Соціальні відпустки: кому, коли та як

Розгляньмо всі передбачені Законом про відпустки види соціальних відпусток. Хто з працівників має на них право? На який термін вони надаються? Чи виплачується компенсація за них у разі звільнення?

Документальне оформлення соцвідпусток

Статтею 20 Закону про відпустки встановлено порядок надання соціальних відпусток.

Види соціальних відпусток

Згідно з нормами чинного Закону про відпустки, до соціальних відпусток належать:

— відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 17);

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18);

— відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст. 18-1);

— додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст. 19).

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. Підставою є принесений працівницею листок непрацездатності. Хоч Законом про відпустки не зазначено про обов'язковість видання наказу при наданні такої відпустки, але краще за все його видати (див. зразок). Адже за Законом №1105 декретні будуть виплачуватися тільки у разі перебування працівниці у відповідній відпустці.

Зразок

При цьому до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році. Це передбачено абз. 2 ст. 20 Закону про відпустки.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або батька дитини, баби, діда чи іншого родича, повністю або частково в межах установленого періоду. Надання такої відпустки оформляється наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

У разі надання відпустки для догляду за дитиною до 3 років іншим родичам потрібна довідка з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). Наразі встановлена форма такої довідки — №080-1/о. Вона затверджена наказом МОЗ від 11.06.2012 р. №430.

У заяві зазначається період, на який працівник бере відпустку. Відповідно до цього оформлюється наказ роботодавця.

Зверніть увагу! Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім'ях та вихованців у дитячих будинках сімейного типу). Це визначено ст. 20 Закону про відпустки.

Про це та про те, в які строки слід виходити на роботу у разі перебування у відпустці для догляду за дитиною до 3 або 6 років, а також про відображення у звіті з ЄСВ декретних відпусток та відпусток для догляду, ми розповіли в статті «Соціальні відпустки працівникам з дітьми» у «ДК» №10-11/2018.

Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше ніж три роки надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) керівника. За ст. 18-1 Закону про відпустки особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, надаються понад щорічні відпустки. Вони переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 Закону про відпустки. Ця відпустка є оплачуваною і надається певній категорії осіб, зокрема жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, одиноким матерям і батькам, опікунам, жінкам, які виховують дітей з інвалідністю або усиновили дитину тощо, з метою належного поєднання їх трудової діяльності з виконанням сімейних обов'язків.

Така відпустка надається в обов'язковому порядку за бажанням працівника.

Але це все загальні правила. Надалі дамо відповіді на конкретні запитання щодо надання соцвідпусток залежно від обставин.

Чи може працівниця після відпустки без збереження зарплати піти у соцвідпустку на дітей?

Додаткові соцвідпустки на дітей надаються понад щорічні відпустки, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 Закону про відпустки.

До того ж такі види відпусток не належать до щорічних відпусток виходячи зі ст. 4 Закону про відпустки. Тому вони можуть надаватися в будь-який момент. На це вказувало також й Мінсоцполітики у листі від 05.08.2016 р. №435/13/116-16.

В іншому своєму листі від 06.02.2018 р. №203/0/101-18/284 воно зазначало: якщо працівниця з початку року перебувала у щорічній відпустці або відпустці без збереження заробітної плати і відразу має намір скористатися соцвідпусткою на дітей, не вбачається підстав для відмови в її наданні.

Але якщо жінка, наприклад, перебувала у соцвідпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і не виконувала трудових обов'язків жодного дня, права на додаткову соцвідпустку за відповідні роки вона не має.

Чи треба включати соцвідпустки на дітей до графіка?

Наразі Законом про відпустки не передбачено вимоги визначати період надання такої відпустки у графіку відпусток. Але Мінсоцполітики (лист від 06.02.2018 р. №204/0/101-18/284) вважає, що для уникнення накопичення таких відпусток і задля раціонального планування роботи підприємства сторонам трудового договору все ж доцільно погоджувати їх надання окремим рядком у графіку відпусток. Але це право, а не обов'язок роботодавця. Тому за відсутність у графіку відпусток інформації про соцвідпустки на дітей Держпраці під час перевірок не зможе оштрафувати.

Чи має право на соцвідпустку одинока мати, донька якої віком до 18 років народила дитину?

Відповідно до статті 1 Закону про охорону дитинства, дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. Статтею 34 ЦКУ передбачено, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини (ст. 35 ЦКУ).

На підставі цих норм фахівці Мінсоцполітики у листі від 05.08.2016 р. №435/13/116-16 наголосили, що одинока мати, донька якої віком до 18 років народила дитину, не має права на соціальну додаткову відпустку за підставою «одинока мати», оскільки її донька, для догляду за якою вона отримувала соціальну додаткову відпустку за підставою «одинока мати», набула повної цивільної дієздатності у зв'язку з народженням нею дитини.

Чи можна перенести додаткову соціальну відпустку на дитину?

Відпустка, передбачена статтею 19 Закону про відпустки, визначена для окремих категорій працівників, надається на підставі відповідних документів, зокрема жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, яка виховує дитину з інвалідністю або яка усиновила дитину, особі, яка взяла дитину під опіку, — на підставі документа, що підтверджує відповідний факт.

Згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Тож ця заборона стосується лише щорічних відпусток. Якщо працівник, який має право на соціальну додаткову відпустку, передбачену статтею 19 Закону, не виявив бажання скористатись нею протягом декількох років, то порушення законодавства про відпустки з боку роботодавця не вбачається і, відповідно, немає підстав для притягнення останнього до відповідальності. Разом з тим цей факт не позбавляє працівника права на використання такої відпустки за попередні роки.

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей. Тому якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, то він має право її використати. Такий висновок робило Мінсоцополітики, наприклад у листі 05.06.2015 р. №225/06/186-15.

Чи має право зовнішній сумісник на соцвідпустки?

Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством і тому має право на оплачувану щорічну відпустку.

Це узгоджується також зі статтею 56 КЗпП, адже робота за сумісництвом є одним із різновидів роботи на умовах неповного робочого часу.

Частиною третьою ст. 56 КЗпП передбачено, що при роботі на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. I Постановою №245 та Положенням №43 передбачено, що відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

На підставі цих норм фахівці Мінсоцополітики (лист від 05.08.2016 р. №438/13/116-16, див. «ДК» №44/2016) вказали, що на роботі за сумісництвом працівник має право на декретну відпустку і на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також на соцвідпустку на дітей.

Якої тривалості надавати соцвідпустку на дітей працівниці, яка має двох дітей та є одинокою матір'ю?

Відповідно до статті 19 Закону про відпустки, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особі з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікуну дитини або особі з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Але за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Свого часу Мінсоцополітики (лист від 25 лютого 2015 р. №76/13/116-15) наголошувало, що кожну підставу слід вважати окремою підставою. Тобто одинока мати, яка виховує двох дітей віком до 15 років, має право на додаткову соціальну відпустку за підставою «одинока мати» та «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років» тривалістю 17 календарних днів.

Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років та принесла листок непрацездатності для нарахування декретних: як оформити у кадрових документах?

Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону №1105, у разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. Цією самою нормою передбачено, що за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На підставі цих норм Мінсоцполітики у листі від 02.06.2011 р. №175/13/116-11 вказало, що у зазначених випадках відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами не оформляється.

I ще. У разі коли жінка, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, народила другу дитину, наказ про надання відпустки для догляду за другою дитиною має бути видано з наступного дня після дати виповнення першій дитині трьох років. Чинним законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток для догляду за першою та другою дитиною віком до трьох років.

За яких умов надається відпустка без збереження зарплати для догляду за дитиною, старшою за три роки?

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 179 КЗпП та п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки, у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці або іншим особам (батьку дитини, бабусі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною) в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати. Тривалість такої відпустки визначається у медичному висновку, але не більш ніж до досягнення дитиною шестирічного віку.

Працівниця має дні невикористаної додаткової відпустки на дітей та звільняється: що з компенсацією за ці дні?

Якщо працівниця звільняється з роботи у відповідному році і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, їй має бути виплачена за неї грошова компенсація. На новому місці роботи вона не матиме права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, адже така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року, а компенсацію за неї вона вже отримала за попереднім місцем роботи.

Як нараховувати декретні у разі перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до трьох років

За ст. 21 Закону №1105 період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку включається до страхового стажу як період, за який сплачено ЄСВ виходячи з розміру мінімального страхового внеску. Тож декретні виплачуватимуться виходячи з фактичного розрахованого заробітку, але не нижче від мінімальної зарплати. Це передбачено ч. 2 ст. 26 Закону №1105.

До поважних причин належить також відпустка для догляду за дитиною до трьох років. Позаяк розрахунковий період, на який припадають поважні причини, вилучається із розрахунку, декретні потрібно нараховувати відповідно до п. 12 Порядку №1266 виходячи з посадового окладу на день початку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Щоб розрахувати декретні у такому випадку, слід установлений розмір окладу поділити на 30,44 відповідно до п. 5 Порядку №1266.

Окремо треба розрахувати декретні на рівні мінімальної зарплати шляхом ділення мінімальної зарплати на 30,44. Далі слід порівняти розмір середньоденної зарплати, обрахованої з фактичних доходів працівниці, із розміром середньоденної зарплати на рівні мінімальної зарплати. Якщо фактично розрахований середній заробіток буде менший за розрахунок на підставі мінімальної зарплати, то слід нараховувати декретні з мінімальної зарплати.

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»