Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 21.02.2019 р. №651/6/99-99-13-01-03-15/IПК
Щодо здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування фізичною особою — підприємцем із застосуванням платіжних банківських карток
Суттєво. Проведення розрахунків за товари (послуги) із застосуванням платіжних карток не звільняє фізосіб-підприємців від обов'язку застосування РРО.
! Фізособам-підприємцям
Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянула Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства щодо здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування фізичною особою — підприємцем із застосуванням платіжних банківських карток та повідомляє.
Правовідносини у цій сфері регулюються ПКУ, Законом України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265).
Закон №265 визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Так, ст. 3 Закону №265 встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Iнтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.
Статтею 2 Закону №265 визначено терміни:
розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) із застосуванням платіжних карток фізичні особи — підприємці зобов'язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.