Товар подорожує у просторі, а ПДВ — у часі

Постачання товару — це не завжди одномоментна подія день у день. Нерідко товар транспортується від продавця до покупця протягом кількох днів. Спробуймо з'ясувати, коли виникають податкові зобов'язання з ПДВ у продавця та податковий кредит у покупця у такому разі.

Коли постачання товару — не подія, а процес

Уявімо ситуацію: продавець відвантажує товар покупцю з використанням послуг перевізника. Товар перебуває в дорозі кілька днів, і покупець приймає цей товар іншою датою, у день закінчення перевезення. Відповідно до умов договору постачання товару видаткова накладна має бути складена на дату закінчення його поставки, що відповідає даті прийняття товару покупцем. Якою датою продавець має складати податкову накладну на відвантажений товар?

Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. У більшості випадків під постачанням товару розуміють саме передання права власності на товар.

Відповідно до ст. 334 ЦКУ, право власності у набувача майна¹ за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Тож за нормами ЦКУ продавець втрачає, а покупець набуває право власності на товари, які постачаються на дату їх відвантаження продавцем (безпосередньо покупцю чи перевізникові), якщо інше не передбачено умовами договору. Перехід права власності — це завжди одномоментна подія: товар не може протягом якогось часу нікому не належати. Тож цей момент потрібно чітко встановлювати в договорі.

¹ З погляду цивільного законодавства товар є майном.

У нашій ситуації договором передбачено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця на дату його фактичного отримання покупцем, а отже, в цей момент буде завершено операцію з постачання товарів.

Дати виникнення ПЗ та ПК з ПДВ

Відповідно до п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

Згідно з п. 198.2 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

а) дата списання коштів з банківського рахунку покупця на оплату товарів;

б) дата отримання товарів покупцем.

Додамо, що у листі МГУ ДФС — Центрального офісу з ОВП від 29.04.2016 р. №9694/10/28-10-01-3-11 наголошується: «Вжитий в пункті 187.1 статті 187 Кодексу термін «відвантаження товарів» розуміється не як факт виникнення права власності на товар, а як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у постачальника».

Як бачимо, дати виникнення ПЗ у продавця та ПК у покупця можуть не збігатися, якщо дата відвантаження товару продавцем не збігається з датою отримання товару покупцем.

В IПК від 29.12.2017 р. №3226/6/99-99-15-03-02-15/IПК податківці пояснюють, що з метою оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає ПЗ за касовим методом, датою виникнення ПЗ з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо). На зазначену дату постачальник складає податкову накладну, реєструє її у встановлені ПКУ терміни в ЄРПН. Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, зазначена у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до статті 307 ГКУ оформляються в установленій формі зі складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення. Тобто для податкових цілей усе однозначно: ПЗ виникають на дату початку перевезення товару.

Після закінчення перевезення та вивантаження товару у покупця складається видаткова накладна, і вже за нею відбувається перехід права власності на товар. На цю дату покупець набуває права на ПК, хоча цією датою ПН продавцем не складається — вона вже була складена на дату початку перевезення. Звісно, якщо ПН буде вчасно зареєстрована продавцем в ЄРПН. Право на ПК за такою ПН підтверджує ДФСУ в IПК від 15.01.2018 р. №153/6/99-99-15-03-02-15/IПК.

Отже, хронологія подій буде такою:

1) початок відвантаження товару або передання його перевізнику. Ця операція підтверджується перевізними документами;

2) на дату відвантаження товару продавець складає ПН, і в нього виникають ПЗ з ПДВ;

3) отримання товару покупцем підтверджується видатковою накладною від продавця, яка підписується довіреною особою покупця;

4) на дату отримання товару у покупця виникає право на ПК — за ПН, що була складена продавцем на дату відвантаження.

Приклад Продавець з Маріуполя та покупець зі Львова уклали договір про купівлю-продаж товару на суму 156000 грн, у т. ч. ПДВ — 26000 грн, транспортування якого буде здійснюватись автотранспортом продавця з Маріуполя до Львова. Собівартість товару — 105000 грн. Автомобіль виїхав з Маріуполя 31.03.2018 р. та прибув до Львова 02.04.2018 р., що підтверджується подорожнім листом автомобіля та ТТН на товар. Після прибуття автомобіля до місця призначення експедитор продавця та відповідальна особа покупця поставили підписи на видатковій накладній на товар, яка була складена 02.04.2018 р. Право власності на товар перейшло до покупця 02.04.2018 р.

Продавець повинен скласти ПН на дату відправлення автомобіля — на 31.03.2018 р., хоча видаткової накладної в нього ще не буде. Покупець отримає право на ПК лише 02.04.2018 р. — за датою видаткової накладної.

Таблиця

Бухгалтерський облік операцій з продажу та перевезення товару

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»