З'ясуймо, які дії фізосіб та юросіб-«єдинників» є порушенням умов перебування на спрощеній системі та до яких наслідків це призведе.
Загальні умови перебування у 1 — 31 групах єдиного податку
Пунктом 291.4 ПКУ встановлено умови перебування на спрощеній системі для кожної групи. А саме:
1) 1 група — фізособи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню (додатково див. п. 291.7 ПКУ) і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис грн;
1 4-ту групу в цій статті не розглядаємо.
2) 2 група — фізособи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, «єдинникам» та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
— не використовують працю найманих осіб або кількість працівників одночасно не перевищує 10 осіб;
— обсяг доходу не перевищує 1,5 млн грн;
3) 3 група — фізособи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або у яких кількість працівників не обмежена, та юрособи будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн грн.
При цьому посередницькі послуги (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснення діяльності з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння можуть надаватися виключно на третій групі єдиного податку.
Обмеження, за якими не можна бути платниками ЄП, встановлено пп. 291.5.1 — 291.5.8 ПКУ.
А спосіб розрахунків, дозволений для «єдинників», визначено у п. 291.6 ПКУ. Так, «єдинники» 1 — 3 груп зобов'язані здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій або безготівковій).
Оподаткування доходів при порушенні вимог
Наразі види покарань встановлено п. 293.4 та 293.5 ПКУ (ставка 15% для фізосіб-«єдинників» та подвійна ставка для юросіб-«єдинників») та п. 293.8 і пп. 298.2.3 ПКУ (строк та правила переходу на загальну систему).
Згідно з п. 293.4 ПКУ ставка єдиного податку для фізосіб-«єдинників» у розмірі 15% встановлюється:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ПКУ;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, фізосіб-«єдинників» 1 або 2 груп;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків іншого, ніж дозволений;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
5) до доходу, отриманого «єдинниками» 1 та 2 груп від провадження діяльності, не передбаченої у пп. 1 або 2 п. 291.4 ПКУ відповідно.
За п. 293.5 ПКУ подвійні ставки мають застосовувати юрособи-«єдинники» 3 групи:
1) до суми перевищення обсягу доходу 5 млн грн;
2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий;
3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Вищенаведені доходи «єдинники» мають відобразити в податковій декларації окремо з урахуванням особливостей, наведених у пп. 296.5.1 — 296.5.5 ПКУ.
Платники єдиного податку, як фізособи, так і юрособи, вищеперелічені доходи відображають у декларації за квартал їх отримання. Також за квартал потрібно подати декларацію і фізособам-«єдинникам» 1 та 2 груп, які вирішили перейти на іншу групу.
Це встановлено п. 296.2 ПКУ. При цьому окремий термін сплати податку встановлено для випадку перевищення доходу. Фізособи-«єдинники» 1 та 2 груп звільняються від подання декларації за рік.
Зверніть увагу!
Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за квартал перевищення.
Перехід на загальну систему
Відповідно до пп. 298.2.3 ПКУ, «єдинники» зобов'язані перейти на загальну систему у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу «єдинники» 1 і 2 груп та нездійснення ними переходу на 3 групу — з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу «єдинниками» 1 та 2 груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для 3 групи, — з першого числа місяця, наступного за кварталом перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу «єдинниками» 3 групи — з першого числа місяця, наступного за кварталом перевищення;
4) у разі застосування «єдинником» іншого способу розрахунків, ніж грошовий , — з першого числа місяця, наступного за звітним періодом їх допущення;
Які розрахунки вважаються негрошовими
Наприклад, ГУ ДФС у Запорізькій області у листі від 28.07.2016 р. №2538/10/08-01-12-03-11 зазначала, що «платники єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, у т. ч. погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) в інший спосіб, аніж грошовий (на підставі п. 291.6 ПКУ)». До негрошових розрахунків належать, зокрема, бартер та зарахування зустрічних вимог.
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання, — з першого числа місяця, наступного за звітним періодом здійснення таких видів діяльності або зміни організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення кількості працівників — з першого числа місяця, наступного за звітним періодом такого перевищення. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з фізособою-«єдинником», не враховуються наймані працівники, які перебувають:
— у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами;
— у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку;
— а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі «єдинників», — з першого числа місяця, наступного за кварталом їх здійснення;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення фізособами-«єдинниками» 1 та 2 груп діяльності, не передбаченої у пп. 1 або 2 п. 291.4 ПКУ відповідно, — з першого числа місяця, наступного за кварталом здійснення такої діяльності.
Заяву слід подавати за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675.
Строки переходу на загальну систему
Податківці у ЗIР, підкатегорія 107.10, зазначили, що «єдинник» може самостійно відмовитися від спрощеної системи у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за кварталом подання заяви щодо відмови від спрощеної системи.
Що буде, якщо не перейти на загальну систему самостійно
За п. 299.11 ПКУ у разі виявлення податківцями під час перевірок порушень платником єдиного податку першої — третьої групи вимог, установлених гл. 1 розд. ХIV ПКУ, їх реєстрація анулюється за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
При цьому з урахуванням норм пп. 298.2.1 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкту господарювання потрібно подати до ДФС заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), з якого він відповідно до вимог пп. 298.2.3 ПКУ повинен перейти на загальну систему. Але у разі перевищення граничного розміру доходу за п. 293.8 ПКУ заяву слід подати не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом такого перевищення.
Коли після порушення можна перейти знову на спрощену систему
Якщо реєстрацію «єдиннику» анулювали податківці, то обрати або перейти на спрощену систему оподаткування можна буде тільки після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення ДФС. Це встановлено п. 299.11 ПКУ.
Якщо від спрощеної системи «єдинник» відмовився самостійно у разі порушення вимог щодо перебування на спрощеній системі, то на нього поширюються правила повернення, встановлені пп. 298.1.4 ПКУ. Зокрема, він може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. При цьому такий перехід може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 ПКУ.
Податківці у роз'ясненнях1 наголошували: фізособа-підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на загальну систему оподаткування, не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, бо така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. Тобто стати знову «єдинником» після переходу на загальну систему протягом року можна тільки у наступному році.
Доля ПДВ
За п. 183.4 ПКУ у разі переходу зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему і за умови наявності за останні 12 календарних місяців оподатковуваних операцій у розмірі 1 млн грн та більше колишній «єдинник» повинен стати платником ПДВ. У такому випадку реєстраційна заява за ф. №1-ПДВ подається не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід.
За п. 3.6 Положення №11302 у разі відмови від спрощеної системи оподаткування особа реєструється платником ПДВ у порядку, визначеному ПКУ, та за загальними правилами, встановленими цим Положенням. Реєстрація таких осіб платниками ПДВ здійснюється не раніше дати зміни системи оподаткування. За п. 3.11 Положення №1130 запис про реєстрацію особи як платника ПДВ вноситься до Реєстру протягом 3 р. д. після надходження реєстраційної заяви.
1 Див., наприклад, https://news.dtkt.ua/taxation/common/46202.
2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. №1130.
Тож при обов'язковій вимозі бути платником ПДВ краще подати заяву за ф. №1-ПДВ разом із заявою про відмову від спрощеної системи оподаткування. У разі сплати ПДВ при перебуванні на єдиному податку після переходу колишній «єдинник» і надалі є платником ПДВ.
Доля РРО
Якщо фізособа-«єдинник» була звільнена від застосування РРО, то при переході на загальну систему на неї чекатиме обов'язок застосування РРО при готівкових розрахунках та при безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тому, якщо платник ЄП здійснював продаж товарів за готівку, при зміні системи оподаткування потрібно подбати про РРО або здійснювати продажі тільки у безготівковій формі.
Якщо «єдинник» застосував РРО, але не був платником ПДВ, проте при переході на загальну систему він був зобов'язаний стати платником ПДВ, виникає необхідність перереєструвати РРО. Адже одним із обов'язкових реквізитів у касовому чеку є індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Звітування з ЄСВ та його сплата
Незважаючи на зміну системи оподаткування, фізособі-підприємцю не слід забувати про річну звітність з ЄСВ за себе. Сума ЄСВ, що її підприємець сплачує упродовж року, відображається у Звіті про ЄСВ (додаток 5). Цей звіт подається за місцем реєстрації незалежно від того, чи провадиться підприємницька діяльність (винятком є підприємці-пенсіонери або інваліди, які не сплачують ЄСВ згідно з законом).
У разі переходу посеред року на загальну систему колишній підприємець — платник ЄП заповнює дві таблиці 1 (за час перебування на загальній системі) та 2 (за час перебування на спрощеній системі) в розрізі місяців звітного року. Звітним періодом є календарний рік.
Сплачувати ЄСВ вже після переходу потрібно буде за іншими правилами. На спрощеній системі ФОП мав право самостійно визначати для себе базу та сплачувати ЄСВ, але цей внесок не міг бути меншим за мінімальний страховий внесок (у 2018 році — 819,06 грн) та більшим за максимальний.
При перебуванні на загальній системі правила сплати ЄСВ змінюються. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, для ФОПів на загальній системі оподаткування базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їхньої діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума ЄСВ також не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на місяць (у 2018 році — 819,06 грн).
У разі якщо не отримано доходу у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установленої Законом про ЄСВ. При цьому сума ЄСВ так само не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.
ЄСВ встановлюється у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
ФОПи на загальній системі оподаткування, як і «єдинники», зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Перехідні операції у юросіб
Підпунктом 140.5.12 ПКУ встановлено різницю спеціально для колишніх «єдинників», які стали платниками податку на прибуток. За нею фінансовий результат збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
Але колишні юрособи-«єдинники», в яких сума річного доходу за даними бухобліку менша за 20 млн грн, цілком можуть вищезазначене коригування і не здійснювати (якщо не бажають).
Зверніть увагу!
Для незастосування податкових різниць платнику з річним доходом менше ніж 20 млн грн слід прийняти відповідне рішення, зафіксувати його у наказі по підприємству та відобразити у відповідній графі наприкінці декларації з податку на прибуток. Без зазначення цієї інформації у декларації вважатиметься, що підприємство прийняло рішення про застосування різниць.
У разі отримання оплати на спрощеній системі та відвантаження товарів уже на загальній системі ніяких різниць не встановлено. Відповідно, на загальній системі за нормами П(С)БО 15 юрособа буде визнавати та відображати дохід. А він, своєю чергою, впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Подання декларації з прибутку після переходу
За роз'ясненням ЗIР, підкатегорія 102.23.02, у разі переходу платника єдиного податку на загальну систему в середині року він подає декларацію з податку на прибуток за звітний рік (починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року).
Податківці також наголосили: позаяк об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінзвітності, то такий платник податку разом із декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі та за звітний рік (з 1 січня до 31 грудня такого року).
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»