Наприкінці 2014 року ТОВ (3-тя група ЄП) отримало витяг із Реєстру платників ЄП. На той час начебто не зазначали видів діяльності для такого ТОВ, а тепер дуже часто у консультаціях кажуть, що ТОВ чи ФОПи повинні працювати тільки згідно з тими КВЕДами, які зазначені в Реєстрі. Чи справді для ТОВ із таким витягом (у базі ЄДР є 10 КВЕДів, а в заяві про застосування спрощеної системи — лише три) є ризики під час перевірки? Чи можна виправити ситуацію?
Позиція ДФС — «паперові» зміни подаються!
У базі ЗIР розміщено відповідь на запитання: «Протягом якого терміну ЮО — платник ЄП третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників ЄП та чи передбачена відповідальність за неподання такої заяви?» (підкатегорія 108.04).
Відповідь дещо дивує. Адже фіскали переконують у тому, що без подання відомостей про внесення змін за КВЕДами, окрім держреєстратора, ще й до органів ДФС за місцем реєстрації не обійтись! Iнакше у витягу стоятимуть старі КВЕДи.
Так, згідно з пп. 298.3.1 ПКУ, платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до Реєстру платників єдиного податку, повинні подати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками ЄП 3-ї групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ПКУ).
Тобто ПКУ не визначено конкретного терміну подання заяви про внесення змін щодо видів господарської діяльності юрособою — платником єдиного податку.
3 огляду на зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності ДФС доходить висновку, що юрособа — платник єдиного податку 3-ї групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до Реєстру платників ЄП.
Зверніть увагу!
Рішення щодо термінів подання заяви про внесення змін до Реєстру платників ЄП приймається юридичною особою — платником єдиного податку самостійно.
До речі, на практиці ті, хто вже намагався вносити зміни до КВЕДів (доповнювати чи змінювати, у т. ч. і змінювати основний КВЕД), знають, що платники ЄП мають зробити такі кроки:
1) прийняти рішення (протокол) засновниками (учасниками) про внесення змін (включити чи виключити окремі КВЕДи), про доповнення кодами КВЕД чи зміни основного КВЕДу, підписи засновників на якому посвідчуються нотаріально;
2) подати до держреєстратора оригінал такого рішення (протоколу) разом із заявою про держреєстрацію змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР (форма 31);
3) звернутися до органу ДФС із запитом про отримання витягу з Реєстру платників ЄП.
Проте такий порядок дій призведе до того, що платник податків отримає витяг зі старим переліком КВЕДів, тобто без урахування змін, внесених держреєстратором до ЄДР. Як свідчить практика спілкування з посадовими особами ДФС, останні кажуть, що вони бачать зміни в базі, але видати витяг зі зміненим переліком КВЕДів не можуть.
Причина: платнику податків слід подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, де у п. 5.3 «Внесення змін до свідоцтва платника єдиного податку*** щодо:» поставити галочку навпроти відомостей щодо «видів господарської діяльності». Разом з цим у розділі 10 «Обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005» навести перелік змінених КВЕДів.
Хоча слід сказати, що коли КВЕДи додаються, — тут усе просто. У розділі 10 зазначають перелік КВЕДів, доданих до ЄДР. А ось коли деякі КВЕДи вилучаються чи змінюються, — тут питання. Але все за порядком.
«Обов'язок» подання змін за КВЕДами
Нагадаємо, що за п. 66.5 ПКУ у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з цією главою, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов'язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 к. д. з дня внесення змін до зазначених документів.
Чи стосується це змін до облікових даних платника єдиного податку? На нашу думку — так. Відповідно до пп. 66.1.1 ПКУ, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів держреєстрації (очевидно, йдеться про всі без винятку відомості, які мають пройти через держреєстратора та спочатку потрапляють до ЄДР, і лише потім — до органів ДФС).
Водночас за приписами п. 298.5 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження госпдіяльності, видів госпдіяльності заява подається платниками ЄП 1-ї і 2-ї груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Щодо платників ЄП третьої групи у ст. 298 ПКУ ані слова.
Тобто, як зазначено у консультації ДФС (підкатегорія 108.04), платник ЄП має самостійно обрати не лише строки подання, а й взагалі на власний розсуд вирішити — подавати заяву зі змінами чи ні.
Водночас слід враховувати реалії нашого життя — орган ДФС, як ми сказали вище, видасть витяг без врахування внесених змін. Тому, на нашу думку, все-таки варто подавати такі паперові заяви про застосування спрощеної системи оподаткування про зміни — із заповненням п. 5.3 та розділу 10 заяви.
Строки подання паперової заяви про зміни
Можна скористатися консультацією ДФС та самостійно визначитися зі строками або подати заяву відразу після внесення змін держреєстратором до ЄДР. Але, визначаючи такі строки, слід також врахувати й іншу частину консультації (ЗIР, підкатегорія 108.04), про яку вище не згадували.
Отже, йдеться про те, що фіскали вказують на застосування відповідальності до платників ЄП до анулювання реєстрації.
Разом з цим у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників ЄП, платники ЄП зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ).
Також у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, установлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулюється реєстрація платника єдиного податку третьої групи за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому разі СГ має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ПКУ).
На нашу думку, про застосування відповідальності у вигляді анулювання реєстрації саме для платників ЄП 3-ї групи не сказано. За приписами пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ, обов'язок платників ЄП перейти на сплату інших податків і зборів наведений без поділу платників ЄП за групами. Тому на сьогодні це тлумачать так, що відсутність строків для внесення змін щодо КВЕДів фактично свідчить про неможливість здійснення видів діяльності до їх внесення до Реєстру платників ЄП.
Хоча відсутність судової практики з цього питання свідчить радше про те, що цю норму фіскали застосовують до платників ЄП 1-ї та 2-ї груп, для яких до того ж прописана й штрафна санкція (підвищена, тому, по суті, штрафна ставка єдиного податку) у розмірі 15% до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у Реєстрі платників ЄП, віднесених до 1-ї або 2-ї групи (пп. 2 п. 293.4 ПКУ).
Але, як ми зазначили вище, витяг зі зміненими КВЕДами без подання паперової заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зі змінами (п. 5.3 та розділ 10) платників ЄП 3-ї групи не отримати.
Пропозиції щодо дерегулювання
Наголосимо, що органам ДФС не завадило б і надалі продовжувати дерегулювання бізнесу, зокрема шляхом внесення до власних систем технічні зміни, передбачивши обмін даними між ЄДР та реєстром платників єдиного податку. А згодом варто взагалі на законодавчому рівні скасувати окремий реєстр платників єдиного податку та передбачити лише відмітку в ЄДР про обрану систему оподаткування — задля уникнення дублювання однієї і тієї самої інформації в різних державних реєстрах.
Якщо платник ЄП з 2014 року змін не подавав...
Повертаючись до запитання нашого читача, скажемо таке. Відколи госпсуб'єкти отримали можливість подавати заяву на застосування спрощеної системи оподаткування разом із держреєстрацією юрособи чи ФОПа, у такій заяві почали зазначати всі КВЕДи, які вносилися до ЄДР під час створення юрособи чи реєстрації ФОПа. Причому кількість таких КВЕДів обмежується хіба що даними ЄДР (у заяві на держреєстрацію юрособи чи ФОПа можна внести лише 30 КВЕДів).
Як свідчить практика, органи ДФС дуже активно реагують на внесення до ЄДР кодів КВЕД, діяльність за якими заборонена «спрощенцям», та відмовляють у реєстрації такого платника «спрощенцем» або у внесенні змін до КВЕДів уже діючим платником ЄП. Тож цілком можна стверджувати, що КВЕДи за ЄДР мають відповідати КВЕДам, зазначеним платником ЄП у заяві.
Якщо такого платник ЄП не бачить, на нашу думку, він може ініціювати внесення таких змін. Хоча перед тим варто отримати витяг або зайти до електронного кабінету платника податків.
Щодо внесення змін до КВЕДів: якщо їх перелік не збігається з переліком за ЄДР, то приведення їх у відповідність між собою не передбачено ПКУ. Але позаяк строків для внесення змін за видами госпдіяльності для платників ЄП 3-ї групи немає (що й стверджують органи ДФС), на нашу думку, це можна зробити у будь-який момент, зокрема й у 2018 році. Тобто фактично подати заяву про зміни за КВЕДами та вписати всі ті КВЕДи, яких немає у витягу з Реєстру платників ЄП, але які є в ЄДР.
Наголосимо, що відомості до Реєстру платників ЄП мають братися фіскалами не із заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, а від держреєстратора (враховуючи приписи п. 66.5 ПКУ, це має стосуватись усіх платників податків, у т. ч. і платників ЄП). Тому й дивує вимога органів ДФС повторно подавати відомості від самого «спрощенця» 3-ї групи. В Україні немає паралельно двох систем оподаткування, а відповідно до приписів ч. 4 ст. 10 Закону від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи — підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Тож фактично «спрощенець» на 3-й групі, який обрав КВЕДи в ЄДР під час реєстрації чи вніс зміни до обраного переліку, на нашу думку, вважається таким, що здійснює діяльність у межах обраної системи оподаткування. I провадження протягом тривалого часу госпдіяльності на спрощеній системі оподаткування навряд чи свідчитиме про те, що невнесені КВЕДи до Реєстру платників ЄП дають право здійснювати такі види госпдіяльності за іншою, ніж спрощена, системою оподаткування. А ось до тих платників, які переходили зі спрощеної системи оподаткування на загальну та навпаки, питання можуть виникнути — тож їм варто вносити зміни до Реєстру платників ЄП вчасно, наприклад у межах одного податкового періоду (кварталу).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»