У разі придбання автомобіля у фізичної особи покупець — суб'єкт підприємницької діяльності виступає податковим агентом. Саме на його плечі під час виплати доходу фізособі лягає обов'язок нарахування та утримання податку, звітування, а в разі порушення норм ПКУ саме він нестиме відповідальність.
Запитання: «Які податки виникають, який їх розмір та чи можлива оптимізація» керівник зазвичай адресує бухгалтеру.
Мета цієї статті — допомогти бухгалтерові обрати правильний варіант та передбачити податки, що виникатимуть у випадку придбання автомобіля у фізособи.
Порядок оподаткування операцій з продажу авто фізособою залежить від трьох факторів:
1) автомобіль легковий чи вантажний;
2) фізична особа — продавець є резидентом чи нерезидентом;
3) черговість продажу об'єктів рухомого майна.
Оскільки дохід виплачується фізичній особі, далі мова піде про такі податки:
1) податок з доходів фізичних осіб. При цьому керуватимемося нормами статті 173 ПКУ «Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна»;
2) військовий збір. Адже якщо є ПДФО, буде і військовий збір. Про це йдеться у п. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ.
Хто сплачує податки
Оскільки ми розглядаємо придбання автомобіля у фізособи, то саме суб'єкт підприємницької діяльності, який виплачує дохід, виступає податковим агентом.
У розділі IV ПКУ цьому присвячено окремий пункт 173.3. У ньому сказано, що у разі коли стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа або фізична особа — підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента.
Також у разі коли автомобіль придбавається через посередника, функції податкового агента (але тільки в частині перевірки факту сплати ПДФО та ВЗ і подання відповідної інформації до ДФС) виконує такий посередник. Пункт 173.3 ПКУ стверджує: у разі продажу (обміну) об'єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізособи-підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.
Але в ситуації, коли придбання відбувається через посередника, але покупцем є суб'єкт господарювання, саме останній має сплатити ПДФО та ВЗ з доходу фізособи-продавця. Iнформацію до ДФС про таку операцію подадуть обидва — і посередник, і покупець.
Аналогічною є ситуація, коли договір купівлі-продажу автомобіля посвідчується нотаріально: нотаріус перевіряє факт сплати податків до проведення процедури посвідчення договору і щокварталу звітує до ДФС про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку (п. 173.4 ПКУ).
Винятком буде ситуація, коли з обох сторін виступає фізособа (продавець і покупець не є ФОПами) і договір купівлі-продажу автомобіля не посвідчується в нотаріуса. У цьому разі податок на доходи фізичних осіб сплачує фізособа-продавець. Робить вона це самостійно на підставі поданої до ДФС декларації про майновий стан та доходи. Подати таку декларацію треба до 1 травня і суму ПДФО та ВЗ сплатити не пізніше 1 серпня року, наступного за роком, у якому відбувся такий продаж (пп. 49.18.4 ПКУ, п. 179.7 ПКУ).
Можемо дійти перших висновків:
1) у разі виплати суб'єктом підприємницької діяльності доходу від продажу фізичною особою автомобіля обов'язок щодо нарахування, сплати та звітування лежить на такому СПД;
2) якщо з обох боків є фізичні особи (продавець і покупець не є ФОПами), то нарахування та сплата — на відповідальності продавця.
Порядок оподаткування
Розгляньмо можливі варіанти, у кожному з яких розмір ставки та порядок оподаткування є різні.
Варіант 1. Придбання легкового автомобіля у фізичної особи — резидента.
У разі придбання легкового автомобіля податок або не сплачується взагалі, або обчислюється у розмірі 5%.
Якщо продавцем дотримано умови, передбачені у п. 173.2 ПКУ, то податок не сплачується взагалі. При цьому, як зазначалося вище, якщо немає ПДФО, то не буде й військового збору.
Аби скористатися таким звільненням від оподаткування, треба дотриматися однієї умови — протягом року легковий автомобіль має продаватися вперше.
А саме: не підлягає оподаткуванню продаж (обмін) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда. Цю норму на практиці застосовують так: звільнення протягом року поширюється на один із об'єктів рухомого майна — легковий автомобіль або мопед чи мотоцикл.
Якщо ж продаж рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда протягом звітного (податкового) року відбувається вдруге чи більше разів, така операція підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2, тобто 5%.
Варіант 2. Придбання легкового автомобіля у фізичної особи — нерезидента.
Згідно з п. 173.6 ПКУ, у разі продажу легкового автомобіля нерезидентом порядок оподаткування такий самий, як і для резидентів. Але ставка при цьому становитиме 18%.
Підсумуймо
1. У разі продажу рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда один раз протягом року така операція не оподатковується ні податком з доходів фізосіб, ні військовим збором.
2. Якщо продаж відбувається вдруге і більше разів протягом року, операція оподатковується ПДФО за ставкою 5% — для резидентів та 18% — для нерезидентів. I, звісно, в обох випадках військовий збір становить 1,5%.
Який IПН писати на нерезидента у ф. №1ДФ?
Виплачуючи дохід нерезиденту, слід подбати про отримання ним індивідуального податкового номера.
Iноді на практиці для полегшення роботи бухгалтери у ф. № 1ДФ зазначають серію та номер паспорта такого іноземця. Але це не є прийнятним варіантом для виходу із ситуації. Адже норма, яка дозволяє замість IПН зазначати серію та номер паспорта, поширюється тільки на громадян України.
Дивіться самі: відповідно до ст. 70 ПКУ, облік фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Згідно з абзацом 4 п. 4 Положення №822, порядок та процедура обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від IПН, передбачено лише для громадян України.
Зокрема, в абзаці 2 п. 1 р. II Положення №822 сказано: «Облік фізичних осіб — платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта)».
Тобто чинним законодавством передбачено внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Отже, фізособа-іноземець (нерезидент), яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не має такої можливості.
Як визначити черговість продажу
Для визначення черговості продажу об'єктів рухомого майна з метою застосування норм п. 173 ПКУ наведемо приклад.
Приклад 1 Підприємство у січні, лютому та березні придбало у фізособи мопед, автомобіль та мотоцикл. Згідно зі ст. 173 ПКУ не оподатковуватиметься лише перша операція — продаж фізособою мопеда.
Аналогічна позиція міститься у листі ДФСУ від 01.03.2017 р. №5162/7/99-99-13-01-03-17.
Зазначити черговість продажу треба у самому договорі. Адже згідно з п. 173.3 ПКУ податковий агент утримує податок за ставками, визначеними з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
З цього приводу у підкатегорії 103.22 ЗIР фіскали висловили думку, що кількість продажів визначається фізичною особою — платником податку самостійно до моменту створення єдиного інформаційного ресурсу транспортних засобів. До речі, у ПКУ про створення єдиного інформаційного ресурсу транспортних засобів — ані півслова.
Варіант 3. Придбання у фізичної особи вантажного автомобіля.
Згідно з п. 173.1 та 173.6 ПКУ, оподаткування операції з продажу вантажного автомобіля відбувається за ставкою 5%, якщо продавець є резидентом, та 18% — якщо продавець є нерезидентом. При цьому пільгових умов щодо неоподаткування, які передбачено у разі продажу легковика, немає.
Для наочності ставки оподаткування наведемо у таблиці 1.
Таблиця 1
Ставки оподаткування при продажу автомобіля залежно від статусу продавця
| Придбання автомобіля у фізособи | Статус продавця | |
| Резидент | Нерезидент | |
| Легковий | Якщо вперше протягом року, — не оподатковується. Якщо вдруге і більше разів протягом року, — 5% + 1,5% |
Якщо вперше протягом року, — не оподатковується. Якщо вдруге і більше разів протягом року, — 18% + 1,5% |
| Вантажний | Незалежно від кількості проданих авто 5% + 1,5% | Незалежно від кількості проданих авто — 18% + 1,5% |
Усе наведене нижче стосується лише тих випадків, коли згідно з п. 173.1 ПКУ податок з ПДФО виникає.
1. Податок сплачує податковий агент. У цьому випадку — СПД, який виплачує дохід. А якщо покупець — звичайна фізособа, то податок сплачує продавець.
2. Обчислювати податок треба від суми, зазначеної у договорі, але не нижче від середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче від його оціночної вартості, визначеної згідно з законом (за вибором платника податку) (п. 173.1 ПКУ).
3. Сума, яку зазначено договорі, є «брудною», а отже, податковий агент виплачуватиме дохід за мінусом податків із джерел виплати (ПДФО та військовий збір).
Це важливо!
Досить часто на практиці припускаються помилки, зазначаючи у договорі суму, яку фізособа бажає отримати на руки після продажу. А окремим пунктом у договорі прописують умову на кшталт: «податки, які виникають при виплаті доходу, податковий агент сплачує понад зазначену в договорі ціну», або «податки, які виникають при виплаті доходу, продавець сплачує самостійно».
Обидва формулювання є неправильними, адже порушують сам принцип оподаткування із джерел виплат, згідно з яким саме податковий агент за рахунок нарахованого доходу здійснює утримання податку. Це стосується і ПДФО, і військового збору.
Якщо ж дохід, який підлягав оподаткуванню, виплачено без стягнення податків (ПДФО, ВЗ), то у розмірі цих нестягнутих податків виникає додаткове благо (пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ).
Але ставка ПДФО при цьому вже не така поблажлива та становить 18%, військовий збір залишається 1,5%.
Застерігаємо від поспішних висновків на кшталт: «Це ж податок на податок!». На нашу думку, йдеться про сплату податку іншою особою замість фізичної. Розмір блага дорівнюватиме розміру «подарованих» (сплачених) за фізособу податків.
4. У ф. №1ДФ у рядках 3а та 3 зазначається сума нарахованого доходу, яка відповідатиме сумі, проставленій у договорі.
Суть описаного покажемо на числових прикладах.
Зауважимо: у всіх наведених нижче прикладах виходимо з припущення, що зазначена сума не є нижчою за розмір доходу, передбаченого п. 173.1 ПКУ.
Приклад 2 Дохід фізособи від продажу легкового автомобіля — 500000 грн. Легковик продається протягом року вдруге.
Розраховані податки становлять:
ПДФО: 500000,00 х 5% = 25000,00;
військовий збір: 500000,00 х 1,5% = 7500,00.
До виплати: 467500,00.
Бухгалтерські проведення операції з придбання у фізособи авто, яке використовуватиметься як ОЗ, наведемо у таблиці 2.
Таблиця 2
Бухгалтерські проведення — виплати доходу за мінусом податків
| № з/п |
Зміст операції | Бухгалтерські проведення | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Оприбутковано авто | 152 | 631 | 500000,00 |
| 2. | Утримано з доходу ПДФО | 631 | 641/ПДФО | 25000,00 |
| 3. | Утримано з доходу військовий збір | 631 | 642/військовий збір | 7500,00 |
| 4. | Виплачено дохід фізособі | 631 | 311 | 467500,00 |
| 5. | Сплачено ПДФО | 641/ПДФО | 311 | 25000,00 |
| 6. | Сплачено військовий збір | 642/військовий збір | 311 | 7500,00 |
Приклад 3 Дохід фізособи від продажу легковика — 500000 грн. Легковик продається протягом року вдруге.
Фізособі виплачено дохід без вирахування податків з доходу. Податки сплачено за рахунок юридичної особи, яка виплачувала дохід.
Зауважимо, що думки експертів з приводу визначення бази оподаткування щодо сплачених податків за фізособу розійшлися.
Одні вважають, що дохід є грошовим, тож ПДФО треба застосовувати без урахування натурального коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 ПКУ. На думку ж автора, розмір податків, сплачених за фізособу, є «чистою» сумою, на яку треба вийти після сплати донарахованих податків. Тому саме цей варіант розглянемо нижче.
Бухгалтерські проведення наведено у таблиці 3.
Таблиця 3
Бухгалтерські проведення — виплати доходу без урахування податків
| № з/п |
Зміст операції | Бухгалтерські проведення | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Оприбутковано авто | 152 | 631 | 500000,00 |
| 2. | Виплачено дохід фізособі | 631 | 311 | 500000,00 |
| 3. | Визнано витрати зі сплати ПДФО за фізособу | 949 | 641/ПДФО | 25000,00 |
| 4. | Визнано витрати зі сплати ВЗ за фізособу | 949 | 642/військовий збір | 7500,00 |
| 5. | Сплачено ПДФО | 641/ПДФО | 311 | 25000,00 |
| 6. | Сплачено військовий збір | 642/військовий збір | 311 | 7500,00 |
Розрахунок податків на суми додаткового блага:
об'єкт оподаткування додаткового блага: 25000,00 + 7500,00 = 32500,00;
ставка податку: 18 + 1,5 = 19,5;
натуральний коефіцієнт: 100 : (100 - 19,5) = 1,242236;
база оподаткування: 32500,00 х 1242236 = 40372,67;
ПДФО: 40372,67 х 18% = 7267,08;
військовий збір: 40372,67 х 1,5% = 605,59.
Бухгалтерські проведення донарахованих податків наведено у таблиці 4.
Таблиця 4
Бухгалтерські проведення донарахованих податків
| № з/п |
Зміст операції | Бухгалтерські проведення | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Донараховано ПДФО | 949 | 641/ПДФО | 7267,08 |
| 2. | Донараховано військовий збір | 949 | 642/військовий збір | 605,59 |
| 3. | Сплачено ПДФО | 641/ПДФО | 311 | 7267,08 |
| 4. | Сплачено військовий збір | 642/військовий збір | 311 | 605,59 |
Підсумуймо ключові відмінності.
1. Лише у варіантах №1 та №2 передбачено можливість звільнення від оподаткування у разі продажу ТЗ фізособою. Ця можливість стосується легкового автомобіля, що продається один раз протягом року. Черговість щодо об'єкта рухомого майна розраховуємо загалом — або мопеда, або легкового автомобіля, або мотоцикла.
2. Якщо ж умови звільнення від оподаткування не виконуються, ставка залежатиме від того, чи є фізична особа резидентом, чи нерезидентом. Ставки становитимуть 5% або 18% відповідно.
3. Варіант №3 не передбачає умов щодо звільнення від оподаткування, при цьому ставка ПДФО становитиме 5%/18% для резидента/нерезидента відповідно.
4. Під час виплати доходу фізособі нерезидент повинен подбати про отримання індивідуального податкового номера.
5. У разі продажу легковика черговість продажу треба зазначити у договорі купівлі-продажу або окремій заяві.
База оподаткування
Базу оподаткування регулює норма п. 173.1 ПКУ.
У разі придбання вантажного автомобіля
Дохід від продажу визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижчої від оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.
У разі придбання легкового автомобіля
Дохід від продажу визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижчої від середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижчої від його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Це важливо!
У договорі треба зазначити про свій вибір порівняння ціни договору із середньоринковою або оціночною вартістю.
При цьому середньоринкова вартість визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Питання оцінки
Оцінка транспортних засобів здійснюється професійним оцінювачем у порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи оцінки КТЗ.
Таким органом є Мінекономрозвитку, а інформація оприлюднюється на його офіційному сайті за адресою: www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice.
Питання звітності зачіпає кілька сторін. Розгляньмо кожну з них.
1. Покупець
Суб'єкт підприємницької діяльності при виплаті доходу фізособі звітує у формі №1ДФ із ознакою доходу 105. При цьому байдуже, який СПД виступає покупцем: фізична чи юридична особа. Як зазначалося вище, в обох випадках СПД є податковим агентом.
Це важливо!
Згідно з п. 3.2 Порядку №4, у розділі I у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізособі відповідно до ознаки доходу. Ця ж сума дублюється у розділі I рядка 3 «Сума виплаченого доходу».
Власне, нарахованим та виплаченим доходом з метою заповнення №1ДФ є сума, зазначена в договорі.
У розділі II ф. №1ДФ у рядку «Військовий збір» відображаються загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору у грошовій формі, вираженій у національній валюті.
При виплаті доходу без урахування податків цей дохід (додаткове благо) з ознакою доходу «126» та податок (збір) з його суми обов'язково потрібно відобразити у ф. №1ДФ!
2. Нотаріус, якщо він бере участь в укладенні договору
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу (дарування, міни) транспортних засобів здійснюється за бажанням сторін згідно зі ст. 54 Закону «Про нотаріат». У цьому випадку нотаріус виступає податковим агентом лише у частині звітування. Щокварталу такий нотаріус подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
3. Брокер, якщо він бере участь в укладенні договору
Суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
4. Фізособа-продавець
Якщо покупцем виступав суб'єкт підприємницької діяльності, то обов'язок щодо нарахування, сплати та звітування лежить на цьому СПД.
Якщо ж з обох сторін виступають фізичні особи (і покупець — не ФОП), то ПДФО та ВЗ має сплатити сам продавець. Усі податки при цьому сплачуються до нотаріального посвідчення.
А відповідно до п. 179.2 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього пункту.
Висновок: подавати декларацію про майно та майнове становище продавцеві не потрібно, якщо функцію податкового агента уже виконав суб'єкт підприємницької діяльності (продавець), посередник та/або нотаріус.
Особливості придбання авто у приватного підприємця
Для приватних підприємців — «єдиноподатників» передбачено спеціальну норму, згідно з якою до доходу не включаються отримані такою фізособою доходи від продажу рухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ).
Зауважимо, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, що відповідно до закону не може їм належати. Така позиція відповідає нормам ст. 325 ЦКУ.
Зазначені аргументи процитовано у листі Міністерства юстиції від 04.08.2008 р. №7885-0-33-08, де зроблено висновок: «Реєстрація транспортних засобів має здійснюватися за фізичною особою, а не за фізичною особою — підприємцем, оскільки реєстрація здійснюється за особами, які є власниками».
Що ж до підприємця-«загальносистемника», то аналогічну позицію озвучено фіскалами у листі ДФСУ від 29.12.2016 р. №14517/С/99-99-13-02-03-14.
Звідси й висновок про оподаткування.
Враховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб'єкта права приватної власності, як фізична особа — підприємець, дохід, отриманий фізособою-підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст. 173 ПКУ.
До речі, податківці поділяють майно фізособи на нерухоме, рухоме та інше. До «іншого» майна вони відносять мобільні телефони, меблі, побутову техніку тощо та рекомендують застосовувати ставку 18% (лист ДФСУ від 03.02.2016 р. №1132/Н/99-99-17-03-03-14).
Саме таку усталену практику фіскалів спостерігаємо ще з далекого 2011 року, на сайтах органів ДФС і на сторінці ДФСУ у «Фейсбуку»1.
1 Наприклад: http://vl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-307963.html, http://zak.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-308104.html, http://alnews.com.ua/qualityoflife/10748-prodali-telefon-splatit-podatok, https://www.facebook.com/SFSofUkraine/posts/1667198949980755.
А от рухомим майном вважають майно, яке належить на праві власності фізособі.
Нагадаємо ще про одну важливу норму. Легкові автомобілі є підакцизними товарами (п. 215.1 ПКУ), а виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів для «єдиноподатників» — під забороною (пп. 291.5.1 ПКУ).
Транспортний податок
Пам'ятаймо, що у разі придбання легкового автомобіля може виникнути обов'язок сплатити транспортний податок (ст. 267 ПКУ).
Згідно з пп. 267.2.1 ПКУ об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Для 2018 року ця величина становить 1396125 грн.
Для визначення вартості треба керуватися інформацією, розміщеною на сайті Мінекономрозвитку.
Розмір податку становить 25000,00 грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування (п. 267.4 ПКУ)
У разі придбання легкового авто протягом року юридична особа подає декларацію протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт (пп. 267.6.4 — 267.6.5 ПКУ).
Відповідальність
Як ми з'ясували вище, суб'єкт підприємницької діяльності, який виплачує фізособі дохід, виступає податковим агентом, і саме на нього покладено відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання.
При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов'язку погашення такої суми податкових зобов'язань, крім випадків, коли про це окремо зазначено у р. IV ПКУ.
Згідно зі ст. 127 ПКУ, податковий агент несе відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати у вигляді накладення штрафу в розмірі:
— 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;
— 50% суми податку — за ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів;
— 75% суми податку — за ті самі дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше.
Нормативна база
- Методика №66 — Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою КМУ від 18.02.2016 р. №66.
- Методика оцінки КТЗ — Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Мін'юсту, ФДМУ від 24.11.2003 р. №142/5/2092.
- Положення №822 — Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. №822.
- Порядок №4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.
Мар'яна КАВИН, податковий консультант