Чи може фізособа, яка не є працівником підприємства, надати позику цьому підприємству, яке перебуває на загальній системі оподаткування? Які податкові наслідки для обох сторін?
Згідно з пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Фактично поворотна фінансова допомога є позикою. Відповідно до ст. 1046 ЦКУ, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості. Сторонами договору позики можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. ЦКУ не обмежує ані граничного строку, на який надається позика, ані максимальної суми договору. Проте в договорі обов'язково слід зазначити, що позика є безпроцентною, яким чином поворотна фіндопомога надається, у який строк та спосіб вона повинна повертатися.
Щодо податкових наслідків. Ще з 01.01.2015 р. об'єктом оподаткування податком на прибуток є скоригований на податкові різниці у випадках їх застосування фінансовий результат, який визначено відповідно до П(С)БО або МСФЗ. Правила бухгалтерського обліку не передбачають нарахування умовних відсотків за використання поворотної фінансової допомоги, для потреб оподаткування податком на прибуток такі умовні відсотки починаючи з 01.01.2015 р. не нараховуються.
Розділом III ПКУ не передбачено коригування платниками податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фіндопомоги. Поворотна фінансова допомога відповідно до її визначення, наведеного у ПКУ, є зобов'язанням підприємства та не впливає на його фінансовий результат.
У бухобліку сума отриманої поворотної фіндопомоги протягом строку, в який вона має бути повернена, а також протягом строку позовної давності, не включається до складу доходу, бо згідно з п. 5 П(С)БО 151 отримання запозичених коштів не спричинюється до збільшення активів або зменшення зобов'язань, що обумовлює зростання власного капіталу. Також сума отриманої поворотної допомоги при її поверненні не включається до складу витрат. Якщо отримання або повернення позики відбувається готівкою, то необхідно зважати на готівкові обмеження щодо фізосіб в 50 тис. грн на день (п. 6 Положення №1482).
У бухобліку її слід відображати у складі поточних (К-т 685) або довгострокових зобов'язань (К-т 505), залежно від того, на який строк вона надана відповідно до умов договору щодо її отримання. Повернення фіндопомоги відображають записом: Д-т 685 (505) К-т 301 (311).
А ось якщо не повернути фіндопомогу до закінчення позовної давності, то її сума після закінчення такого строку має бути включена до складу доходу звітного періоду на підставі п. 5 П(С)БО 113 (Д-т 685 (505) К-т 719). Проте договір позики можна пролонгувати, відповідно строк давності буде продовжено без податкових наслідків для отримувача.
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.
3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. №20.
Звісно, для фізособи-позикодавця не виникає жодних податкових наслідків ані в момент надання, ані в момент повернення позики, бо фізособа отримує кошти, які надавала в користування. Доходу в цьому разі не виникає.
Повернення фіндопомоги фізособі слід відобразити у формі №1ДФ з ознакою доходу «153».
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»