Подання електронної звітності має свої особливості, адже для прийняття пакета документів слід отримати дві квитанції: №1 та №2. I якщо одна з квитанцій не приходить вчасно, може загрожувати штраф. Проте суди стали на бік платника податків та визнали вину в затримці саме за органом ДФС1.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.
1 Постанова ВС від 15.05.2018 р. у справі №820/656/17, http://reyestr.court.gov.ua/Review/73969115.
Одним зі способів подання страхувальником звітності з ЄСВ до фіскальних органів є її подання засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством. У разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, у якій спливає граничний строк подання звіту, передбаченого Законом про ЄСВ.
Підтвердженням подання звітності є квитанції №1 та №2.
Квитанція №1 свідчить про те, що звіт страхувальника успішно прийнято для подальшого опрацювання.
Квитанція №2 містить інформацію про результат обробки звіту і повідомляє про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до Реєстру застрахованих осіб.
Строк подання звітності, у т. ч. в електронній формі, передбачений у п. 49.5 ПКУ та прив'язаний до дати відправлення звітності платником податків, а не до дати її отримання чи обробки органами ДФС.
Відповідно, й у п. 14 розділу II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. №557 (далі — Порядок №557), визначено, що у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Отже, навіть якщо друга квитанція вчасно не отримана (до закінчення граничного строку подання звітності), то для визначення дати та часу її подання беруться до уваги дані квитанції №1. Однак наявність самої квитанції №2 є обов'язковою.
Якщо звітність з ЄСВ подана з помилкою
За справою, за якою було прийнято коментоване судове рішення, страхувальником звітність з ЄСВ була подана вчасно, але вона не була прийнята через помилку, яку двічі виправляли.
Так, після самостійного виявлення помилки у звітності за червень 2016 р., направленої 18.07.2016 р., страхувальник повторно надіслав виправлений звіт за червень 2016 р.- 20.07.2016 р. Це був останній день для подання такого звіту.
Зазначена звітність була доставлена до ДПI 20.07.2016 р. о 14:39 (про це свідчить квитанція №1). Квитанція №2 надійшла вже 21.07.2016 р. о 15:38, і в ній зазначено виявлені помилки.
Але ці помилки страхувальник знайшов сам, того-таки 20.07.2016 р. I того ж дня о 14:51 подав виправлену звітність заново, що підтверджується наступною квитанцією №1. Та й тут помилився — але дізнався про це вже наступного дня. Згідно з квитанцією №2, 21.07.2016 р. о 15:38 контролюючим органом повідомлено про виявлені помилки і в цій, повторно поданій звітності з ЄСВ.
Що далі? 21.07.2016 р. позивач направив шляхом електронного зв'язку третій виправлений звіт, який було отримано контролюючим органом 21.07.2016 р., що підтверджується квитанцією №1 о 16:16. Він був без помилок. Проте тільки 25.07.2016 р. квитанцією №2 контролюючий орган повідомив, що пакет прийнято.
Відтак звіт з ЄСВ був поданий та прийнятий, але подання звіту відбулося несвоєчасно: із запізненням на один день. Податківці застосували до страхувальника штраф — 170 грн.
Звісно, за таку суму штрафу зараз мало хто піде до суду, тим більше доведе справу до найвищої інстанції. Але тут важлива не сама сума штрафу, а факт його застосування. Адже за повторне несвоєчасне неподання звіту з ЄСВ протягом року (коли вже був застосований штраф) санкція значно більша — уже 1020 грн за кожен виявлений факт пропуску строку (п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).
Позиція ДФСУ
Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі із зазначенням причин.
Таким чином, часом та датою подання платником податків електронного документа є час та дата надсилання органом ДФС першої квитанції, якщо в ній зазначено інформацію про збереження документа на центральному рівні.
Додатково зазначено, що відправником других квитанцій з інформацією щодо реєстрації звітів з ЄСВ у реєстрі застрахованих осіб є ДФСУ.
Позиція судів та ВС — вина за ДФС!
Суди першої та апеляційної інстанції нагадали фіскалам про те, що у разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку — протягом перших двох годин наступного робочого дня (передбачено п. 4 розділу III Iнструкції №233, яка діяла у 2016 р. і вже є нечинною).
Відповідно, це прострочення щодо подання звіту за червень 2016 року (з пропуском строку на 1 день — 21.07.2016 р.) фактично викликано невиконанням органом ДФС вимоги Iнструкції №233, оскільки платником ЄСВ направлено відповідний звіт 20.07.2016 р. о 14:51, і, відповідно, контролюючий орган мав повідомити його про виявлені помилки протягом 2-х годин. У такому разі платник ЄСВ мав би можливість вчасно виправити помилку та вчасно подати звіт без помилок.
I Верховний суд теж став на бік страхувальника та вказав на те, що електронна квитанція №2 з відомостями про неприйняття звіту та виявлені помилки в його заповненні надійшла платнику ЄСВ після закінчення граничного строку для подання такого звіту, що позбавило його можливості своєчасно відкоригувати подану звітність та надіслати її до контролюючого органу в межах граничних строків подання такої звітності, що не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.
Замість висновків: а що ж зараз?
Справді, Iнструкція №233, за нормами якої страхувальнику вдалося виграти справу, втратила чинність з 15.11.2017 р. — з дати набрання чинності Порядком №557. I зараз бажаючі можуть скористатися для захисту своїх прав саме останнім.
У п. 8, 9 розділу II Порядку №557 встановлено, що у разі, якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.
Під терміном «операційний день» розуміється частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.
Правила «двох годин» для надсилання квитанції №1 також не змінилися — у п. 11 розділу II Порядку №557 встановлено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі — протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Тобто, враховуючи, що робочий день працівників органу ДФС триває до 18:00 (операційни день), подавати електронну звітність для вчасної обробки бажано до 16:00. Для тих, хто цього принципу дотримується, висновки, наведені у коментованому судовому рішенні, є актуальними й щодо подання електронної звітності й зараз (за Порядком №557, замість скасованої Iнструкції №233).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»