ФОП отримав письмовий запит від ДФС, де йдеться про виявлення у базах даних ДФСУ (за пп. 72.1.1 ПКУ) факту несплати ПДФО з доходів від надання майна в лізинг, оренду або суборенду. Просять надати пояснення та документальні підтвердження щодо сум сплати ПДФО за 2016 рік, даних ф. №1ДФ, а також документи, що підтверджують наявність власних або орендованих приміщень. ФОП займається роздрібною торгівлею продуктами харчування в магазинах та на ринках. В оренду приміщення не здає, лише отримує. Чи обов'язково надавати відповідь? А якщо лист прийшов без повідомлення про вручення?
Основні критерії законності запиту
Нагадаємо, що відповідно до п. 73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Підстави для надсилання запиту
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Верховний суд зробив висновок, коли зміст запиту не відповідає ПКУ. Так, у справі №826/12244/141 суд наголосив: у разі якщо в запиті контролюючого органу чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання) та жодних відомостей про виявлені факти порушень, платник податків звільняється від надання відповіді на нього.
В іншому рішенні2 суд серед недоліків у запитах назвав такі: не зазначено податкової інформації, яка свідчить про порушення, не сказано, в який спосіб така інформація отримана, немає самих фактів порушень платником податків вимог податкового законодавства.
1 Постанова ВС від 20.02.2018 р., http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72338818.
2 Постанова ВС від 07.02.2018 р. у справі №820/19845/14, http://reyestr.court.gov.ua/Review/72506180.
Отже, запит має містити чіткі вказівки на джерела отримання інформації та факти порушень. Тому посилання на результати аналізу податкової інформації, що міститься у базах даних органу ДФС, у податкових деклараціях, розрахунках щодо обліку ПДФО (у нашому випадку — згідно з пп. 72.1.1 ПКУ), на думку суду, є недостатнім. За логікою ВС, фіскальний орган має вказати на реквізити таких документів, декларацій, розрахунків із зазначенням, можливо, й П. I. Б. підприємців або назв юросіб, які є контрагентами та у відносинах з якими виявлено порушення вимог податкового законодавства. Не кажучи вже про самі факти виявлених порушень (зокрема, може йтися про суми ПДФО, які або неправильно розраховані, або не сплачені до бюджету). Тим часом, як бачимо з наведеного запиту, фіскальний орган посилається на виявлені факти несплати ПДФО від надання майна в лізинг, оренду або суборенду, проте не каже, в яких саме операціях таке вчинено та з якими конкретно контрагентами.
Проте вся попередня судова практика свідчить, що висновки щодо законності змісту запиту є оціночними судженнями обох сторін, й орган ДФС і надалі видає накази на (не)виїзну позапланову перевірку з підстав пп. 78.1.1 ПКУ. Тим більше що лише ВС описав доволі чіткі вимоги до змісту запиту, чим детально розтлумачив приписи п. 73.3 ПКУ.
Але не забуваймо, що насправді такий запит може мати під собою реальні підстави, як-от невідображення у податкових деклараціях (розрахунках) контрагентів (скажімо, ФОПів) такого платника отриманих сум за оренду приміщень (магазинів). Тому ми все-таки повертаємося до наших попередніх порад — поспілкуватися зі своїми контрагентами. Адже якщо платник, отримавши запит, вирішить надати інформацію, то такого роду запити з перевірками чекатимуть і їх.
Тож, чи буде платник надавати інформацію органу ДФС або чи є підстави для такого запиту та чи готовий такий платник податків — отримувач запиту боротись у суді у разі ненадання відповіді на нього через порушення вимог його складення, вирішувати лише такому отримувачу запиту.
Хоча, враховуючи вже нову судову практику лютого 2018 року, в отримувача запиту є всі шанси отримати позитивне для себе судове рішення.
Зверніть увагу!
Обережним платникам податків радимо звернутись із офіційним запитом до вашого поштового відділення чи головного поштового відділення вашого міста та попросити надати інформацію щодо кореспонденції, яка могла надходити на вашу адресу від органу ДФС. Відповідь про відсутність надходження такої рекомендованої кореспонденції на адресу платника податків за даними територіального відділення Укрпошти може стати у пригоді під час недопуску контролюючих органів до перевірки — попередній обов'язковий письмовий запит не надсилався, а отже, вимоги пп. 78.1.1 ПКУ не виконані.
Запит вручається в порядку ст. 42 ПКУ
Приписами ч. 4 п. 73.3 ПКУ встановлено, що запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 42.2 ПКУ, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Навіть якщо сам лист від ДФС платник податків отримав у свою поштову скриньку, слід з'ясувати факт надсилання листа саме з повідомленням про вручення. Для цього треба за штрих-кодом (на підтвердження надсилання рекомендованої кореспонденції) на листі зайти на веб-сайт Укрпошти http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku. Iнформація, яка виводиться на екран комп'ютера, покаже, що в такий-то день у таку-то годину вам було вручено (особисто чи за довіреністю представнику) відповідну кореспонденцію. Така інформація є у відкритому доступі, і заперечити сам факт отримання (вручення) запиту буде доволі складно.
А от якщо жодного штрих-коду на самому конверті немає, то це свідчить на користь того, що лист із запитом відправлений з порушенням вимог ПКУ, тобто може вважатися таким, що не надсилався та не отримувався. Відповідати на такий запит не обов'язково. Відсутність відповіді не є підставою для призначення перевірки.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»