Підприємство придбало офісне приміщення. Як відобразити це в обліку?
Придбані основні засоби оприбутковуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Згідно з п. 8 П(С)БО 7, до первісної вартості придбаних основних засобів включаються такі витрати:
— сума коштів, сплачених при придбанні таких основних засобів;
— сума коштів, сплачена за монтаж та підготовчі роботи, пов'язані з уведенням таких ОЗ в експлуатацію;
— збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
— суми ввізного мита;
— витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів.
Зрозуміло, два останні види витрат при купівлі нерухомості не виникають.
Відповідно до Iнструкції №291, на рахунку бухгалтерського обліку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» ведуть облік витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведуть на рахунку 10 «Основні засоби». Отже, придбання приміщення як об'єкта основних засобів відображають бухгалтерським проведенням: Д-т 152 К-т 631.
Введення приміщення в експлуатацію відображають бухгалтерським записом: Д-т 103 К-т 152. Введення приміщення в експлуатацію оформлюють наказом керівника та складеним на його підставі актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1). Такий акт складає спеціальна комісія, яка призначається наказом керівника.
Порядок нарахування амортизації основних засобів наведено у п. 22 — 30 П(С)БО 7. Амортизацію нараховують одним із таких методів за вибором підприємства (метод нарахування амортизації для конкретного об'єкта ОЗ визначає комісія під час введення його в експлуатацію та може зазначати в акті типової форми №ОЗ-1 — у висновках комісії): прямолінійним, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивним, виробничим.
Для приміщення найприйнятнішим є прямолінійний метод амортизації, за яким річну суму амортизації визначають діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів, що його підприємство визначає самостійно.
Відповідно до п. 24 П(С)БО 7, при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:
— очікуване використання об'єкта підприємством/установою з урахуванням його потужності або продуктивності;
— фізичний та моральний знос, що передбачається;
— правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
Строк корисного використання для цілей бухобліку може відрізнятися від мінімально допустимого строку корисного використання, дозволеного податковим законодавством (див. нижче).
Амортизація приміщення починає нараховуватися з місяця, наступного за місяцем, у якому це приміщення буде введено в експлуатацію — п. 29 П(С)БО 7.
Якщо приміщення використовуватиметься для розміщення офісу, то суму амортизації відносять до складу адмінвитрат: Д-т 92 К-т 131.
Якщо підприємство коригує фінрезультат з метою оподаткування податком на прибуток, то йому треба зважати на норми ст. 138 ПКУ, а саме на те, що приміщення належить до групи 3 «Будівлі» та має мінімально допустимий строк корисного використання 20 років.
Але слід пам'ятати, що якщо в бухгалтерському обліку термін експлуатації будівлі буде встановлено більше 20 років, то в податковому обліку слід використовувати саме цей строк корисного використання.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»