Викрадення ОЗ

Розгляньмо, які дії потрібно виконати підприємству у такому неприємному випадку, як крадіжка основного засобу, а також як відобразити в обліку відшкодування збитку винними особами.

Документальне оформлення

Насамперед факт крадіжки потрібно зафіксувати, що потребує проведення інвентаризації. Відповідно до п. 7 Положення №879, яке застосовується всіма юрособами, незалежно від їхніх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності, проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів), в обсязі, визначеному керівником підприємства. Під час інвентаризації фіксується нестача.

Для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби та працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації. Iнвентаризація проводиться у присутності матеріально відповідальної особи. Комісія розглядає причини крадіжки та відображає відповідну інформацію у протоколі та в акті інвентаризації.

Затверджених форм інвентаризаційних описів та актів інвентаризації (складаються комісією) немає, але важливо, щоб ці документи були складені відповідно до вимог Положення №88 (з обов'язковими реквізитами). Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об'єктів інвентаризації, при цьому має бути забезпечено їх ідентифікацію та зіставлення з даними бухгалтерського обліку. Від себе можемо порадити для відображення результатів інвентаризації скористатися типовими формами для бюджетних установ)¹.

¹ Бюджетні установи відомості про результати проведених інвентаризацій оформляють за формами, визначеними законодавством. Типові форми затверджені наказом Мінфіну від 17.06.2015 р. №572.

Обов'язкові реквізити:

— найменування підприємства, установи, від імені яких складено документ;

— назва документа (форми);

— дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі);

— посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 2.4 Положення №88

Згідно з п. 18 Положення №879, інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності (наприклад, така розписка міститься у типовій формі «Iнвентаризаційний опис необоротних активів» для бюджетників).

Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформляються не менше ніж у двох примірниках. Якщо йдеться про основні засоби, то інвентаризаційний опис складається за об'єктами основних засобів чи групами та окремо за кожною матеріально відповідальною особою.

Висновки інвентаризації фіксуються у протоколі інвентаризаційної комісії, який затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому завершено інвентаризацію.

Бухгалтерська служба складає звіряльні відомості активів і зобов'язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

На практиці часто постає запитання: чи потрібно подати відповідне повідомлення про викрадення основного засобу до органу поліції? Наприклад, у п. 6 та 7 р. IV Положення №879 сказано, що розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства (про що — далі).

I тільки бюджетні установи у разі виявлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, протягом 5 днів після встановлення нестач і втрат передають відповідні матеріали правоохоронним органам, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

Також не слід забувати про складання комісією підприємства актів на списання основних засобів (типова форма №ОЗ-3 «Акт списання основних засобів» або ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів», а також ОЗ-6 «Iнвентарна картка обліку основних засобів», ОЗ-8 «Картка обліку руху основних засобів», ОЗ-9 «Iнвентарний список основних засобів» — форми затверджені Наказом №352), і лише після цього об'єкт списується з балансу в бухгалтерському обліку.

Розмір збитків від розкрадання

Розмір збитків, у т. ч. від розкрадання, визначається за Порядком №116.

Мінфін у листі від 20.08.2009 р. №31-11080-17-19/22644 повідомляє, що зазначений нормативно-правовий акт не визначає коло суб'єктів, на яких поширюється його чинність. Отже, норми Порядку №116 поширюються на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та відомчої належності.

Відповідно до п. 2 Порядку №116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Незалежна оцінка майна проводиться згідно із Законом про оцінку майна професійним оцінювачем. Це означає, що підприємство не може самостійно визначити розмір збитку від розкрадання і зобов'язане звернутись до оцінювача. Згідно зі ст. 12 зазначеного закону оцінка майна підтверджується звітом та актом оцінки майна. Витрати, понесені на послуги професійного оцінювача, належать до витрат підприємства на підставі підтвердних документів.

Відповідно до п. 10 Порядку №116, із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету. Це означає, що перевищення суми, стягнутої з винної особи, над сумою фактичних витрат на придбання основного засобу слід перерахувати державі.

Є інший варіант визначення розміру збитків, який дозволить уникнути витрат на незалежного оцінювача. Це самостійне виявлення крадія і домовленість про відшкодування збитку. У цьому випадку (при двосторонній домовленості щодо суми відшкодування) ліквідацію ОЗ можна «провести» як продаж ОЗ за нормами П(С)БО 27¹.

¹ У цьому матеріалі продаж ОЗ не розглядається.

Відображення в обліку

Бухгалтерський облік. Якщо об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом, він списується з балансу. Як зазначалось вище, постійно діючою комісією складаються акти на списання (типова форма №ОЗ-3 або ОЗ-4), і тільки після їх затвердження керівництвом вони відображаються в бухгалтерському обліку. Бухгалтерські проведення від вибуття основних засобів наведено у Методрекомендаціях з бухобліку ОЗ. Ліквідація основних засобів відображається:

— Д-т 13 К-т 10 — сума зносу об'єкта:

— Д-т 976 К-т 10 — залишкова вартість.

Одночасно суми невідшкодованих збитків відображаються за К-т позабалансового субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Зменшення суми невідшкодованих крадіжок відображається після вирішення питання про винуватців з одночасними записами за Д-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» К-т 716 «Відшкодування раніше списаних активів» у сумі, що належить до відшкодування винуватцями.

Податковий облік. Якщо підприємство є платником податку на прибуток і, крім того, визначає фінрезультат до оподаткування з коригуванням різниць (додатково див. пп. 134.1.1 ПКУ), у випадку викрадення ОЗ слід звернути увагу на ст. 138 ПКУ:

— фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму бухгалтерської залишкової вартості ОЗ, п. 138.1 ПКУ (рядок 1.1.2 додатка РI до декларації з прибутку);

— фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму податкової залишкової вартості ОЗ, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ (рядок 1.2.2 додатка РI до декларації з прибутку).

Залишкова вартість ОЗ

Сума залишкової вартості, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III ПКУ.

Підпункт 14.1.9 ПКУ

Зверніть увагу: якщо викрадено невиробничий ОЗ (не призначений для використання в госпдіяльності відповідно до пп. 138.3.2 ПКУ), платнику доведеться тільки збільшити фінрезультат до оподаткування на суму бухгалтерської залишкової вартості ОЗ, п. 138.1 ПКУ (рядок 1.1.3 додатка РI до декларації з прибутку).

Якщо платник податку не здійснює коригування фінрезультату на різниці, то в податковому обліку відображається результат бухгалтерського, зокрема збільшення витрат на суму залишкової вартості.

I в будь-якому випадку у періоді відшкодування збитку це вплине на фінрезультат до оподаткування через збільшення операційного доходу в бухобліку.

Якщо підприємство є платником ЄП, то викрадення ОЗ відображається тільки у бухобліку і жодним чином не впливає на податковий облік.

ПДВ. Наявність чи відсутність ПДВ залежить від причин ліквідації ОЗ. Вимоги нараховувати ПЗ з ПДВ за п. 189.9 ПКУ немає, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються, зокрема в разі викрадення ОЗ, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Документами, що підтверджують ліквідацію, можуть бути згадані вище акти на списання ОЗ за формами, передбаченими Наказом №352 (тобто ОЗ-3 або ОЗ-4), або довідки з відповідних правоохоронних органів (їхніх підрозділів) про викрадення.

Це пояснюється тим, що згідно з пп. 14.1.191 ПКУ не є постачанням товарів випадки, коли ОЗ ліквідуються без згоди платника податку, у т. ч. у разі викрадення необоротних активів (додатково див. лист ДФСУ від 02.03.2017 р. №4338/6/99-99-15-03-02-15).

На практиці постає запитання: яким чином слід подати до органу ДПI підтвердні документи про знищення? На думку податкової, такі документи подаються разом із декларацією з ПДВ за звітний період, у якому здійснюється ліквідація основних засобів (див. лист МГУ ДФС — Центрального офісу з ОВП від 18.11.2015 р. №25655/10/28-10-06-11). Утім, у ПКУ прямої вимоги подавати ці документи разом зі звітністю немає. Мало того, якщо вирішено подати документи до ДПI, то з огляду на те, що декларація подається в електронній формі, документи потрібно подавати окремо.

Важливо! З 01.01.2017 р. у пп. «г» п. 198.5 ПКУ уточнено, що ця норма не поширюється на випадки, передбачені п. 189.9 ПКУ. Тобто у разі крадіжки ОЗ та/або ліквідації ОЗ за самостійним рішенням немає потреби у нарахуванні компенсаційних ПЗ з ПДВ. У випадку самостійної ліквідації виникає вимога нарахувати ПЗ з ПДВ лише за абз. 1 п. 189.9 ПКУ.

Щоправда, у листі від 10.02.2017 р. №2713/6/99-99-15-03-02-15 розглядається порядок оподаткування ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ (в редакції, чинній до 01.01.2017 р.) і повідомляється, що ліквідовані ОЗ надалі не братимуть участі у госпдіяльності платника податку. Як наслідок, виникає обов'язок визначити ПЗ з ПДВ. У цьому випадку ПЗ нараховуються один раз або у загальному порядку виходячи з того, що така операція є операцією з постачання товарів за абз. 1 п. 189.9 ПКУ або на підставі п. 198.5 ПКУ та абз. 2 п. 189.9 ПКУ. Потреби нараховувати ПЗ з ПДВ за однією операцією двічі немає.

Отже, у випадку крадіжки, підтвердженої належним чином документально, нарахування ПЗ жодними нормами ПКУ не передбачене¹.

¹ Додатково див. позитивну судову практику — приміром, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2015 р. у справі №804/6742/15 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2016 р. №826/2483/16 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61106292).

З іншого боку, якщо крадіжку ОЗ не підтверджено документально, то з метою ПДВ нарахування ПЗ з ПДВ за абз. 1 п. 189.9 ПКУ не уникнути. У цьому випадку базою для ПДВ є звичайна ціна, але не нижча за балансову вартість на момент ліквідації згідно з п. 189.9 ПКУ. Визначення терміна «звичайна ціна» наводиться в пп. 14.1.71 ПКУ, і ціна повинна відповідати рівню ринкових цін (щодо ринкової ціни див. пп. 14.1.219 ПКУ). Отже, платнику ПДВ достатньо підтвердити базу оподаткування, яка відповідає ринковій ціні. Фактично це інформація про такі товари, а також ціни, що склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів у порівнянних комерційних умовах. Якщо ринкова ціна нижча від балансової вартості ОЗ, до уваги слід брати саме останню.

Приклад Викрадено ОЗ, первісна вартість об'єкта — 5000,00 грн, амортизація — 3750,00 грн. Оцінка майна підтверджується звітом та актом оцінки майна. Витрати на послуги професійного оцінювача відносяться до витрат підприємства на підставі підтвердних документів у розмірі 500,00 грн (без ПДВ). Відшкодування збитків, завданих підприємству з урахуванням фактичних витрат підприємства на придбання нового ОЗ та вартості робіт з їх відновлення, а також із врахуванням втраченої комерційної вигоди, встановлено у розмірі 6000,00 грн. Винна особа перераховує суму на поточний рахунок підприємства (підприємство не здійснює коригування фінрезультату на різниці). Відображення в обліку див. у таблиці.

Таблиця

Викрадення ОЗ

Нормативна база

• Закон про оцінку майна — Закон України від 12.07.2001 р. №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
• Методрекомендації з бухобліку ОЗ — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561.
• Наказ №352 — Наказ Мінстату від 29.12.95 р. №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».
• Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.
• Положення №879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. №879.
• Порядок №116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. №116.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»