• Посилання скопійовано

Щодо застосування правила міжнародного договору України при звільненні від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року

Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 20.03.2019 р. №1115/6/99-99-15-02-02-15/IПК

Щодо застосування правила міжнародного договору України при звільненні від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року

Суттєво. Довідку про резидентство за попередній рік можна використовувати як підставу для звільнення від оподаткування у звітному році за умови подання нерезидентом довідки за цей рік після закінчення цього року.

! СГ, які виплачують доходи нерезидентам

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування правила міжнародного договору України при звільненні від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Відповідно до положень ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу).

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу (п. 103.2 ст. 103 Кодексу).

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі — довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 Кодексу).

Таким чином, довідку за попередній звітний податковий період (рік) можна використовувати як підставу для звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році за умови подання нерезидентом довідки за цей звітний податковий період (рік) після закінчення цього звітного (податкового) року.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 Кодексу).

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру