Оплата праці працівників, які перебувають у відрядженні, провадиться за середнім або фактичним денним заробітком. Залежно від того, яка сума заробітку є більшою. Нібито нічого складного, проте, як свідчить практика, це викликає велику кількість запитань. Тож з'ясуймо разом.
Що говорить закон?
Відповідно до ст. 121 КЗпП, за роботу в період відрядження має виплачуватись зарплата згідно з умовами трудового договору. Якщо за період відрядження нарахована зарплата нижча від середньої заробітної плати, обчисленої згідно із законодавством, тоді виплачується середня зарплата.
Це означає, що у місяці, в якому працівник перебуває у відрядженні, слід порівняти розрахований середньоденний заробіток із фактичним денним заробітком працівника.
Якщо вищим є середньоденний заробіток, то виплачується середня заробітна плата.
Якщо денна заробітна плата виявиться більшою величиною, тоді для оплати відрядження береться саме вона.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відрядження враховуються положення Порядку №1001.
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
До денного заробітку працівника включаються всі виплати, які працівник отримає у місяці, в якому його скеровують у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії тощо. Про це Мінсоцполітики роз'яснював у листі від 06.08.2014 р. №1126/13/84-14. Алгоритм розрахунку такий:
1) визначають середню заробітну плату;
2) розраховують денну заробітну плату;
3) порівнюють середню зарплату з денною;
4) оплачують дні у відрядженні за тією зарплатою, яка виявиться вищою.
Визначення середньої заробітної плати
Заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за 2 попередні місяці, які передують відрядженню. Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, перелічено у п. 3 розділу III Порядку №100, зокрема доплати та надбавки, виробничі премії, премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років.
Доплати та надбавки
За надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші.
Слід бути уважним при визначенні середньої заробітної плати при нарахуванні премій та винагород за підсумками річної роботи та вислугу років або інших заохочувальних виплат.
Як повідомляється у листі Мінсоцпраці від 13.09.2010 р. №804/13/84-10, умови нарахування премій, їх розмір, терміни (місячна, квартальна, піврічна) встановлюються в Положенні про преміювання, яке підприємствами розробляється самостійно. У Положенні, як правило, передбачається, що премія нараховується пропорційно до відпрацьованого часу (за час відпустки, тимчасової непрацездатності тощо премія не нараховується).
У разі якщо щомісячні премії повністю припадають на місяці, за які вони нараховані (місяці розрахункового періоду) і вже обчислені пропорційно до відпрацьованого часу, то вони включаються до заробітку у фактично нарахованому розмірі.
Якщо Положенням про преміювання передбачається, що премія надається у фіксованому розмірі, а кількість робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано не повністю, премії під час обчислення середньої заробітної плати за останні два місяці враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді.
Отже, місячні премії (за винятком одноразових премій, перелічених у пп. «г» п. 4 Порядку №100: такі премії взагалі не враховуються) включаються у повній сумі того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю.
Наприклад, виробнича премія за червень, нарахована у липні пропорційно до відпрацьованого часу, включається до доходу липня при розрахунку середньої заробітної плати в повному розмірі. А якщо у липні працівник відпрацював не всі робочі дні, премія у фіксованому розмірі враховується пропорційно до відпрацьованого часу (це стосується і винагород).
Приклад 1 У липні нараховано виробничу премію за червень у сумі 3000,00 грн, проте працівник перебував у відпустці з 02.07 до 09.07 (5 р. д.). У липні 22 р. д., працівник відпрацював 17 р. д. Отже, якщо у наступному місяці працівник перебуватиме у відрядженні, для розрахунку середньої заробітної плати сума премії становить: (3000 : 22) х 17 = 2318,18 грн.
Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Виплати, які не включаються до розрахунку середньої заробітної плати, перелічені у п. 4 розділу III Порядку №100. Зокрема, не враховуються одноразові виплати, такі як компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога. Також не враховуються оплата щорічної і додаткової відпусток, відрядження та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Одноразові премії, які згадуються у пп. «г» п. 4 Порядку №100, також не включаються до розрахунку. Відповідно, важливим моментом є класифікація премії, яка зазначається у розпорядженні (іншому локальному документі) на винагороду працівників.
Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 розділу II Порядку №100).
Підсумуймо: визначаючи сукупний дохід за 2 попередні місяці, що передують відрядженню, важливо врахувати виплати, які включаються та не включаються до розрахунку (див. п. 3 та п. 4 Порядку №100). Виплати, пов'язані з відпрацьованим часом, враховуються, а от оплата відпустки, лікарняного та днів відрядження, а також кількість таких днів — не враховуються.
Якщо працівник пропрацював менш ніж два календарні місяці
Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Приклад 2 Працівник у липні перебуває у відрядженні. Для оплати його праці під час відрядження до уваги будуть братись 2 попередні місяці: травень та червень. У травні працівник був у відпустці 14 к. д. Для розрахунку середньої заробітної плати відповідно до табеля робочого часу слід врахувати 10 р. д. травня та 20 р. д. червня. Також сума відпусткових за травень не буде враховуватись у розрахунок середньої заробітної плати.
На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їхніх фінансових можливостей. На думку Мінсоцполітики, наведену у листі від 17.05.2018 р. №838/0/101-18 (див. «ДК» №27/2018, коментар «ДК»), у разі відсутності фінансових можливостей такі підприємства мають право зменшити коефіцієнт коригування, видавши відповідний наказ (розпорядження). У наказі обумовлюються причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі (зокрема, зниження рентабельності, обсягів виробництва; недостатність обігових коштів тощо). Такий наказ необхідно обов'язково погодити з профспілковим комітетом підприємства або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.
Зверніть увагу!
У Порядку №100 є п. 10, про який на практиці доволі часто забувають. А саме: у випадку підвищення посадових окладів виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Яким чином відбувається коригування? Підприємство має коригувати виплати, що враховуються під час обчислення середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт їх підвищення, який визначається шляхом ділення нового окладу на старий.
Коригування середньої заробітної плати передбачено для того, щоб працівники у випадку підвищення окладів при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її розрахунку відповідно до норм Порядку №100 не втрачали у заробітку.
Проте при визначенні середньої заробітної плати для оплати днів відрядження потрібно звернути увагу, в якому періоді відбувалось підвищення окладів.
Приклад 3 Працівник у липні перебуває у відрядженні, розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати будуть 2 попередні місяці: травень та червень.
Підвищення окладу відбувається у липні (до початку відрядження). Це означає, що виплати за травень та червень підлягають коригуванню на коефіцієнт підвищення. Проте якщо підвищення окладів було у червні, то коригуванню підлягає лише травень. А от у разі переглядів тарифних ставок у квітні коригування не здійснюється.
Розрахунок денної заробітної плати
До денного заробітку працівника, який має порівнюватись із середньоденним заробітком, включаються всі елементи заробітної плати, які працівник отримає згідно з умовами трудового, колективного договору у місяці, в якому його направляють у відрядження. Це всі нараховані елементи заробітної плати: оклад, доплати, надбавки, премії, які мають постійний характер, за відпрацьовані дні.
Допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, період, коли за працівником зберігається середня зарплата (відпусткові, лікарняні), а також одноразові виплати не включаються до денної зарплати працівника при порівнянні.
Нараховану заробітну плату ділять на робочі дні розрахункового періоду.
Приклад 4 У липні працівник перебуває у відрядженні з 02.07 до 04.07 (3 р. д.). Оклад працівника становить 6000,00 грн. Також за липень працівнику нараховано щомісячну виробничу премію у розмірі 4000,00 грн. У липні 22 р. д., відповідно денна зарплата становить: (6000,00 + 4000,00) : 22 = 454,54 грн.
Приклад 5 У липні працівник перебуває у відрядженні з 02.07 до 04.07 (3 р. д.). Посадовий оклад працівника становить 6000,00 грн. Відпрацював працівник лише 17 р. д. Заробітна плата за відпрацьований час: (6000,00 : 22) х 17 р.д. = 4636,36 грн, а також сума індексації відпрацьованого часу 120,00 грн.
У липні працівник перебував у відпустці з 16.07 до 22.07 (5 р. д.). Сума відпусткових — 1200 грн (умовно).
Також за липень працівнику нараховано щомісячну виробничу премію у розмірі 4000,00 грн. Премія обчислена пропорційно до відпрацьованого часу, тому премія в цьому разі включається у фактично нарахованому розмірі.
Крім того, нарахована одноразова допомога у розмірі 5000,00 грн.
Враховуючи ці умови, фактична денна заробітна плата становить: (4636,36 +120,00 + 4000,00) : 17 = 515,08 грн.
Суми відпусткових та одноразової допомоги не включаються до розрахунку денної зарплати у цьому випадку. Не враховується при розрахунку і період перебування працівника у відпустці.
Перехідні відрядження
Вище ми розглянули класичний період відрядження. Але цілком можлива ситуація, коли відрядження починається в одному місяці та закінчується у наступному («перехідні відрядження»). Як порівняти середню зарплату з денною у цьому випадку?
Згідно з п. 2 Порядку №100, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Це означає, що у випадку «перехідного відрядження» розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати будуть два місяці, які передують місяцю, у якому відрядження почалося (додатково див. лист Мінсоцполітики від 11.11.2016 р. №1564/13/84-16).
Приклад 6 Працівник перебував у відрядженні з 31 травня до 1 червня. Для розрахунку середньої заробітної плати до уваги береться зарплата березня та квітня. Пояснюється це тим, що саме ці місяці передують місяцю відрядження.
Проте у згаданому листі Мінсоцполітики повідомляється, що денний заробіток необхідно буде визначати окремо для кожного місяця перебування працівника у «перехідному відрядженні»: для травня та червня.
У разі якщо середньоденний заробіток, розрахований у травні, буде нижчим від денного заробітку травня, то працівнику за дні відрядження, які припадають на травень, необхідно виплатити зарплату згідно з його трудовим договором.
Якщо середньоденний заробіток, розрахований у травні, буде вищим за денний заробіток червня, то працівнику за дні відрядження, які припадають на червень, необхідно виплатити середньоденний заробіток.
Отже, у випадку «перехідного відрядження» середньоденна зарплата визначається один раз. А от денна зарплата буде визначатись окремо для кожного місяця перебування працівника у відрядженні.
Оплата відряджень у вихідний день
Відповідно до ст. 72 КЗпП, робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (з урахуванням правил ст. 107 КЗпП).
За загальним правилом працівнику оплачуються робочі дні перебування у відрядженні, тому що сам факт перебування у відрядженні у вихідний день не доводить, що працівник працював у цей день.
Але якщо передбачається, що у вихідний день працівник під час відрядження має саме працювати, це варто встановити під час скерування у відрядження та зазначити у відповідному наказі. Під час складання такого наказу варто визначитися і з компенсацією за такий день роботи. Якщо, наприклад, за такий відпрацьований день працівнику надаватиметься інший день відпочинку, варто одразу вирішити, коли він надаватиметься. Бо такі «дрібниці» часто згодом забуваються, працівник компенсації не отримує, і це може мати негативні наслідки для роботодавця.
Адже мало того, що ненадання такої компенсації — це порушення трудового законодавства, за що передбачено відповідальність (зокрема, штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати за ст. 265 КЗпП). Якщо працівника звільнять до отримання компенсації і він звернеться до суду, то матиме можливість не лише отримати грошову компенсацію за відпрацьований вихідний день (скористатися відгулом після звільнення він, зі зрозумілих причин, уже не зможе), а й середній заробіток за весь час затримки розрахунку із ним (ст. 117 КЗпП).
Новоприйнятий працівник у відрядженні
Цілком реальна ситуація, коли у відрядження направляється новоприйнятий працівник. Який розрахунковий період для обчислення середньоденної зарплати слід використовувати у цьому випадку? На думку Мінсоцполітики (лист від 08.11.2016 р. №1537/13/84-16), до уваги слід брати місяць прийняття працівника на роботу. Адже працівникам, які відпрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Приклад 7 Працівника прийнято на роботу 14 червня п. р. Наступного місяця його скеровано у відрядження. Розрахунок середньої заробітної плати для оплати днів відрядження проводиться виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані дні протягом червня та липня (до початку відрядження).
Приклад 8 Працівника прийнято на роботу 2 липня, а 16 липня він буде у відрядженні. У цьому випадку розрахунок середньої заробітної плати для оплати днів відрядження буде проводитись виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані дні липня до направлення його у відрядження.
Приклад 9 Працівника прийнято на роботу 15 травня, а скеровано у відрядження 16 липня. Розрахунок середньої зарплати проводиться виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані дні з 15 травня до 30 червня.
Зверніть увагу!
В останньому прикладі наведено ситуацію, коли працівник не відпрацював повних два календарних місяця, що передують відрядженню. Проте, на думку Мінсоцполітики, до уваги слід брати відпрацьовані дні двох місяців, що передують відрядженню.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»