• Посилання скопійовано

Перевірки з охорони праці — чи є обмеження?

У повідомленні про перевірку Держпраці зазначено: «Проведено планову перевірку дотримання законодавства з охорони праці, промислової безпеки та умов праці». Чи має Держпраці право перевіряти нарахування, виплату заробітної плати та лікарняних? Як відмовити, якщо ці документи вимагають письмово?

Повноваження Держпраці у сфері охорони праці

Згідно з п. 4 Положення про Держпраці, в якому йдеться про покладені на неї завдання у сфері охорони праці, Держпраці здійснює державний нагляд (контроль), зокрема:

1) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за:

— факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність яких може шкодити здоров'ю працівників;

— дотриманням вимог санітарних норм та правил;

— наявністю обов'язкових медичних оглядів працівників;

2) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:

— забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

— монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

— безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;

— виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів;

— організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань;

3) забезпечує складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв'язку захворювання з умовами праці.

При цьому безпосередньо питання реалізації гарантій прав на охорону праці, у т. ч. права працівників на охорону їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, а також організації охорони праці розглянуто у Законі про охорону праці.

Отже, під час перевірок з питань охорони праці інспектори мають право перевірити такі питання та документи:

1) відповідність умов трудового та колективного договорів щодо безпечних умов праці та наявності/відсутності небезпечних та шкідливих виробничих факторів (ст. 5 Закону про охорону праці);

2) поінформованість працівників (під розписку!) про умови праці на робочому місці, санітарно-побутові умови, їх відповідність чинному законодавству, а також дотримання прав працівників яким надана робота протипоказана за станом здоров'я (ст. 5, 6 Закону про охорону праці);

3) забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці (ст. 7, 8 Закону про охорону праці);

4) дотримання вимог закону щодо заборони використання праці жінок та неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, залучення до роботи у нічні, надурочні години та роботи у вихідні дні тощо, а також охорони праці осіб з інвалідністю (ст. 10, 11, 12 Закону про охорону праці);

5) дотримання вимог закону з організації охорони праці на підприємстві. Зокрема, йдеться про створення служби охорони праці, проведення медоглядів, інструктажів та навчань (у т. ч. для працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою), ведення обліку нещасних випадків (ст. 13 — 24 Закону про охорону праці).

Усі наведені вище повноваження можуть бути підставою для перевірки як з окремих питань/підстав (для позапланових перевірок), так і загалом — у разі проведення планових заходів.

Зверніть увагу!

Наведені вище повноваження може бути розширено: завдяки законопроекту №8045* Держпраці має можливість розширити свої повноваження в частині підстав для перевірок — щодо охорони та гігієни праці** у сфері зайнятості населення та державного гірничого нагляду. Адже згідно з пояснювальною запискою вирішено надати інспекторам Держпраці право проводити перевірки з будь-яких питань без попередження.

* https://news.dtkt.ua/law/inspections/47272.

** Постановою КМУ від 29.03.2017 р. №348 ліквідовано Державну санітарно-епідеміологічну службу. Її повноваження у сфері охорони та гігієни праці передано Держпродспоживслужбі. З прийняттям законопроекту №8045, очевидно, відповідні повноваження з охорони та гігієни праці має бути передано Держпраці або перерозподілено між Держпраці та Держпродспоживслужбою.

Порядок проведення перевірок з охорони праці

Під час здійснення перевірок з питань охорони праці Держпраці не керуватиметься Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.

Зверніть увагу!

Щодо мораторію на проведення перевірок у сфері охорони праці нагадаємо, що у Переліку органів державного нагляду (контролю), затвердженому постановою КМУ від 18.12.2017 р. №1104, такий орган держнагляду, як Держпраці та її територіальні органи, визначено без поділу за сферами контролю. Тому планові перевірки з питань охорони праці протягом 2018 року проводяться у звичному режимі щодо всіх госпсуб'єктів відповідно до оприлюдненого плану.

Цей документ прийнято щодо деяких питання реалізації ст. 259 КЗпП та ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Питання нагляду з охорони праці визначено у ст. 260 КЗпП.

Загалом щодо перевірок у сферах промислової безпеки, охорони та гігієни праці в системі Держпраці та уніфікованої форми акта, складеного за результатами перевірки госпсуб'єкта, нагадаємо, що свого часу на веб-сайті Держпраці було оприлюднено проект наказу Мінсоцполітики стосовно Положення про організацію та здійснення держнагляду (контролю) у наведених вище сферах1. Однак цей наказ досі так і не було затверджено.

1 http://dsp.gov.ua/povidomlennia-pro-opryliudnennia-proektu-nakazu-ministerstva-sotsialnoi-polityky-ukrainy-pro-zatverdzhennia-polozhennia-pro-orhanizatsiiu-ta-zdiisnennia-derzhavnoho-hirnychoho-nahliadu-derzh/.

Крім того, заслуговують на увагу такі моменти: відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону про держнагляд заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. При цьому на такі перевірки поширюються приписи ч. 5 ст. 2 Закону про держнагляд, — тобто не всі приписи Закону про держнагляд, а лише ті, які прямо визначено у ч. 4 ст. 2 цього Закону.

Натомість про перевірки з питань охорони праці тут не згадується.

Отже, вважаємо, що під час проведення перевірок з питань охорони праці та промислової безпеки на виконання вимог ст. 260 КЗпП та Закону про охорону праці інспектори Держпраці мають керуватися виключно приписами Закону про держнагляд без обмежень, установлених у ч. 4 ст. 2 цього Закону.

Чому ми на цьому наголосили?

На відміну від перевірок з питань дотримання вимог законодавства про працю, планові перевірки у сфері охорони праці та промислової безпеки відповідно до вимог Закону про держнагляд здійснюються з обов'язковим дотриманням таких вимог:

1) відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому (ч. 1 ст. 5 Закону про держнагляд);

2) з урахуванням критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності та визначається періодичність проведення планових заходів — у сфері промислової безпеки та охорони праці такі критерії визначено постановою КМУ від 28.04.2009 р. №413;

3) з обов'язковим повідомленням суб'єкта заходу про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня здійснення цього заходу, яке надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі;

Важливо!

Госпсуб'єкт має право не допускати інспектора Держпраці до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

4) строк здійснення планового заходу не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва — п'яти робочих днів. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається;

5) за результатами планового заходу складається акт за формою, затвердженою наказом МНС від 11.08.2011 р. №826.

А оскільки ситуацію навколо перевірок у сфері промислової безпеки та охорони праці ще не вирішено, як не вирішено й питання щодо здійснення безперешкодних та у будь-який час доби таких перевірок з дотриманням вимог Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці в промисловості й торгівлі» та №129 1969 року, то дотримання вимог Закону про держнагляд інспекторами Держпраці є обов'язковим. До речі, така позиція підтримується й у пояснювальній записці до законопроекту №8045, що і спонукало до необхідності внесення змін до ст. 260 КЗпП, ст. 38 Закону про охорону праці, ч. 4 ст. 2 Закону про держнагляд та до ст. 52 Закону України «Про зайнятість населення».

Предмет перевірки з питань охорони праці

Загалом при визначенні кола питань, які можуть бути предметом планового заходу, варто керуватися Законом про охорону праці. Саме він нині визначає компетенцію у питаннях перевірки у сфері охорони праці та промислової безпеки. Зокрема, йдеться про будь-які питання, визначені у ст. 5 — 24 Закону про охорону праці (ми наводили їх на початку статті).

Важливо!

Залежно від ступеня ризику орган держнагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу. Виключно в межах переліку питань орган держнагляду (контролю) залежно від мети заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких здійснюватиметься держнагляд (контроль), та зазначає їх у скеруванні на перевірку (абз. 7, 9 ч. 2 ст. 5 Закону про держнагляд).

Водночас якщо, наприклад, ідеться про перевірку умов праці відповідно до вимог трудового та колективного договорів з наданням пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, то паралельно може виникнути потреба у перевірці факту виплати таких компенсацій, надання додаткових відпусток, оплати за надурочні, роботи у вихідні та святкові дні, у нічні зміни тощо. Але це, звісно, не означає, що тепер можна проводити перевірку оплати праці щодо всіх працівників та за весь період, що перевіряється. Йдеться лише про працівників, які виконують роботу у важких та шкідливих умовах тощо.

Посадові особи органу держнагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (ч. 10 ст. 4 Закону про держнагляд).

Тож наперед складно передбачити, які саме питання під час перевірки можуть спричинити необхідність перевірки дотримання законодавства з питань праці. У будь-якому випадку ці питання не мають розширювати предмет перевірки.

На нашу думку, якщо вимагаються додаткові документи, не пов'язані з питанням охорони праці та промислової безпеки, госпсуб'єкт, якого перевіряють, має право наполягати на письмовому запиті про необхідність отримання таких документів. Якщо перевіряльники відмовляють, варто скласти зустрічне письмове звернення, де зазначити про таку вимогу інспекторів Держпраці.

Якщо ж запит таки надано, а госпсуб'єкт вважає, що додаткові документи не пов'язані з предметом перевірки та виходять за його межі, то можна відмовити. Тут варто розуміти, що таку відмову Держпраці чи суд можуть визнати незаконною. Проте штрафу у 3-кратному розмірі мінімальної зарплати за таке порушення, як створення перешкод у проведенні перевірки (ст. 265 КЗпП), не буде. Лише адмінвідповідальність за ст. 188-4 КУпАП — адмінштраф від 510 грн до 1700 грн на посадових осіб госпсуб'єкта.

На нашу думку, запропоноване офіційне листування госпсуб'єкта з Держпраці може стати у пригоді у разі подальшого оскарження результатів планового заходу в адміністративному порядку та в суді.

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
  • КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
  • Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
  • Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
  • Закон про охорону праці — Закон України від 14.10.92 р. №2694-XII «Про охорону праці».
  • Положення про Держпраці — Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою КМУ від 11.02.2015 р. №96.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру