Стаття 291 ПКУ встановлює граничну суму доходу, яку протягом календарного року може заробити підприємець — платник ЄП. А що робити, якщо отримано більший дохід?
Гранична сума доходу
Для кожної групи (I, II та III) встановлено свою граничну суму доходу. Нагадаємо її:
1) для I групи — 300000 гривень;
2) для II групи — 1500000 гривень;
3) для III групи — 5000000 гривень.
Перевищення цих сум має два наслідки:
1) або перехід до іншої групи, якщо загальна сума річного доходу відповідає цій групі. Наприклад, якщо ФОП I групи отримав дохід в 1 млн грн, то він може перейти до II або III групи. А якщо отримано 3 млн грн, то можна перейти лише до III групи;
2) або перехід на загальну систему оподаткування. Наприклад, якщо ФОП II групи отримав дохід 6 млн грн (що більше навіть за 5 млн грн, які дозволено отримати на III групі), то вихід в нього лише один — перехід на загальну суму оподаткування.
Перехід до іншої групи
За умови дотримання платником єдиного податку вимог для обраної ним групи такий платник може самостійно перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп, шляхом подання заяви (затвердженої наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675) не пізніше ніж за 15 к. д. до початку наступного кварталу (пп. 298.1.5 ПКУ). Таке право зберігається і в разі перевищення суми доходу, яку підприємець міг отримати в своїй групі. Та в цьому разі заяву можна подати протягом 20 к. д. після закінчення кварталу, в якому виникало перевищення (п. 293.8 ПКУ).
Якщо відбувається перехід до III групи, він має обрати ставку ЄП:
— 3%, якщо він бажає стати платником ПДВ (це не обов'язково!). При цьому бажано одночасно подати і заяву про реєстрацію платником ПДВ;
— 5%, якщо не бажає.
Перехід на загальну систему оподаткування
Перехід на загальну систему оподаткування відбувається з наступного після перевищення суми доходу кварталу.
Тобто у місяці (а отже, й у кварталі) перевищення підприємець ще залишається платником ЄП. Але з наступного кварталу, просто з першого числа, він стає підприємцем на загальній системі оподаткування і сплачуватиме зі свого чистого доходу ПДФО та військовий збір. Відбувається це не автоматично — для цього потрібні дві дії.
Варіант перший: підприємець здійснює перехід самостійно шляхом подання відповідної заяви.
Заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування він має подати до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п. 293.8 ПКУ).
Варіант другий: підприємця з Реєстру платників ЄП виключає ДФС.
Якщо ФОП не виконує свого обов'язку і не подає вчасно заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування, це не рятує його від переходу на загальну систему оподаткування. Просто в такому разі перехід відбувається примусово. При виявленні цього факту відповідним контролюючим органом під час перевірок реєстрація платника ЄП анулюється за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (пп. 3 п. 299.10 та п. 299.11 ПКУ).
Дата переходу на загальну систему
В обох варіантах дата переходу на загальну систему оподаткування є однаковою — і це наступний квартал після кварталу перевищення. Проте другий варіант загрожує ще й штрафами за неподання звітності та несплату податків, яких вимагає загальна система оподаткування.
Реєстрація платником ПДВ: обов'язкова та добровільна
Слід пам'ятати, що «загальники», на відміну від платників ЄП, підлягають обов'язковій реєстрації як платники ПДВ згідно зі ст. 181 ПКУ.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
Коли йдеться про 12 місяців, слід розуміти, що це календарні місяці, і до них враховуються і ті, протягом яких ФОП перебував на спрощеній системі оподаткування. Наприклад, якщо перехід відбувається з 01.04.2019 р., то розрахунок обсягу операцій для реєстрації платником ПДВ здійснюється за період 01.04.2018 р. — 31.03.2019 р.
Як визначити суму операцій для реєстрації платником ПДВ? Податківці в ЗIР (підкатегорія консультацій 101.02) роз'яснюють: «До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ».
При цьому зауваження «без урахування податку на додану вартість» в п. 181.1 ПКУ слід розуміти так: протягом розрахункових 12 місяців суб'єкт господарювання почасти міг бути платником ПДВ, а потім відмовитися від сплати цього податку. Тож до розрахунку граничної суми, яка вимагає нової обов'язкової реєстрації платником ПДВ, він повинен брати суми операцій без урахування ПЗ з цього податку.
Зверніть увагу!
ФОП, який підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і не подав до контролюючого органу реєстраційної заяви, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку нарівні із зареєстрованим платником ПДВ без права нарахування податкового кредиту й отримання бюджетного відшкодування.
Приклад 1 Розрахунковий період — 01.04.2018 р. — 31.03.2019 р. Припустімо, що ФОП з 01.04.2018 р. до 30.06.2018 р. був платником ПДВ і здійснював оподатковані ПДВ операції (постачання послуг), а після цього перейшов на сплату ЄП (без сплати ПДВ). До розрахунку оподатковувані ПДВ операції за II квартал 2018 року братимуться без ПДВ. При цьому до оподатковуваних операцій, звісно, потраплять не лише постачання цих послуг, а й передоплати, отримані за них, — тобто всі операції, коли за правилами, встановленими ПКУ, у ФОПа виникало податкове зобов'язання з ПДВ.
Утім, зареєструватися платником ПДВ можна і добровільно, і для цього не треба виконувати жодних умов, достатньо бажання самого підприємця.
У разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування, за умови що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ (обов'язкова реєстрація), реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування (п. 183.4 ПКУ).
Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ПКУ (добровільна реєстрація), реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ПКУ — не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
Дата реєстрації платником ПДВ — це дата, з якої ФОП отримує обов'язок виписувати і реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до них та складати і подавати звітність з ПДВ. А ще саме з цієї дати ФОП отримує право на податковий кредит з ПДВ. Тому важливо визначити, якою буде ця дата, особливо якщо враховувати, що заяву про обов'язкову реєстрацію можна подати протягом 10 днів першого місяця, коли ФОП вже перебуває на загальній системі оподаткування.
Пункт 183.9 ПКУ говорить: у разі якщо підстав відмовити у реєстрації платником ПДВ податківці не мають, реєстрація відбувається з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, якщо це перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід, на день подання реєстраційної заяви не настало. Якщо вже настало, — реєстрація відбувається з дати внесення запису до Реєстру платників ПДВ, тобто протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу.
Отже, якщо для ФОПа важливо бути платником ПДВ саме з дати переходу на загальну систему оподаткування, заяву варто подати заздалегідь (враховуючи строки її розгляду податківцями — за три робочі дні до такої дати)!
I ще одне важливе правило, про яке не варто забувати: якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПКУ).
Приклад 2 ФОП — платник ЄП II групи здійснює перевищення до суми 6 млн грн у квітні 2019 р. Які наслідки перевищення?
ФОП продовжує залишатись «єдинником» і неплатником ПДВ протягом усього II кварталу 2019 р. Але ФОП зобов'язаний подати заяву про перехід на загальну систему оподаткування до 20 липня 2019 р.
I якщо ФОП відповідає умовам обов'язкової реєстрації платником ПДВ (тобто протягом періоду 01.07.2018 р. — 30.06.2019 р., до дати втрати статусу платника ЄП, має як оподатковуваних, так і звільнених від ПДВ операцій більш ніж на 1 млн грн), то має подати заяву про реєстрацію платником ПДВ до 10 липня 2019 р. Якщо ФОП бажає отримати статус платника ПДВ з 01.07.2019 р., то заяву варто подати до 25.06.2019 р. (включно).
Якщо ж операції не були об'єктом оподаткування ПДВ (їх не було зазначено у п. 185.1 ПКУ, або вони були визначені як необ'єктні у ст. 196 ПКУ), то навіть якщо їх обсяг перевищив 1 млн грн, обов'язкова реєстрація платником ПДВ не потрібна.
Наша порада (хоч цього і не вимагає ПКУ) — подавати обидві заяви водночас! Адже в заяві про реєстрацію платником ПДВ буде наведено дві причини: і перевищення обсягу доходу 1 млн грн (або, якщо його не було, — добровільна реєстрація), і перехід на загальну систему оподаткування — а його підтверджує заява про такий перехід.
А що зі сумою перевищення?
Згідно зі ст. 293 ПКУ до суми перевищення застосовується підвищена ставка ЄП. Для ФОПа це ставка 15% (незалежно від того, в якій групі з I до III перебуває підприємець). Тобто у кварталі, в якому допущено перевищення граничної суми доходу, яку може отримувати «єдинник» певної групи, він зі суми перевищення сплачує саме єдиний податок. А ПДВ з неї сплачує лише в тому разі, якщо перебуває у третій групі за ставкою 3% (вже є платником ПДВ). ПДФО та ВЗ (для підприємців) оподатковується чистий дохід, отриманий починаючи з кварталу, в якому колишній «єдинник» стає «загальником», — тобто з наступного після перевищення кварталу.
Як звітувати з ЄП у разі перевищення?
Тут усе залежить від наслідків такого перевищення, тобто чи продовжує підприємець перебувати на спрощеній системі оподаткування (змінює групу), чи переходить на загальну систему оподаткування. Розгляньмо їх окремо.
1. Якщо ФОП змінив групу
Правила звітування підприємця з ЄП за 2018 рік ми докладно розглянули у статті «Декларація за 2018 рік підприємця-«єдинника» в «ДК» №4/2019.
А щодо заповнення декларації такого ФОПа у разі зміни групи протягом року податківці в ЗIР (підкатегорія консультації 107.12) зазначили таке.
Згідно з пп. 296.5.1 ПКУ платники єдиного податку I та II груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку II або III (фізособи-підприємці) групи.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподатковуваний за ставками, визначеними для платників єдиного податку I і II груп, обсяг доходу, оподатковуваний за ставкою 15%, обсяг доходу, оподатковуваний за новою ставкою єдиного податку, авансові внески, встановлені п. 295.1 ПКУ.
Платники єдиного податку II групи у податковій декларації окремо відображають:
— щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ПКУ;
— обсяг доходу, оподатковуваний за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
— обсяг доходу, оподатковуваний за ставкою 15% (у разі перевищення обсягу доходу).
Платники єдиного податку III групи (фізособи-підприємці) у податковій декларації окремо відображають:
— обсяг доходу, оподатковуваний за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
— обсяг доходу, оподатковуваний за ставкою 15% (у разі перевищення обсягу доходу).
Отже, фізособа-підприємець — платник єдиного податку, який протягом року самостійно прийняв рішення про зміну групи платника єдиного податку (незалежно від обраної нової групи платника єдиного податку), подає до контролюючого органу податкову декларацію наростаючим підсумком у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнює відповідні розділи податкової декларації для відповідної групи платника єдиного податку, на якій перебував такий платник.
Надалі податкова декларація подається наростаючим підсумком платниками єдиного податку I та II груп (за умови неперевищення протягом року обсягу доходу, визначеного для цих груп) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, а платниками єдиного податку III групи — у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнюються відповідні розділи (показники господарської діяльності):
— для платника єдиного податку відповідної групи, на якій перебував такий платник, — показники за минулий період;
— для платника єдиного податку відповідної групи, яку обрав (на якій перебуває) такий платник, — показники за податковий (звітний) період.
2. Якщо відбувся перехід на загальну систему оподаткування
У такому разі підприємці I — II групи теж мають подати до контролюючого органу податкову декларацію наростаючим підсумком у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнюють відповідні розділи податкової декларації для відповідної групи платника єдиного податку, на якій перебував такий платник. «Єдинники» III групи і так звітують щоквартально, тож для них подання такої декларації не стане винятком.
Iнформація, яка наводиться в такій декларації, аналогічна до зазначеного вище. Iз тим винятком, що такий квартал стане останнім звітним періодом щодо ЄП і далі доведеться звітувати вже за загальною системою оподаткування.
Зверніть увагу: ЄП за перевищення доходу сплачується протягом 10 к.д. після граничного терміну подання декларації за звітний квартал (п. 295.7 ПКУ), це стосується ФОПів на 1-й і 2-й групі, які сплачують ще й фіксовану суму ЄП.
Приклад 3 Платник ЄП перейшов на загальну систему оподаткування з другого кварталу календарного року. Протягом 40 днів після закінчення звітного періоду він повинен подати декларацію платника ЄП за перший квартал. А далі він звітуватиме вже за загальною системою оподаткування.
Звісно, що подання декларації з ЄП означає самостійне визначення суми єдиного податку до сплати. Але сплатити такий податок, незважаючи на зміну системи оподаткування, потрібно буде у звичайні строки. Тобто граничний строк розрахунку із бюджетом буде 10 днів після закінчення граничного строку подання декларації.
При цьому останній день подання декларації може і переноситись (якщо він припаде на вихідний, святковий або неробочий день), але строків сплати податку це не змінить.
Приклад 4 Перевищення відбулося в першому кварталі 2019 року. Подати декларацію з єдиного податку слід до 10 травня (включно), а остаточно розрахуватись із бюджетом з єдиного податку — до 17 травня (включно).
Як звітувати на загальній системі після переходу?
Звітувати і визначати суми ПДФО та ВЗ підприємцям доведеться лише за ту частину календарного року, протягом якої вони перебувати вже на загальній системі оподаткування. Але при цьому підприємці повинні враховувати норми пп. 177.5.2 ПКУ.
Сплата військового збору
Податківці стверджують, що строки сплати військового збору при переході на загальну систему оподаткування — річні. Однак, на нашу думку, позаяк у першій декларації підприємець визначає суму як ПДФО, так і ВЗ за перший квартал перебування на загальній системі оподаткування, варто сплатити разом з авансовим платежем з ПДФО і суму ВЗ. А решту суми за рік сплатити вже за наслідками річної декларації.
Тобто фізособи-підприємці, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан та доходи за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування. У такій декларації вони, як платники ПДФО, розраховують авансовий платіж, який сплачують у строки, визначені пп. 177.5.1 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
У разі якщо такий перехід відбувся в IV кварталі звітного року, до контролюючого органу подається декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації. Про це податківці зазначали в ЗIР, підкатегорія 104.09.
Авансові платежі з ПДФО розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, наведеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зафіксованими в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку.
I насамкінець — оподаткування «перехідних» операцій
Як відомо, платники єдиного податку визначають свій оподатковуваний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за касовим методом — тобто за датою отримання коштів. А «загальники»?
Якщо це фізособи-підприємці, принцип залишається той самий. Тобто якщо оплата за продані товари, роботи, послуги надійшла вже у кварталі перебування на загальній системі оподаткування, вона потрапляє до доходу підприємця-«загальника».
Єдине, що для них об'єктом оподаткування ПДФО та ВЗ є вже чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між отриманим доходом та понесеними для його отримання витратами. А що як такі витрати були понесені під час перебування на спрощеній системі оподаткування?
Податківці роз'яснюють: «Оскільки для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати фізособи-підприємця на загальній системі оподатковування формуються при отриманні доходу, то така фізособа має право врахувати суму витрат, безпосередньо пов'язану з отриманням доходу, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони фактично були понесені».
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»