Мінфін затвердив наказ, завдяки якому змінюються не лише форми ПН та РК, а й порядок їх складання. Застосовувати їх будемо найближчим часом. Тож розгляньмо, що нового нам приготували контролери.
Як ми вже повідомляли, Мінфін наказом від 17.09.2018 р. №763 затвердив нові форми податкової накладної та розрахунку коригування до неї, а також зміни до Порядку №1307. Розгляньмо докладніше, що саме, коли та для кого зміниться.
Коли зміни наберуть чинності?
Як зазначено у Наказі №763, він набере чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Позаяк на день підписання цього номера «ДК» до друку, останній день жовтня, інформації про опублікування цього Наказу немає (звісно, про цю подію, як і про дату набрання ним чинності, ми повідомимо окремо), то, швидше за все, застосовувати нові форми ПН/РК ми будемо не раніше, ніж з грудня 2018 р.
Проте частина змін відкладена на майбутнє: абз. 2 п. 6 та п. 8 Наказу №763 набере чинності з 01.01.2020 року. Втім, як працюватиме це відстрочення на практиці, повної ясності немає — докладніше про це далі.
У таблиці розділу Б ПН/РК новий реквізит — «Сума податку на додану вартість»
У ПН цей показник відображатиметься в кожному рядку в графі 11 (відповідно попередня графа 11, у якій, як і раніше, слід зазначити код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника, отримала номер 12).
У РК цей показник наводитиметься в графі 14 (а колишня графа 14 стає 15-ю).
Відповідні зміни внесено і до п. 16 самого порядку складання ПН. Отже, цей новий реквізит треба буде враховувати в усіх ПН та РК.
А тепер розглянемо новації, які в окремих випадках працюватимуть, а в інших, спеціально визначених Наказом №763, — ні.
Робимо звичайну поставку товарів/послуг платнику ПДВ: чи щось змінилося для складання ПН?
Так. Адже до форми ПН та РК було додано новий реквізит (він зазначається поруч з IПН): податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта (як продавця, так і покупця).
I щойно Наказ №763 набере чинності, продавцю доведеться цей реквізит враховувати. Адже податковий номер платника податку (продавця та покупця) є обов'язковим реквізитом ПН/РК (п. 201.1 ПКУ). Отже, уникнути наведення цього реквізиту без штрафів продавцю не вдасться.
У самій формі ПН зазначається, що:
— під податковим номером платника податку мається на увазі код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи;
— серію та/або номер паспорта наводять у разі, якщо покупець або продавець — фізособа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті.
Приклад 1 Юрособа — платник ПДВ продає товар фізособі- платникові ПДВ. У такому випадку продавець зазначає в ПН:
— власні податкові дані: IПН (номер філії, якщо ПН складає вона) і податковий номер (ЄДРПОУ);
— податкові дані покупця: IПН і податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи).
ПН/РК складає або отримує філія
Як і раніше, філії, яким це дозволило головне підприємство, матимуть можливість складати ПН та РК.
Без змін залишаються й інші правила складання таких ПН/РК, зазначені в п. 7 Порядку №1307 — у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» фіксують числовий номер такої філії (структурного підрозділу). А в разі коли ПН/РК складає головне підприємство, номер філії чи структурного підрозділу не заповнюють. При цьому нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляють.
Але у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку (тобто коли філія є покупцем) при складанні ПН/РК у рядку «Номер філії отримувача (покупця)» наводять числовий номер такої філії (структурного підрозділу). А у рядках «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» та «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» зазначають дані головного підприємства — платника податку (це уточнення, внесені Наказом №763).
Товар/послугу поставлено неплатнику ПДВ: як скласти ПН?
У п. 4 Порядку №1307 з'явиться така норма: рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» податкової накладної, передбачений для заповнення даних щодо отримувача (покупця), заповнюється у разі постачання товарів/послуг платнику ПДВ та у разі складання податкової накладної відповідно до пункту 10 цього Порядку.
Нагадаємо, що у п. 10 Порядку №1307 зазначено ПН (а отже, це стосується і РК), які складаються:
— для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з такими особами, товарів з оплатою у безготівковій формі та послуг, операції з постачання яких відповідно до п. 197.2 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ;
— у разі постачання особі, не зареєстрованій платником ПДВ, товарів/послуг, оподаткування яких відповідно до ст. 211 ПКУ здійснюється у пільговому режимі та які придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) в рамках проведення операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;
— у разі постачання особі, не зареєстрованій платником ПДВ, товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування відповідно до п. 26 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНIДом, туберкульозом та малярією в Україні.
Наведений перелік — це всі передбачені Наказом №763 випадки, коли при складанні ПН/РК на неплатника ПДВ треба заповнювати новий реквізит щодо покупця. В інших випадках постачання товарів/послуг неплатникам ПДВ податковий номер платника податку або серію та номер паспорта заповнювати не потрібно.
При цьому, як і раніше, за п. 12 Порядку №1307, в податковій накладній на таку операцію у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний IПН «100000000000».
Приклад 2 ФОП — платник ПДВ продає товар юрособі — неплатнику ПДВ. У такому випадку продавець зазначає в ПН:
— власні податкові дані: IПН і податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи);
— податкові дані покупця: умовний IПН «100000000000». Податковий номер (реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами) (ЄДРПОУ) зазначати не потрібно.
Приклад 3 Юрособа — платник ПДВ продає товар ФОПу — платнику ПДВ. На дату першої події складено ПН, як у прикладі 1. Але потім ціну товару було збільшено, та на цей момент покупець вже не був платником ПДВ. У такому випадку, відповідно до п. 13 Порядку №1307, на дату такого збільшення постачальник (продавець) складає ПН на суму збільшення.
У рядку «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначається «Неплатник», у рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний IПН «100000000000», а у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» робиться позначка «Х» та наводиться тип причини 01. При цьому рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Складаємо ПН за щоденними підсумками операцій. Що змінилося?
За оновленою редакцією п. 14 Порядку №1307, у разі складання ПН за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої податкової накладної роблять позначку «Х» та наводять тип причини 11.
При цьому у графі «Отримувач (покупець)» зазначають «Неплатник», а у рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний IПН «100000000000». Рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюють. Iнші показники такої ПН заповнюють за правилами, визначеними цим Порядком.
Отже, податковий номер покупця зазначати не треба. Проте свій податковий номер треба зазначити обов'язково!
Відстрочені норми — нова проблема!
Вище ми згадували оновлені редакції двох пунктів Порядку №1307:
абзацу першого п. 12 (при складанні ПН/РК на неплатників);
п. 14 (при складанні ПН за щоденними підсумками операцій).
Проте Наказом №763 передбачено, що нові редакції цих пунктів набирають чинності з 01.01.2020 р. Головною їх новацією стало таке зауваження щодо даних покупця: рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється.
А ось у п. 4 Порядку №1307 одразу після набрання чинності Наказом №763 (тобто без відкладання на майбутнє) діятиме норма, за якою цей рядок треба заповнювати лише щодо платників ПДВ (за винятками, встановленими п. 10).
То чи треба буде заповнювати цей рядок у зазначених випадках до 01.01.2020 року? Яка зі згаданих норм має більшу силу? На нашу думку, це потребує роз'яснення від ДФС або Мінфіну.
Складаємо зведену податкову накладну
Раніше в ній для ідентифікації типу такої ПН достатньо було позначки «Х» у лівому верхньому куті. А що зараз?
А зараз Мінфін вносить зміни до п. 11 Порядку №1307, згідно з якими платник ПДВ, який складає зведену ПН, має конкретизувати випадок її складання.
Затверджено такі коди ознаки:
1 — у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ПКУ;
2 — у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 199.1 ПКУ;
3 — у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку №1307 (якщо договірна ціна нижча за ціну придбання товарів/послуг або балансову вартість необоротних активів);
4 — у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку №1307 (ритмічний або безперервний характер постачання).
Зверніть увагу: правила складання зведених ПН для нових кодів ознак 1 та 2 встановлені п. 11 Порядку №1307.
У таких зведених ПН:
— у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. I. Б.);
— у рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний IПН «600000000000»;
— рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнює, а у верхній лівій частині зазначає відповідний тип причини згідно з п. 8 цього Порядку (04 — Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 — Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ; 13 — Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Що ж до зведених накладних з кодом ознаки 4, то згідно з п. 19 Порядку №1307 було внесено таке уточнення. У разі складання зведених ПН покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» такої ПН роблять позначку «Х» та зазначають тип причини 02. При цьому у графі «Отримувач (покупець)» зазначають «Неплатник», а у рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний IПН «100000000000». Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють.
Таким чином, без змін залишився лише п. 15 Порядку №1307, за яким складатимуться зведені ПН з кодом ознаки 3. Нагадаємо, що за ним таку ПН отримувачу (покупцю) не надають. При цьому у рядках такої ПН, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) наводить власні дані. Позаяк для цього випадку винятків Наказом №763 не передбачено, то платнику податку доведеться зазначати власний податковий номер (або ж дані паспорта) як у даних щодо продавця, так і у даних щодо покупця!
ПН була складена з помилками в заголовній частині: чи складати РК?
Почнімо з того, що визначення терміна «заголовна частина» ПН/РК у Порядку №1307 або в ПКУ немає. Ми наразі можемо лише здогадуватися виходячи з п. 4 чинного Порядку, що йдеться про реквізити цих документів з самого верху до розділу А: номер і дата, найменування (П. I. Б.), IПН, номер філії і, ось тепер, податковий номер продавця та покупця.
Раніше Порядок №1307 пропонував таке: у разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Але, як відомо, ані номер, ані дату ПН виправити таким чином неможливо. Також у разі зазначення неправильного найменування (П. I. Б.) або IПН податківці наполягали на анулюванні помилкової ПН та складанні нової, з правильними показниками. Тобто РК переважно на практиці не допомагав.
Тепер за новим п. 22 у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилки, заповнюється без помилок. При цьому таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється.
Будемо сподіватися, що це, дійсно, крок назустріч платникам податку і більше анулювати ПН з такими помилками не доведеться.
РК на зміну кількості/вартості товарів/послуг або на повернення товарів/послуг чи передоплати за них
Згідно з новим п. 23 Порядку, коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв'язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг, здійснюється в такому порядку:
1) показники рядка ПН, що коригується, зазначаються зі знаком «-» окремо в кожній графі;
2) додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в ПН;
3) рядку ПН, що коригується, зазначеному зі знаком «-», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.
I ось на цю «причину коригування» слід звернути особливу увагу. Адже насправді причина коригування даних ПН спочатку й була причиною внесення змін до Порядку №1307 — узаконити продиктовані платникам ПДВ від ДФС правила складання розрахунків коригування. Хоча потім у процесі, як побачимо, зміни набрали нових обертів.
Самих причин коригування (чітких їх формулювань) ви, як і раніше, в зміненому Порядку №1307 не побачите. Проте в ньому з'явилася процедура їх затвердження:
— у формі РК графу 2, у якій раніше наводили причину коригування (яка зазначалася словами), тепер розбито на дві графи — 2.1 «Код причини» і 2.2 « № з/п групи коригування»;
— кількість груп коригування у РК може бути необмежена. Кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер;
ДФСУ визначає умовні коди причин коригування, що їх платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування.
Складено і зареєстровано дві ПН на одну операцію: як бути?
За новим п. 24 у такому разі постачальник (продавець) складає РК до ПН, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:
1) у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначають тип причини 20. При цьому позначка «Х» не проставляється;
2) у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначають дату і номер ПН, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована ПН;
3) в інформаційному полі «Iнформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» розрахунку коригування зазначають дані щодо ПН, правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН;
4) в інформаційному полі «Iнформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до ПН, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначають дані щодо РК, складеного до зайво складеної ПН, яка зареєстрована в ЄРПН. Зазначене поле не заповнюють, якщо такий розрахунок коригування не складали.
У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована ПН, до якої раніше було складено розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) з урахуванням таких особливостей:
— в інформаційному полі «Iнформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» такого РК зазначають дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;
— графи з 1 до 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А не заповнюють.
Зазначені РК складають окремо до кожної ПН, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі вже зареєстрована податкова накладна (у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).
Від себе зазначимо, що, очевидно, з типом «20» у заголовній частині мають складатися РК для анулювання зайво зареєстрованих ПН.
При цьому розширено коло випадків, коли зареєструвати такі РК зможуть самі постачальники (не чекаючи дій від покупців, хоча до ст. 192 ПКУ змін щодо цього поки що ніхто не вносив).
Але ось самого типу «20» в переліку кодів ПН, які залишаються в продавця, на жаль, у Наказі №763 Мінфін не пропонує. Їх, як і раніше, залишається 15 (як передбачено п. 8 Порядку №1307). Отже, ця помилка, яка була ще в проекті змін, так і не була виправлена.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»