Як мають виплачуватися дивіденди у ТОВ? Коли ТОВ не можуть виплачувати дивіденди? У якій формі можна виплачувати дивіденди? Як мають проходити загальні збори та в які строки?
Визначення поняття «дивіденди»
Наразі визначення дивідендів установлено тільки нормами ПКУ. За пп. 14.1.49 ПКУ дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Пунктом 4 П(С)БО 15 визначено, що дивідендами вважається частина прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до їхньої частки у власному капіталі підприємства.
Головне у цих визначеннях — дивіденди розраховуються з прибутку, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.
Самим Законом про ТОВ та ТДВ не обумовлено, що є дивідендами, але ним установлено порядок їх виплати. Далі розповімо про це.
Як мають виплачуватися дивіденди
За ч. 1 ст. 26 Закону про ТОВ та ТДВ виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.
Форма виплати дивідендів
Товариство виплачує дивіденди коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
За ч. 4 ст. 26 Закону про ТОВ та ТДВ, виплата дивідендів здійснюється протягом шести місяців з дня прийняття рішення про їх виплату. Але строк виплат може бути іншим, якщо його встановлено статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.
Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачене статутом.
Тож виплата дивідендів за підсумками кожного кварталу вважається законною, але лише якщо це встановлено статутом. Якщо статутом встановлено період виплати — за підсумками року, то саме за підсумками року потрібно й виплачувати, або міняти зміст статуту.
Посадові особи товариства, винні у введенні в оману учасників товариства щодо його фінансового становища, зокрема шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо повернення виплат товариству. Це передбачено ч. 5 ст. 26 Закону про ТОВ та ТДВ.
Коли дивіденди не можуть виплачуватися
Ст. 27 Закону про ТОВ та ТДВ установлено обмеження виплати дивідендів.
Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:
1) товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв'язку із припиненням їхньої участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до ст. 23 та 24 Закону;
2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.
Зверніть увагу: товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свого вкладу.
Також статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.
На жаль, роз'яснень щодо виплати дивідендів за наявності боргу перед колишнім засновником від Мін'юсту поки що немає.
Нагадаємо, що за ст. 24 Закону про ТОВ та ТДВ ТОВ зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учасникові вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
Авансовий внесок з податку на прибуток
Під час виплати дивідендів потрібно розрахувати та сплачувати суму авансового внеску з податку на прибуток. Це встановлено п. 57-1 ПКУ. Але є винятки. Їх встановлено пп. 57.1-1.3 ПКУ. Серед винятків є й випадок, коли дивіденди виплачують фізособам (як фізособам-резидентам, так і нерезидентам). Тому авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів фізособам-засновникам не сплачується.
Рішення про виплату дивідендів
Рішення про виплату дивідендів має бути прийняте на загальних зборах учасників (ст. 30 Закону про ТОВ та ТДВ). Але дивіденди можуть виплачуватися за результатами кварталу. У такому випадку рішення буде прийняте на загальних зборах після закінчення кварталу. Строку для проведення таких загальних зборів частиною 1 ст. 31 Закону про ТОВ та ТДВ не встановлено.
А от річні загальні збори учасників мають скликатися протягом шести місяців року, що настає за звітним. Це встановлено ч. 3 ст. 31 Закону про ТОВ та ТДВ. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов'язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір. Далі коротко поговоримо про проведення загальних зборів.
Загальні збори
За ст. 33 Закону про ТОВ та ТДВ загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому Законом та статутом товариства.
Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Тобто у загальних зборах для виплати дивідендів мають брати участь всі засновники.
Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів одночасно згідно з ч. 3 ст. 33 Закону про ТОВ та ТДВ.
А за ч. 4 ст. 34 Закону про ТОВ та ТДВ рішення загальних зборів учасників щодо виплати дивідендів приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Якщо у ТОВ засновник один, то рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, він приймає одноособово та оформлює своїм письмовим рішенням.
Оподаткування ПДФО та військовим збором
Якщо за результатами кварталу отримано прибуток (про що свідчать показники фінзвітності), то засновникові має бути виплачено дивіденди за цей період. Сума таких дивідендів оподатковується з урахуванням норм п. 170.5 ПКУ.
Нагадаємо, що наразі ставки ПДФО за п. 167.5 ПКУ для дивідендів такі:
5% — для доходів у вигляді дивідендів, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування);
9% — для доходів у вигляді дивідендів у решті випадків.
Дивіденди також потрібно оподаткувати військовим збором за ставкою 1,5% відповідно до п. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ.
Водночас дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді часток, емітованих юридичною особою — резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх власників у статутному фонді емітента та в результаті цього збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, не підлягають оподаткуванню ПДФО. Це встановлено пп. 165.1.18 ПКУ. На відміну від утримання військового збору: адже підпунктом 1.7 п. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ1.
Про виплату дивідендів у формі, відмінній від грошової
У такому випадку треба враховувати вартість, за якою майно ТОВ буде передано у власність засновнику як дивіденди. Слід врахувати норми п. 164.5 ПКУ. Під час нарахування доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування для ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами (у цьому випадку це ринкова ціна активу, що виплачується як дивіденди), помножена на коефіцієнт (у 2018 році це 1,2195). Саме ця сума буде базою для утримання ПДФО.
Якщо передача відбудеться за ціною, нижчою за звичайну, то відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ сума знижки звичайної ціни буде для засновника додатковим благом. Відповідно сума знижки, збільшена на натуральний коефіцієнт (1,2195), оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18%. Військовим збором суму знижки оподатковуємо за ставкою 1,5% без застосування коефіцієнта.
Визначення звичайної ціни наведене у пп. 14.1.71 ПКУ. За ним під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, то вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Тобто якщо читати норми ПКУ прямо, то за замовчуванням ціна, яку встановлено умовами договору, відповідає рівню ринкових цін, однак за податківцями залишається право на доведення зворотного. Але на практиці все інакше — це податківці вимагають під час перевірок, щоб платник податків доводив звичайність ціни.
Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власникові за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах.
Податок на додану вартість
Виплата дивідендів у грошовій формі не є об'єктом оподаткування ПДВ. Це встановлено пп. 196.1.6 ПКУ. А от виплата дивідендів у натуральній формі призводить до необхідності нарахування ПДВ, оскільки така операція належить до постачання товарів. База оподаткування визначається виходячи з їх договірної продажної вартості (п. 188.1 ПКУ), але не нижчої від балансової вартості ОЗ чи ціни придбання запасів та звичайної ціни — у разі передання власної продукції.
Відображення у формі №1ДФ
Незалежно від ставки оподаткування дивідендів ПДФО їх слід відобразити у ф. №1ДФ2 за ознакою доходу «109».
1 Див. статтю «Реінвестиція дивідендів: військовий збір руйнує пропорцію» у «ДК» №33/2018.
2 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Міністерства фінансів від 13.01.2015 р. №4.
Дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, з метою оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (пп. 170.5.3 ПКУ), тобто оподатковуються як зарплатні платежі. Тому такі дивіденди у ф. №1ДФ відображаються за ознакою доходу «101».
Приклад. Відображення в обліку нарахування та виплати дивідендів коштами.
Загальними зборами за результатами II кварталу 2018 році засновники ТОВ «А» (платник податку на прибуток) прийняли рішення про розподіл між ними нерозподіленого прибутку у сумі 50000 грн. Виплата дивідендів здійснюється у грошовій формі. Відображення нарахування та виплати дивідендів в обліку показано в таблиці.
Таблиця
Відображення в обліку нарахування та виплати дивідендів коштами
| № з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Прийнято рішення про розподіл нерозподіленого прибутку | 441 | 443 | 50000 |
| 2. | Нараховано дивіденди | 443 | 671 | 50000 |
| 3. | Нараховано ПДФО у вигляді дивідендів за ставкою 5% | 671 | 641/ПДФО 642/ВЗ |
2500 750 |
| 4 | Виплачено дивіденди | 671 | 311 | 46750 |
| 5. | Перераховано до бюджету ПДФО та військовий збір | 641/ПДФО, 642/ВЗ |
311 | 2500 750 |
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про ТОВ та ТДВ — Закон України від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
- П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»