У 2016 році в №1ДФ було неправильно відображено індивідуальні податкові номери орендодавців — 5 осіб. У III кварталі 2017 р. знову ці 5 осіб було відображено з помилкою в IПН. Тепер цю помилку було виявлено. Як краще вчинити: подати уточнюючі за два періоди чи лише за 2017 рік? I який на нас чекає штраф у разі невиправлення цієї помилки?
Краще-таки цю помилку виправити за обидва періоди. Помилки можуть бути інформаційними (у реквізитах «Працювало за трудовими договорами (контрактами)», «Податковий номер або серія та номер паспорта», «Ознака доходу», «Дата прийняття на роботу (дд/мм/рррр)/звільнення з роботи (дд/мм/рррр)») або сумовими (у сумах нарахованого та виплаченого доходу, утриманого податку).
Невиправлення помилок у даних, що мають інформаційний характер, призведе до накладення штрафу відповідно до п. 119.2 ПКУ як за подання розрахунку з недостовірними даними. Якщо виправити дані лише за 2017 рік, то дані звітності за 2016 рік так чи інакше міститимуть помилки, і перевірка податківцями цієї звітності призведе до накладення штрафу — 510 грн (1020 грн — у разі повторного правопорушення).
Чи застосовуватиметься у цьому випадку штраф загалом до всієї сукупності правопорушень чи за кожне окреме правопорушення? Принаймні за результатами податкової перевірки штраф 510 грн (1020 грн) застосовується до загальної кількості порушень (не за кожне окремо взяте порушення) (лист ДФСУ від 02.09.2015 р. №18766/6/99-99-17-02-01-15).
Але не слід забувати, що доки податківці не виявили помилок, податковий агент може їх виправити безболісно для своєї кишені. Таку можливість передбачено ч. 2 п. 119.2 ПКУ: зазначені у цьому пункті штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності щодо сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. По суті, якщо на момент перевірки всі правопорушення усунено і неправильні дані уточнено через подання уточнюючих розрахунків або річний перерахунок ПДФО, штрафи за п. 119.2 ПКУ не застосовуються.
У разі виправлення помилок у податковій звітності податківці застосовують і адміністративну відповідальність. Про які конкретно правопорушення йдеться? Перше — це неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО під час виплати доходу фізособі, друге — перерахування ПДФО не за рахунок доходу фізособи, а коштами підприємства, і наостанок — неповідомлення або несвоєчасне повідомлення податківцям за встановленою формою відомостей про доходи громадян. Усі ці правопорушення підпадають під дію ст. 163-4 КУпАП із відповідним накладенням штрафу в розмірі від 2 до 3 н. м. д. г. (34 — 51 грн), а у разі повторного порушення — від 3 до 5 н. м. д. г. (51 — 85 грн).
Податковий агент може самостійно виправити помилки у ф. №1ДФ, подавши або новий звітний розрахунок, або уточнюючий розрахунок. Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого розрахунку є однаковим. Вони мають бути заповнені на основі вже поданих податківцям даних і містити нову інформацію щодо тих даних, які уточнюються. У контексті запитання виправити помилки можна, подавши уточнюючі розрахунки в розрізі окремих звітних періодів.
Тут важливо розуміти природу помилок щодо неправильного індивідуального податкового номера орендодавців: помилково зазначено коди неіснуючих осіб чи зазначено коди реально існуючих осіб, які є не орендодавцями, а сторонніми особами. Якщо податковий агент припустився помилки в унікальному номері фізособи, це означає, що зазначено дані іншої особи. Iнша річ, коли у графі 2 наведено абсолютно недостовірні дані, які не стосуються жодної фізособи. Ризик застосування штрафу за п. 119.2 ПКУ тут, безперечно, є. Але треба уважно проаналізувати, чи справді має місце зміна платника податку. I якщо зазначено податковий номер іншої конкретної людини, накладення штрафу буде цілком обґрунтованим. Це підтверджується і відповіддю податківців у ЗIР1.
Виправлення цієї помилки має такий механізм: слід відобразити не всі дані з попереднього податкового розрахунку, а лише інформацію за рядком та реквізитами, які уточнюються (п. 4.4 Порядку №4). Для вилучення помилкового рядка з неправильним податковим номером фізособа повинна повторити всі графи такого рядка з ф. №1ДФ, яку подано з помилкою, й у графі 9 поставити «1» — на вилучення рядка. Для введення виправлених даних повністю заповнюють усі графи й до графи 9 вписують «0» — на введення рядка.
У ЗIР2 пояснюється, що у разі подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. №1ДФ та заповнення рядків на вилучення одного помилкового рядка із попередньо введеної інформації та введення нового або пропущеного рядка підсумковий рядок у графах 3а, 3, 4ата 4 не заповнюється.
1 Підкатегорія 103.26, відповідь на запитання: «Чи застосовується відповідальність згідно з п. 119.2 ст. 119 ПКУ, якщо податковий агент подає уточнюючий податковий розрахунок за ф. №1ДФ з метою вилучення помилкової інформації щодо нарахованого доходу на користь однієї ФОП та введення інформації щодо іншої ФОП, при цьому сума нарахованого та виплаченого доходу не змінюється?».
2 Підкатегорія 103.25, відповідь на запитання: «Чи необхідно заповнювати підсумковий рядок за гр. 3а, гр. 3, гр. 4а та гр. 4 у разі подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. №1ДФ та заповнення рядків на вилучення та введення?».
Iнформація щодо військового збору у цьому випадку виправленню не підлягає, бо йдеться лише про виправлення індивідуальних податкових кодів, усі сумові показники попередньо були відображені у звітності правильно (а військовий збір і база його нарахування відображаються у ф. №1ДФ без деталізації у розрізі конкретних фізосіб).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор