Дані з РРО не передані до ДФС — хто винен?

Госпсуб'єкт уклав договір на підімкнення та сервісне обслуговування РРО. Сервісний центр не під'єднав РРО до сервера ДФС, у результаті протягом 3 днів госпсуб'єкт не передавав податківцям дані щодо продажів. Хто несе відповідальність за непередачу даних — користувач РРО чи сервісний центр? Чи можна уникнути санкцій у цьому випадку?

Договірні відносини з ЦСО

Нагадаємо, що відповідно до п. 7 ст. 3 Закону про РРО госпсуб'єкти, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані, зокрема, використовувати РРО¹ та подавати до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

¹ Крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Порядок такої передачі визначений наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. №1057 (далі — Порядок №1057).

Звісно, що роботи з введення реєстраторів в експлуатацію виконуються центром сервісного обслуговування (далі — ЦСО) відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує три доби від дати його інформування користувачем про отримання довідки щодо резервування фіскального номера реєстратора (п. 11 Порядку №601).

Загалом, введення в експлуатацію придбаного РРО (див. зразок 1) можна вчинити, зробивши кілька кроків.

Зразок 1

Договір на технічне обслуговування, гарантійний і післягарантійний ремонт РРО та пристроїв передачі даних

Крок 1. Придбати РРО, що супроводжується отриманням підтвердних документів щодо права власності (володіння) реєстратором.

Крок 2. Укласти договір з ЦСО, копія якого є обов'язковою для реєстрації РРО в ДПI (пп. 4 п. 2 розділу II Порядку №547).

Увага! Наступні кроки може виконати госпсуб'єкт-володілець РРО самостійно або замовити послугу з реєстрації РРО в органах ДФС у ЦСО, з яким укладає договір про обслуговування.

Крок 3. Реєстрація РРО в органах ДФС (пакет документів наведено у пп. 4 п. 2 розділу II Порядку №547), унаслідок чого РРО присвоюється фіскальний номер, який зазначається у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів (п. 1 розділу II Порядку №547).

Крок 4. Ввести РРО в експлуатацію — такі дії вчиняє безпосередньо ЦСО, з яким укладений договір на технічне обслуговування, гарантійний і післягарантійний ремонт РРО та пристроїв передачі даних.

Після закінчення робіт з введення в експлуатацію РРО представник ЦСО робить запис в експлуатаційних документах, видає довідку про опломбування реєстратора і заповнює у трьох примірниках акт введення його в експлуатацію за формою згідно з додатком 1 до Порядку №601, один з яких разом із довідкою про опломбування передається користувачем до територіального органу ДФС, де РРО і реєструється (п. 13 Порядку №601).

Крок 5. Встановити РРО за місцем проведення розрахунків.

Увага! Кроку №5 варто приділити максимальну увагу, адже саме він відіграватиме визначальну роль при наданні відповіді на поставлене запитання. Річ у тім, що апарат має бути не лише встановлений та підімкнений до Iнтернету (йдеться про доступ на сервера екваєра по порту Ethernet або за допомогою придбаного GPRS-модема та стартового пакета мобільного зв'язку з передоплаченим Iнтернетом), а й персоналізований у системі інформаційного еквайрингу (п. 8.3 Порядку №1057).

Чому це важливо? Відповідно до п. 1.5 Порядку №1057 суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють КСЕФ, та/або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні забезпечити передачу до сервера обробки інформації електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Утім, позаяк ми говоримо про доволі складну схему введення в експлуатацію РРО та підімкнення його через Iнтернет до ДПI, яка включає в себе цілу низку задіяних у процесі посередників та виконавців, то це питання слід розглядати крізь призму відносин не лише між суб'єктом господарювання — користувачем РРО та ЦСО, а ще й операторами зв'язку, провайдерами телекомунікаційних послуг та енергопостачальниками.

Кого призначити винним?

За умовами запитання, госпсуб'єкт не міг передати дані з РРО податківцям протягом трьох днів, причому винним у цьому він вважає ЦСО, який не під'єднав його до сервера ДФС. На нашу думку, звинувачувати у цьому ЦСО не дуже доречно.

Відповідно до п. 3.1 Порядку №1057, саме інформаційні екваєри як компоненти СЗЗД РРО є «точками входу» до системи для РРО. Iнформаційні екваєри забезпечують, зокрема:

— організацію сеансу зв'язку з РРО — первинну перевірку автентичності і реєстрації РРО в СЗЗД РРО, перевірку цілісності захищених пакетів даних, що надходять від РРО;

— передачу на РРО захищених пакетів команд і даних, накопичених у базі даних інформаційного екваєра, сеансом зв'язку з відповідним РРО.

Передача даних РРО з КСЕФ чи без КСЕФ включає обов'язкове підтвердження отримання та успішне зберігання набору даних. А у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) інформаційний екваєр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з регламентом передачі даних (п. 9.1 — 9.3 Порядку №1057).

При цьому ЦСО, який здійснює обслуговування касового апарата, має доступ до інформаційного екваєра ДПI, який забезпечує зв'язок касового апарата користувача з системою обліку даних РРО, розміщеною в центральному органі ДПС.

У деяких договорах на послуги з сервісного обслуговування РРО з модемом ЦСО прописує не лише обов'язки з техобслуговування РРО, а й адміністрування облікових записів РРО (див. зразок 2) — фактично йдеться про віддалений контроль за роботою РРО та коректну передачу/приймання/зберігання пакета даних КСЕФ.

Зразок 2

Умови договору на послуги з сервісного обслуговування РРО з модемом

Отже, перш ніж звинувачувати сервісний центр, слід уважно перечитати договір із ним. Залежно від умов договору на технічне обслуговування факт некоректної передачі даних до системи інформаційного еквайрингу має бачити або сам госпсуб'єкт, або і госпсуб'єкт, і ЦСО.

Правда, це лише за умови, що нема збоїв у доступі до Iнтернету — тобто в інтернет-провайдера чи мобільного оператора.

Тому, загалом, на нашу думку, однозначно стверджувати про вину ЦСО не варто.

Ми не заперечуємо, що госпсуб'єкт міг не знати про можливі проблеми з підімкненням до мережі Iнтернет. Але відсутність підтвердження отримання та успішного зберігання набору даних в системі інформаційного екваєра мало б наштовхнути на думку про наявність проблеми та спонукати до звернення до ЦСО.

Не варто також забувати про те, що у разі відключення механізму друкування чеків і звітів, відсутності контрольної стрічки (у разі коли контрольна стрічка друкується одночасно з чековою) та з інших причин, наведених у п. 7 Вимог №199, усі режими роботи РРО блокуються.

Отже, госпсуб'єкту самому слід контролювати відсутність підтвердження успішного приймання пакета даних та відсутність блокування режимів роботи РРО, що свідчить про проблеми роботи реєстратора та/або передачі даних до ДПI.

Яка відповідальність за це порушення?

Зважаючи на все вищенаведене, питання відповідальності мають регулюватися договором із ЦСО та законом.

Переглянуті нами договори не завжди містять відповідальність працівників ЦСО у наведеній в запитанні ситуації. А ось щодо закону — тут без варіантів.

За порушення вимог Закону про РРО до центрів сервісного обслуговування, що забезпечують гарантійний ремонт РРО, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки госпсуб'єктів відповідно до ПКУ, застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти мінімальних зарплат, установлених законом на 1 січня податкового (звітного) року (ст. 17-1 Закону про РРО).

Така відповідальність застосовується за незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій у строки, встановлені Законом про РРО, та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб'єкта господарювання резервного РРО.

Тож сервісні центри мають бути зацікавлені у тому, щоб забезпечити перевірку звернення госпсуб'єкта та з'ясувати причини відсутності створення/передачі електронної контрольної стрічки тим чи іншим РРО, а також виявити у максимально короткий термін причини неналежної роботи РРО. Для цього їм встановлений строк не більше 7 робочих днів (ст. 14 Закону про РРО).

Але не забутий і сам власник РРО. Такий госпсуб'єкт несе відповідальність у розмірі 170 грн у разі, якщо:

— контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій чи виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі (п. 5 ч.1 ст. 17 Закону про РРО);

— в разі неподання до органів доходів і зборів звітності¹, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку, в разі обов'язковості її подання (п. 9 ч.1 ст. 17 Закону про РРО).

¹ Щодо цього ми висловлювались у коментарі до IПК ДФС від 14.02.2018 р. №615/IПК/08-01-14-07-13, «ДК» №24/2018.

Приклад Якщо РРО працює нормально і інформація з нього подається до ДПI за допомогою Iнтернету, саме ця інформація і виконує контрольно-звітну функцію. Що робити, якщо ця інформація до ДПI не потрапила?

На нашу думку, в такому випадку для уникнення штрафу можна спробувати подати звіт за формою №ЗВР-1, затвердженою наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13. Звісно, зазвичай такий звіт подається, якщо РРО вийшов з ладу або вимкнули електроенергію і суб'єкт господарювання проводив розрахунки за допомогою розрахункових квитанцій. Але в ньому можна зазначити й іншу інформацію про проведені через РРО операції, яку податківці іншим шляхом не отримають. Такий звіт подається не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо не забезпечено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв'язку.

Наведена вище відповідальність не поставлена в залежність від (не)причетності користувача РРО до виявленої несправності. Не передбачено і звільнення від штрафу у разі відмови сервісного центру від здійснення гарантійного ремонту чи неналежного надання послуг ЦСО за укладеними договорами.

Тому суб'єкти господарювання — користувачі касової техніки з метою дотримання вимог законодавства, а отже задля уникнення порушень і застосування фінансових санкцій, повинні заздалегідь обговорити питання забезпечення якісного обслуговування з боку ЦСО (зокрема, і щодо забезпечення надання інформації з РРО до ДФС). Також суб'єкти господарювання мають подбати щодо якісного електропостачання та інтернет-зв'язку провайдерами телекомунікаційних послуг та енергопостачальниками. I в разі сумнівів щодо коректної роботи РРО відразу ж або у строки (і облік має йти на години!), встановлені договорами з ЦСО, звертатися до них для усунення несправностей.

Нормативна база

• Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
• Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
• Порядок №601 — Порядок технічного обслуговування та ремонту РРО, затверджений постановою КМУ від 12.05.2004 р. №601.
• Порядок №1057 — Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 р. №1057.
• Вимоги №199 — Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. №199.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»