• Посилання скопійовано

Готуємо звітність за I квартал

Минув перший квартал — час готувати звітність. Поговоримо про ключові нюанси заповнення проміжної (квартальної) фінзвітності за I квартал 2018 року.

I квартал 2018 року є першим звітним періодом, за підсумками якого потрібно складати фінансову звітність за оновленими нормами Закону про бухоблік.

Склад проміжної звітності

До 1 січня 2018 р. ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік містила визначення складу проміжної фінзвітності: баланс та звіт про фінансові результати. Але після новацій такої чіткої норми вже немає! Частина 4 ст. 11 Закону про бухоблік містить досить розмиту норму: «Склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики». Що це означає? По суті, склад проміжної звітності має затвердити Мінфін із Державною службою статистики. Наразі навіть розробленого проекту немає. Тож поки жодних вказівок від держрегуляторів немає, найочевидніше, що прийматиметься проміжна звітність за старим форматом: баланс та звіт про фінрезультати.

Нова класифікація підприємств

Норма ст. 2 Закону про бухоблік доповнена класифікацією підприємств1. Тепер усі підприємства класифікуються як мікропідприємства, малі, середні або великі підприємства. Раніше критерії було встановлено ч. 3 ст. 55 ГКУ, а після змін слід керуватися виключно нормою ст. 2 Закону про бухоблік. До речі, раніше критерії визначалися лише річним доходом від будь-якої діяльності та середньою кількістю працівників за звітний період. Завдяки новаціям тепер треба буде враховувати щонайменше два критерії з трьох, якими є: балансова вартість активів, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)2 та середня кількість працівників. До уваги беруться показники на дату складання річної фінансової звітності за попередній рік.

1 Неактуально для бюджетних установ.

2 Визначення цього терміна наводиться в оновленій ст. 1 Закону про бухоблік.

Якщо досі мікропідприємства орієнтувалися на річний дохід — еквівалент 2 млн євро, то надалі цей поріг буде зменшено до 700 тис. євро. Пониження порогу річного доходу вже відчули на собі і малі підприємства (з 10 млн євро до 8 млн євро). Великими підприємствами слід буде вважати ті, чий чистий дохід від реалізації продукції становитиме понад 40 млн євро (замість 50 млн євро, як було досі). До складу середніх підприємств належатиме решта підприємств, що не відповідають ознакам малих і показники яких за рік перед звітним відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

— балансова вартість активів — до 20 мільйонів євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 40 мільйонів євро;

— середня кількість працівників — до 250 осіб.

Зверніть увагу!

Iдеться про річні показники, а от щодо проміжної квартальної фінзвітності, на нашу думку, слід орієнтуватися на підсумки останнього річного періоду: для I кв. 2018 року це 2017 рік. А як бути тим, хто внаслідок зміни критеріїв змінив класифікаційну групу? На нашу думку, проміжну фінзвітність треба подавати вже за орієнтирами нової класифікаційної групи.

Для визначення відповідності критеріям, зазначеним в євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів НБУ протягом відповідного року. Очевидно, як і раніше, для цього буде застосовуватися середньорічний курс НБУ для євро. При цьому додано два зауваження:

1) новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності. Тобто у першому звітному періоді (яким вважається період з дати початку створення підприємства до 31 грудня) нові підприємства вперше визначатимуть, до якої категорії вони належать, за результатами власної діяльності в такому році;

2) якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до такої категорії підприємств, якій воно відповідає. По суті, діє автоматичний перехід з однієї категорії підприємств до іншої.

Проте перехід можливий аж наступного року: ті критерії, яким відповідає підприємство на сьогодні, формуватимуть його статус лише наступного року. Якщо в поточному році мікропідприємство відповідає критеріям середнього, статус середнього підприємства воно отримає лише в наступному звітному році і лише за умови відповідності критеріям середнього підприємства за показниками фінансової звітності такого року.

Тут є два ключові моменти, на яких слід зупинитися докладніше.

Перший. Результати діяльності за рік визначатимуться не у сумі доходу від будь-якого виду діяльності, а у сумі чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг. Як випливає з визначення цього показника, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг») — це, по суті, дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежів від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) за мінусом наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. Чистий дохід завжди менший за дохід від реалізації. Суть такої новації зводиться до того, що вартісний критерій перебування в тій чи іншій категорії підприємств знижено. Перехідні положення Закону від 05.10.2017 р. №2164-VIII, яким вносилися ці зміни до Закону про бухоблік, передбачають у 6-місячний термін розробку Кабміном і внесення до Верховної Ради проекту закону щодо приведення у відповідність до нього положень ГКУ в частині критеріїв віднесення суб'єктів господарювання до мікропідприємництва, малого, середнього або великого підприємництва (ст. 55 ГКУ, на яку ми раніше орієнтувалися, коли визначалися зі статусом суб'єкта господарювання для складання конкретного формату фінзвітності). Цей термін закінчується 30.06.2018 р.

Другий. Як і раніше, ч. 1 ст. 14 Закону про бухоблік зобов'язує підприємства подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

Фінзвітність без таємниць

Фінансова звітність підприємств не може мати статусу комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. Завдяки змінам у ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік на фінансову звітність не може поширюватися заборона стосовно розповсюдження статистичної інформації.

Підприємство зобов'язане перейти на повний формат фінзвітності відповідно до НП(С)БО 1 при втраті ним статусу суб'єкта малого чи мікропідприємництва. Такий перехід здійснюється вже в періоді (кварталі) втрати такого статусу. Так, відповідно до п. 3 П(С)БО 25, якщо підприємство за результатами діяльності протягом року втратило ознаки відповідності критеріям, наведеним у п. 2 П(С)БО 25, то фінансовий звіт таке підприємство складає за звітний період, у якому це відбулось, і подальші періоди поточного (звітного) року відповідно до НП(С)БО 1.

Крім ГКУ, залишилися певні термінологічні нестиковки і з П(С)БО 25: його термінологія орієнтована ще на критерії, визначені ст. 55 ГКУ (суб'єкти малого підприємництва та мікропідприємництва), тимчасом як Закон про бухоблік уже містить нові терміни (малі підприємства та мікропідприємства). Безумовно, із часом це все виправиться, тож нині просто орієнтуємося на Закон про бухоблік.

Пакет звітності

Для того щоб зрозуміти, який пакет звітності треба готувати, слід відповісти на 2 запитання.

Запитання 1: чи є юрособа мікропідприємством або платником ЄП 3-ї групи? Якщо відповідь ствердна, то потрібно скласти спрощену фінансову звітність суб'єкта мікропідприємництва (1-мс, №2-мс) за приписами П(С)БО 25. Якщо відповідь «ні», то суб'єкт господарювання має підготувати спрощену фінзвітність за формами №1-м, №2-м згідно П(С)БО 25. Але не всі підприємства керуються у своїй діяльності П(С)БО 25 — звідси переходимо до наступного запитання.

Запитання 2: чи підпадає діяльність підприємства під дію П(С)БО 25? Якщо ні, то суб'єкт господарювання має підготувати повноцінну фінансову звітність за формами 1 та 2.

По суті, великі та середні підприємства не підпадають під П(С)БО 25, а отже, готують звітність за повною формою за НП(С)БО 1. «Єдиноподатники» 3-ї групи та мікропідприємства складають спрощену фінзвітність суб'єкта малого підприємництва за формою №1-мс та №2-мс. Решта малих підприємств складають фінансовий завіт суб'єкта малого підприємництва за формою №1-м та №2-м.

Великі, середні та малі підприємства (крім мікропідприємств на ЄП 3-ї групи) мають подати фінансову звітність за I квартал 2018 року органам статистики не пізніше 25 квітня цього року, а податківцям — не пізніше 10 травня (40 днів після закінчення кварталу).

Якщо «єдиноподатник» 3-ї групи не є мікропідприємством, то він має подати фінзвітність до органів статистики до 25 квітня включно.

Зверніть увагу!

Згідно з п. 2 Порядку №419 юрособи, що відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ПКУ, та юрособи, які згідно з ГКУ* належать до суб'єктів мікропідприємництва, подають відповідним органам річну фінансову звітність, передбачену для суб'єктів малого підприємництва, — тобто для суб'єктів мікропідприємництва подання квартальної проміжної звітності не передбачено.

* У тексті цього пункту наразі міститься посилання на ГКУ, але нам слід зважати на критерії мікропідприємництва, наведені у Законі про бухоблік.

Мікропідприємства, які звітують із податку на прибуток поквартально (це ті, у яких загальний обсяг доходу перевищує 20 млн грн), мають до 10 травня 2018 року подати до органу ДФСУ і фінзвітність, яка в цьому разі є додатком до податкової звітності.

Фінансова звітність і бухоблік

25 квітня — останній день подання до органів статистики фінансової звітності. Обов'язок подавати податківцям фінансову звітність визначено п. 46.2 ПКУ — для платників податку на прибуток. Ті платники податків, хто не звітує про податок на прибуток за I квартал, не повинні подавати податківцям і проміжну фінзвітність: вони звітуватимуть уже за підсумками року.

На сьогодні принципи побудови балансу та звіту про фінансові результати в усіх трьох комплектах звітності (звичайний фінзвіт, фінзвіт суб'єкта малого підприємництва, спрощений фінзвіт суб'єкта малого підприємництва) принципово не відрізняються. Їх відмінність — лише в ступені деталізації. Чим дрібнішим підприємством є суб'єкт звітування, тим меншої деталізації вимагає фінзвіт. Тому якщо підприємство має глибшу деталізацію, воно при складанні більш спрощеної форми просто укрупнює показники, включаючи їх до відповідних більш крупних статей звітності.

За підсумками I кварталу фінрезультат за даними бухобліку відображають як сальдо на рах. 79. Цей результат визначається наростаючим підсумком з початку року, тому переносити його щомісяця або щокварталу на рахунок 44 — неправильно. Закривати рах. 79 на рах. 44 слід тільки за підсумками року.

Виходячи з цих міркувань, на початок і на кінець року залишок за рах. 79 повинен бути завжди нульовим. Протягом року на дату балансу обороти за рах. 79 (у кореспонденції з рахунками обліку доходів і витрат) дають розгорнуту інформацію для складання звіту про фінрезультати. Обороти за кредитом — доходи, обороти за дебетом — витрати; сальдо — прибуток або збиток поточного періоду. Це стосується і проміжної (квартальної) звітності, і річної звітності (залишок за рахунком 79 до моменту перенесення його на рахунок 44). Iнформація про чистий прибуток відображається в першому розділі пасиву балансу (рядок 1420). Сюди включається сума прибутку поточного року (кредитове сальдо за рах. 79) та нерозподілений прибуток попередніх періодів (кредитове сальдо за рах. 44).

При підготовці фінансової звітності важливо розуміти, як вона корелює з декларацією з податку на прибуток. Наші передплатники запитують: який показник податку на прибуток (за декларацією з урахуванням податкових різниць чи обліковий бухгалтерський податок) фіксується в гр. 2300 звіту про фінрезультати?

Як ми знаємо, пункт 4 П(С)БО 17 визначає, що поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у звіті про фінансові результати. Поточним податком на прибуток п. 3 П(С)БО 17 визнає суму податку на прибуток, визначену в звітному періоді відповідно до податкового законодавства. Цей показник у регістрах бухгалтерського обліку відображаємо за К-т 641 з аналітикою «Податок на прибуток» за відповідний період.

За приписами п. 3.23 Методрекомендацій №433 у статті «Витрати (дохід) з податку на прибуток» проставляється сума витрат (доходу) з податку на прибуток, визначена згідно з П(С)БО 17:

сума, відображена у звітному періоді за Д-т 98 К-т 791 (витрати) або Д-т 791 К-т 98 (доходи), — це та сума, яка обчислена з урахуванням фінансового результату за даними бухгалтерського обліку із урахуванням податкових різниць.

Нормативна база

  • ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Методрекомендації №433 — Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. №433.
  • НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73.
  • П(С)БО 17 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затверджене наказом Мінфіну від 28.12.2000 р. №353.
  • П(С)БО 25 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. №39.
  • Порядок №419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.

Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру