За правилами ПКУ всі подані декларації з ПДВ та/або уточнюючі розрахунки до них підлягають камеральній перевірці. А що як під час перевірки виявлено розбіжності між її даними та даними ЄРПН? Чи можуть податківці донараховувати ПЗ з ПДВ та штрафи без проведення додаткової документальної перевірки?
Незважаючи на зміни, які періодично вносяться до ПКУ, до досконалості його нормам ще далеко.
Прикладом цього є така ситуація: 19.08.2017 р. працівники ДФС у Дніпропетровській області склали акт камеральної перевірки №86/36/04-36-12-08-33/32571255, у якому зазначено, що встановлено порушення ст. 185, п. 187.1, п. 201.10 ПКУ, а саме: не включено до складу податкових зобов'язань податкову накладну від 27.06.2017 р. №9 на загальну суму ПДВ 61893 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань у податковій декларації з ПДВ у сумі 61893 грн.
Результат: складено податкове повідомлення-рішення на цю суму ПДВ та накладено штраф.
Цю ситуацію вкрай важливо з'ясувати, адже вона є показовою для всіх ДПI та платників податків. Органи ДФС призначили камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ, а по суті предметом перевірки стало зіставлення даних податкової декларації з ПДВ з даними ЄРПН. I про це прямо сказано в акті камеральної перевірки.
Але чи порушено норми ПКУ фіскальним органом? Якщо так, то які саме?
Річ у тім, що відповідно до п. 200.10 ПКУ у строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання).
Водночас у п. 201.10 ПКУ визначено, що виявлені розбіжності даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках — покупця товарів/послуг.
Якщо з камеральною перевіркою цілком зрозуміло — для її проведення достатньо самого факту подання податкової звітності та/або уточнюючих розрахунків, то з документальною виїзною позаплановою перевіркою не все так просто. Адже для її проведення є вичерпний перелік підстав, наведений у п. 78.1 ПКУ, дотримання яких є обов'язковим при її призначенні контролюючими органами.
Однак серед наведених у п. 78.1 ПКУ сімнадцяти підстав немає такої підстави, як «виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН». Отже, на поставлене запитання напрошується така відповідь: орган ДФС правомірно призначив камеральну перевірку поданої податкової звітності з ПДВ.
Проте предмет такої перевірки чітко прописано у пп. 75.1.1 ПКУ, а саме: ДПI під час її проведення може перевіряти:
— дані, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків;
— дані системи електронного адміністрування ПДВ (дані центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриваються рахунки платників у СЕА ПДВ, дані ЄРПН та дані митних декларацій);
— дані ЄРАН та дані системи електронного адміністрування реалізації пального;
— своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН;
— виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Отже, на нашу думку, предметом камеральної перевірки можуть бути окремо дані самої поданої податкової звітності з ПДВ, окремо дані СЕА ПДВ, окремо дані ЄРПН. При цьому ПКУ не забороняє використовувати для перевірки всі наявні у розпорядженні ДПI бази даних — тобто під час перевірки органу ДФС не заборонено перевіряти і дані декларації з ПДВ, і дані ЄРПН.
Зверніть увагу!
Якщо при цьому під час камеральної перевірки контролюючий орган виявляє розбіжності між такими даними, орган ДФС має скористатись приписами п. 201.10 ПКУ та призначити документальну позапланову виїзну перевірку продавця!
Позиція ДФС — перевірка згідно з пп. 78.1.4 ПКУ
ДФСУ у ЗIР, підкатегорія 101.27, зазначила, що виявлення розбіжностей даних декларації з ПДВ та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ.
Відповідно до п. 78.1 ПКУ, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави:
виявлено недостовірність даних, що міститься у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4 ПКУ).
Позиція ВС — порушено спосіб реалізації владних функцій
Суд вважає1, що виявлення в ЄРПН під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума ПДВ за якою не задекларована у податній податковій звітній декларації з цього податку, є саме тим випадком, який слід кваліфікувати як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН. А це вже є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до п. 201.10 ПКУ.
1 Постанова ВС/КАС від 15.05.2018 р., справа №804/6286/17, http://reyestr.court.gov.ua/Review/74028709.
Отже, при збільшенні товариству спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов'язання орган ДФС порушив спосіб реалізації владних управлінських функцій.
Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час зіставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків, та даних ЄРПН не доводять складу податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлено лише на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку товариства. Достовірність, повнота нарахування та сплати, зокрема з ПДВ, є предметом документальної перевірки відповідно до пп. 75.1.2 ПКУ.
Висновки
Порядок дій органу ДФС є таким:
1) платник податків подає податкову звітність з ПДВ та/або уточнюючі розрахунки — це дає право органу ДФС на проведення камеральної перевірки у строки та в порядку, що визначені у п. 76.3, п. 200.10 ПКУ. При цьому не заборонено використовувати дані ЄРПН;
2) якщо під час такої перевірки виявляються розбіжності між даними податкової звітності (уточнюючих розрахунків) з ПДВ, яка є підставою для проведення камеральної перевірки, та даними ЄРПН, орган ДФС має скласти письмовий запит, де викласти виявлені порушення;
3) за результатами відповіді та/або отриманих пояснень та їх документальних підтверджень орган ДФС має прийняти рішення про проведення документальної виїзної позапланової перевірки: підстави для такої перевірки наведені лише в одній-єдиній нормі — пп. 78.1.4 ПКУ, тобто виявлення недостовірностей даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків. Причому у тексті запиту має бути прямо вказано на пп. 78.1.4 ПКУ, а згодом — у наказі та направленні на перевірку.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»