Згідно з частиною першою статті 114 КЗпП у разі переведення працівника на іншу постійну нижче оплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення. Але чи зберігається такий середній заробіток у випадку, якщо ініціатором переведення був сам працівник?
Переведення на нижче оплачувану роботу гарантує середній заробіток на 2 тижні
У нещодавно оприлюдненому листі від 11.07.2018 р. №275/0/22-18 (див. «ДК» №34/2018) Мінсоцполітики нагадало, що питання збереження середнього заробітку у разі переведення працівника на нижче оплачувану зарплату вже було предметом трудових спорів та судових рішень.
Пунктом 18 Постанови пленуму Верховного суду України від 24.12.99 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановлено, що положення статті 114 КЗпП про збереження середнього заробітку за працівником, переведеним на нижче оплачувану роботу, протягом двох тижнів з дня переведення застосовується, якщо інше не передбачено законодавством, і в тому разі, коли переведення мало місце з ініціативи самого працівника.
Звісно, як зауважує само міністерство, його листи не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони мають інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер. Те саме можна сказати і щодо постанов Верховного суду України — вони обов'язкові для виконання лише для тих суб'єктів, щодо яких цю постанову було затверджено. Але і роз'яснення Мінсоцполітики, і висновки Верховного суду України враховуються як під час перевірок роботодавців фахівцями Держпраці, так і у наступних трудових спорах.
Отже, навіть якщо ініціатором переведення на іншу роботу в межах підприємства був працівник (про що від нього була відповідна заява), він має право на середній заробіток протягом 2 тижнів з дати переведення. Та не простий середній заробіток, а попередній!
Що це означає на практиці?
Відповідь знаходимо у роз'ясненні від Мінсоцполітики, надрукованому в «Урядовому кур'єрі» від 14.10.2000 р. №189. Воно містить кілька важливих моментів, які варто врахувати.
1. Доплати, передбачені ст. 114 КЗпП, провадяться протягом двох тижнів із дня переведення з таким розрахунком, аби разом із заробітком на новій роботі працівник одержував оплату праці у розмірі, що дорівнює середньому заробітку на попередній роботі. Тому частину першу ст. 114 КЗпП України сформульовано у вигляді обов'язку власника забезпечити працівникові збереження середнього заробітку протягом зазначеного періоду.
2. Для забезпечення оплати праці у зазначених випадках не має значення підстава для переведення. Воно може проводитися на прохання працівника, за висновком медичної установи, за ініціативою власника, зокрема у порядку працевлаштування, як це передбачено частиною другою ст. 40 КЗпП.
Але: буква закону не дає права проводити оплату праці працівника відповідно до частини першої ст. 114 КЗпП України у разі істотних змін умов праці працівників у випадку продовження роботи за попереднім фахом і кваліфікацією (посадою).
Тобто переведення на іншу роботу фактично означає переведення на іншу посаду. А збереження попереднього середнього заробітку відбувається, якщо за новою посадою оплата праці є меншою.
Приклад. Водій підприємства з окладом 10000 грн перевівся з 01.08.2018 р. за власним бажанням на посаду слюсаря з окладом 8000 грн.
Розраховуємо середній заробіток за попередньою посадою. Оскільки спеціальних норм щодо цього у КЗпП немає, то розраховувати його треба згідно з Порядком №100, а базовий розрахунковий період у цьому випадку становитиме 2 місяці.
Припустімо, що за червень — липень водієві було нараховано 20000 грн. Оскільки доплата здійснюватиметься за робочі дні, то і розраховувати середньоденну зарплату ми маємо з урахуванням відпрацьованих днів. Наприклад, їх було 42. У такому випадку попередній середньоденний заробіток становитиме: 20000 : 42 = 476,19 грн.
Тепер подивимося на зарплату слюсаря у серпні. У цьому місяці за графіком у працівника передбачено 22 робочі дні. Отже, виходячи з окладу його зарплата за день у серпні становить 8000 : 22 = 363,64 грн.
Але, враховуючи норму частини першої ст. 114 КЗпП, протягом двох тижнів з дати переведення (тобто з 1 до 14 серпня включно) за працівником зберігається його попередній середній заробіток.
Тож за 10 робочих днів його зарплата має становити: 476,19 х 10 = 4761,90 грн. При цьому лише 363,64 х 10 = 3636,40 грн працівникові буде нараховано за його окладом. Різниця (476,19 - 363,64) х 10 = 1125,50 грн матиме назву «доплата до попереднього середнього заробітку».
А от решта 12 робочих днів серпня оплачуватимуться без такої доплати виходячи з окладу: 363,64 х 12 = 4363,68 грн. Таким чином, загалом за час, відпрацьований у серпні, слюсареві має бути нараховано 4761,90 + 4363,68 = 9125,58 грн (якщо не враховувати округлення, це і становитиме суму окладу 8000 грн та обчислену нами різницю в 1125,50 грн).
Мінсоцполітики окремо зауважує, що випадки збереження середнього заробітку у зв'язку зі зниженням фактичного заробітку не обмежуються викладеним. Їх можна передбачити колективним трудовим договором у разі переведення працівника за його згодою на іншу роботу у зв'язку з простоєм. Тривалість часу, за який при цьому зберігається середня заробітна плата або тарифна ставка, у колективному договорі може обмежуватися лише часом, на який працівника переведено на іншу роботу.
Аналогічна гарантія у разі переміщення працівника
Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому самому підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, до іншого структурного підрозділу у тій самій місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Це передбачено частиною другою статті 32 КЗпП.
Отже, якщо працівник змінює не посаду, а лише місце, де він виконував свої обов'язки (самі обов'язки при цьому не змінюються), це має назву переміщення.
I щодо такого переміщення частина друга ст. 114 КЗпП теж передбачає для працівника гарантію у вигляді збереження попереднього заробітку. Втім, вона як раз застосовується, якщо в результаті зменшується заробіток з не залежних від працівника причин.
Лише тоді працівникові здійснюється доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення.
Як це виглядає на практиці? Якщо взяти умови прикладу, який ми розглядали вище, і застосувати їх до другої частини ст. 114 КЗпП, то буде таке:
1) назва посади змінюватися не повинна. Тобто працівник у цьому випадку має залишатися водієм, а змінитися має лише місце виконання ним його роботи. Прикладом цього може бути переміщення водія з одного внутрішнього підрозділу до іншого;
2) у разі такого переміщення у працівника може зменшитися оклад (різниця в окладах при однакових назвах посад цілком можлива у різних підрозділах);
3) але право на доплату протягом 2 місяців працівник отримує лише в тому випадку, якщо таке зменшення зарплати відбулося з не залежних від нього причин. Тобто якщо працівник перевівся добровільно і про різницю в окладах знав заздалегідь, він втрачає право на доплату;
4) розрахунок середньоденної зарплати буде таким самим. А от доплата зберігатиметься протягом серпня і вересня. У результаті, наприклад, за серпень такому водієві буде нараховано за відпрацьований час 476,19 х 22 = 10476,18 грн.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»