприємець/фізособа.
Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізосіб — суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізосіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників відповідно до п. 2.21-1 Iнструкції №58.
Зазначені в абзаці першому цього пункту фізособи вносять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Тобто коли ми говоримо про трудові договори до 01.01.2015 р., то у графі 4 трудової книжки мала зазначатися підстава для прийняття на роботу з номером і датою наказу/розпорядження про прийняття на роботу. Там само робився запис про номер і дату реєстрації трудового договору в центрі зайнятості. У разі звільнення працівника в 4-й графі наводили номер і дату наказу/розпорядження про звільнення з датою та номером зняття з реєстрації трудового договору.
Унесені фізособою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, незалежно від місця реєстрації трудового договору, і засвідчуються його печаткою (п. 2.21-1 Iнструкції №58).
Отже, у тих працівників, які укладали договори до 01.01.2015 р., виникає ситуація, коли запис про прийняття на роботу з датою реєстрації трудового договору у центрі зайнятості є, а про звільнення — лише запис ФОПа без жодних відомостей про зняття договору з реєстрації.
Чи може це бути підставою для відмови у прийнятті на роботу наступним після ФОПа роботодавцем? Загалом ні — адже факт скасування ст. 24-1 КЗпП для всіх інших роботодавців каже про необов'язковість такої реєстрації. Та й така відмова не передбачена нормами КЗпП.
Однак ми не виключаємо такої можливості — у наступного роботодавця виникає питання щодо працевлаштування: за основним місцем чи за сумісництвом. Утім, можемо впевнено заспокоїти всіх роботодавців — прийняття та звільнення з роботи відбувається в порядку, встановленому КЗпП. Порядок №260 — усе-таки підзаконний нормативний акт та не може змінювати норм КЗпП, які мають вищу юридичну силу.
Тому наявність запису про звільнення та відсутність дати та номер зняття трудового договору з реєстрації в центрі зайнятості аж ніяк не можуть вказувати на наявні трудові відносини з ФОПом чи фізособою, укладені до 01.01.2015 р.
Запису у трудовій книжці про звільнення цілком достатньо.
Висновок: наведене вище свідчить про неоднозначність поведінки ФОПа та працівника у цій ситуації. З одного боку, скасування реєстрації трудового договору як такого у центрі зайнятості фактично скасовує й вимогу як про реєстрацію, так і про зняття з реєстрації. З іншого — враховуючи умови трудового договору, де сторони фактично «домовились» про зняття зареєстрованого договору з реєстрації, йдеться про пряму вказівку на виконання цієї «домовленості» обома сторонами.
А це вказує на те, що працівник має право вимагати зняти трудовий договір з реєстрації. Для цього ФОПу (фізособі) та працівникові достатньо з'явитися до центру зайнятості та внести відповідний запис до трудового договору (і, відповідно, до трудової книжки).
Водночас відсутність запису про зняття з реєстрації трудового договору у трудовій книжці та у самому трудовому договорі не свідчить про наявність трудових відносин між ФОПом/ФО та працівником. Про розірвання трудових відносин каже запис у трудовій книжці про звільнення.
У разі відмови ФОПа/ФО з'явитись до центру зайнятості «принциповий» працівник не позбавлений можливості зробити це через суд.
Якщо ФОП не виходить на зв'язок...
Описана нами ситуація може мати негативні наслідки лише в одному-єдиному випадку — коли ФОП/ФО не виходить на зв'язок чи зв'язок втрачено (або ФОП помер ).
Якщо ФОП помер...
Луганський центр зайнятості ще у 2016 році на своїй сторінці у Фейсбук написав:
«У разі смерті роботодавця-ФОПа трудовий договір знімається з реєстрації «у зв'язку зі смертю роботодавця» на підставі документів, що підтверджують смерть, з урахуванням положень Порядку [йдеться про Порядок №260. — Авт.].
Враховуючи те, що відсутня одна зі сторін, яка повинна вносити запис про звільнення працівника відповідно до пункту 2.21-1 Iнструкції №58, а посадова особа центру зайнятості не має повноважень робити такий запис, на практиці саме зазначена посадова особа вносить запис до трудової книжки працівника про зняття з реєстрації відповідного трудового договору у зв'язку зі смертю роботодавця та засвідчує його в установленому порядку.
На підставі запису про зняття трудового договору з реєстрації, зробленого у Книзі реєстрації трудових договорів, відповідальна особа центру зайнятості робить на трьох, а в разі відсутності працівника — на двох примірниках трудового договору відповідний запис».
Гостро проблема постає з ФОПами, які зареєстровані на території, не підконтрольній Україні (частина Донецької та Луганської областей в зоні проведення ООС (АТО)).
Як правило, працівники таких роботодавців мають запис про прийняття на роботу та зареєстрований трудовий договір. А ось внести запис про припинення та зняти трудовий договір з реєстрації можливості не мають.
Вирішення цієї проблеми яскраво показує судова практика.
Так, у справі №334/3135/18, що розглядалась у 2019 році, помічник нотаріуса звернулася до суду з позовом про припинення дії трудового договору.
Свої вимоги мотивує тим, що 1 квітня 2013 року між нею та приватним нотаріусом було укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (зареєстрований районним центром зайнятості за №08591300), який на сьогодні розірваний, але не знятий з реєстрації в службі зайнятості. Трудові відносини за цим договором фактично припинені, що підтверджується записом в її трудовій книжці про те, що її звільнено з посади помічника нотаріуса згідно з п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України за угодою сторін, та записом сторін в трудовому договорі.
Через відсутність зв'язку із приватним нотаріусом, нотаріальна діяльність якого припинена, помічник нотаріуса не має можливості забезпечити її явку до центру зайнятості для зняття з реєстрації трудового договору.
Суд задовольнив1 позовну вимогу та нагадав, що у разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою — роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору (йдеться про внесення запису до п. 18 Форми договору. — Авт.).
В іншій справі №754/14787/17, яка розглядалася судом у 2018 році, 6 лютого 2002 року між працівником та ФОПом було укладено трудовий договір №1687, зареєстрований за №25 у центрі зайнятості. За цим трудовим договором вона була безстроково прийнята на роботу на посаду продавця. Договір укладався на невизначений строк. Через півроку ФОП перестав забезпечувати роботою, у зв'язку з цим між ними фактично припинилися трудові відносини. Проте ФОП не вніс відповідного запису про припинення трудових відносин до трудової книжки працівника. На сьогодні виникла необхідність розірвати трудовий договір, укладений з ФОПом, бо працівниця досягла пенсійного віку, отримує пенсію, та задля того щоб на неї не було накладено обмежень як на працюючого пенсіонера, вважає необхідним офіційно розірвати трудовий договір. Але вона фактично позбавлена такої можливості, адже повністю втратила будь-який зв'язок з ФОПом.
Суд задовольнив2 позовні вимоги та зобов'язав центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
У справі №643/14910/17, з 01.01.2011 р. працівник не має можливості зняти з реєстрації трудовий договір, зареєстрований у центрі зайнятості 04.01.2011 р. за №3, про що зроблено відповідний запис до трудової книжки. З 01.01.2011 р. до 01.06.2014 працівник працював інженером у ФОПа, з червня 2014 р. ФОП припинив діяльність та виплату йому заробітної плати. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області працівник був змушений тимчасово переселитися до м. Харкова, тому не має можливості провести дії щодо розірвання трудового договору та зняття його з реєстрації за місцем реєстрації. Через те що роботодавець перебуває на тимчасово окупованій території, працівник не може розірвати укладений безстроково трудовий договір та працевлаштуватися на законних підставах.
Суд визнав трудовий договір розірваним та зобов'язав центр зайнятості зняти його з реєстрації3.
Якщо у трудовій книжці немає запису, то у справі №554/8943/18 суд, разом із зобов'язанням зняти трудовий договір з реєстрації, також зобов'язав центр зайнятості внести до трудової книжки запис про звільнення за ст. 38 КЗпП4.
1 Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2019 р. у справі №334/3135/18, провадження №2/334/674/19.
2 Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05.04.2018 р. у справі №754/14787/17, номер провадження 2/754/2255/18.
3 Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 10.01.2018 р. у справі №643/14910/17, провадження №2/643/1852/18.
4 Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13.02.2019 р. у справі №554/8943/18, провадження № 2/554/523/2019.
Отже, судова практика свідчить, що працівники, які не мають зв'язку з ФОПами з різних причин, можуть звернутись до суду та зняти такі договори з реєстрації (а у разі відсутності запису про звільнення у трудовій книжці — ще й визнати трудові договори розірваними).
Судовий збір
Зазначимо, що такі трудові справи розглядаються судами без сплати судового збору з боку працівників, однак стягують такий збір з ФОПів/ФО — роботодавців на користь держави.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон №77 — Закон України від 28.12.2014 р. №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».
- Порядок №260 — Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджений наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. №260.
- Iнструкція №58 — Iнструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.93 р. №58.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»