Підприємство розпочинає процедуру ліквідації, прийнято відповідне рішення. Створюється ліквідаційна комісія, з дня призначення якої всі повноваження з управління переходять до неї, і всіх працівників має бути звільнено. Оскільки на підприємстві, крім директора (він є і засновником), немає працівників, то він же призначається ліквідатором. Чи потрібно про це повідомляти державного реєстратора і фіскальну службу та в який термін? Чи переходять відтепер усі функції з управління до засновника як ліквідатора?
Основні етапи ліквідації юрособи
Ліквідація — це одна з форм припинення юридичної особи. Ліквідація юросіб здійснюється без переходу прав i обов'язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. Під час ліквідації підприємства його права й обов'язки припиняються.
Процедуру ліквідації регулюють чимало нормативно-правових актів, зокрема ЦКУ та ГКУ, Закон про держреєстрацію, закони «Про господарські товариства», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» тощо.
Відповідно до статей 104 ЦКУ та 59 ГКУ, юрособа припиняється також унаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, або за рішенням суду.
Якщо говорити про саму процедуру ліквідації загалом, то вона переважно складається з чотирьох етапів.
1. Рішення про ліквідацію.
Прийняття рішення учасниками (засновниками) юрособи про добровільну ліквідацію ТОВ та створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), про що складається рішення власника або протокол загальних зборів учасників у порядку, визначеному статутом ТОВ.
2. Повідомлення державного реєстратора.
Надсилання державному реєстратору оригіналу (нотаріально завіреної копії) рішення про ліквідацію ТОВ, повідомлення про це державних органів.
Закон встановлює чіткий строк — три дні для письмового повідомлення державного реєстратора про припинення юридичної особи (ч. 1 ст. 105 ЦКУ). Відповідні відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, вносяться до Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР). Контролюючі органи дізнаються про це від державного реєстратора, зокрема, йдеться про органи ДФС (пп. 67.1.1 ПКУ, п. 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588), ПФУ та органи статистики.
3. Діяльність ліквідаційної комісії (ліквідатора) товариства.
Як правило, на дату прийняття рішення про ліквідацію (на дату загальних зборів учасників ТОВ) складається баланс та фінансовий звіт, що дає можливість виявити кредиторів та дебіторів ТОВ. Далі голова ліквідаційної комісії чи ліквідатор самостійно в порядку та у строки, передбачені статутом, надсилає кредиторам відповідні повідомлення з пропозицією пред'явити свої вимоги (ч. 4 ст. 105 ЦКУ), а також вживає заходів щодо погашення заборгованості дебіторами. До повноважень ліквідаційної комісії також входять: продаж усіх активів компанії, задоволення вимог кредиторів, проведення розрахунків з учасниками (засновниками) ТОВ відповідно до розміру їхніх корпоративних прав, оформлення ліквідаційного балансу товариства, закриття всіх банківських рахунків, отримання від органу ДФС довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів, сплати єдиного внеску, а також передача до відповідної архівної установи документів, які підлягають тривалому зберіганню, знищення печаток, штампів.
4. Завершення процедури ліквідації та внесення до ЄДР запису про припинення юридичної особи.
Згідно з п. 12 ст. 17 Закону про держреєстрацію, для держреєстрації припинення юрособи внаслідок її ліквідації на підставі рішення про припинення юрособи, прийнятого її учасниками або її відповідного органу, після закінчення процедури припинення (ліквідації), але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію припинення юрособи внаслідок її ліквідації;
2) довідка архівної установи про приймання документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Усі згадані вище етапи ліквідації можуть тривати досить довго, адже строк ліквідації юрособи чинним законодавством не визначено. Крім того, сам факт початку процедури ліквідації ТОВ дає право фіскальним органам провести позапланову документальну виїзну/невиїзну перевірку (пп. 78.1.7 ПКУ). Позапланові перевірки може бути проведено й з інших підстав, наведених у п. 78.1 ПКУ (найпоширенішими є позапланові перевірки, коли за результатами перевірок контрагентів ТОВ, що ліквідується, виявлено факти порушення таким ТОВ вимог податкового та іншого законодавства — пп. 78.1.1 ПКУ).
Оскарження результатів таких перевірок також значно затягує час ліквідації товариства.
Зупинімося на третьому етапі — діяльність ліквідаційної комісії.
До уваги одноосібних власників!
У разі прийняття рішення єдиним власником про ліквідацію ТОВ такій особі варто визначитися щодо повноважень ліквідатора з урахуванням вимог чинного законодавства та статуту у рішенні про ліквідацію або окремому документі (наприклад, додатку до рішення). Адже саме ці документи надалі визначатимуть законність усіх дій, які має вчинити ліквідатор. Чим докладніше їх буде прописано, тим простіше такому ліквідатору буде спілкуватися з контролюючими органами та держреєстратором. Тим паче, що закон не встановлює чіткого переліку документів, які визначають повноваження ліквідатора, — все це він вирішує самостійно.
Оформлення відносин з ліквідаторами
За загальним правилом, на вимогу ч. 3, 4 ст. 105 ЦКУ учасники (засновники) ТОВ одночасно з прийняттям рішення про припинення товариства (його ліквідацію) призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії/ліквідатора) може бути покладене на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
За умовами поставленого запитання, маємо дещо нестандартну ситуацію — ТОВ має єдиного засновника, який фактично і призначається ліквідатором такого ТОВ.
Нестандартним у цій ситуації буде й оформлення відносин з таким єдиним засновником — ліквідатором.
Нагадаємо, що зазвичай під час ліквідації юрособи ліквідаційну комісію призначають або з числа працівників підприємства (керівник тощо), або його засновників.
У такому разі керівник та інші члени ліквідаційної комісії діють у межах своїх трудових функцій. Але цей варіант, особливо останнім часом, не популярний через жорсткі важелі контролю та відповідальності у сфері трудового законодавства, виплати зарплати та оформлення трудових відносин.
Привабливішим є укладання цивільно-правових договорів з членами ліквідаційної комісії — якщо йдеться про керівника та інших працівників, то вони звільняються зі своїх посад та після призначення їх до складу ліквідаційної комісії виконують свої функції вже як представники юрособи. Але звертаємо увагу на те, що ч. 4 ст. 105 ЦКУ вказує на можливість голови комісії, її членів або ліквідатора юридичної особи виступати у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Представництво в суді
Нагадаємо, що завдяки конституційній реформі (впроваджується поступово — до 01.01.2019 р.) представництво в суді має здійснюватись лише адвокатом, за винятком представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (ст. 131-2 Конституції України).
Ми не виключаємо можливості укладення договору про надання послуг з ліквідації з особою, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності. Наприклад, якщо засновник одночасно є підприємцем, то обов'язки ліквідатора може бути покладено на нього не як на засновника, а як на засновника-СПД.
Проте який би статус не мав ліквідатор (голова ліквідаційної комісії та/або її члени, за наявності таких), між учасниками (засновниками, власником) і фізичною особою (або СПДФО) укладається цивільно-правовий договір про надання послуг (ідеться про послуги щодо ліквідації підприємства). Що ж до оплати, то такі послуги можуть бути й безоплатними з урахуванням приписів ч. 1 ст. 904 ЦКУ — за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У нашому запитанні йдеться лише про одного засновника, який і призначатиметься ліквідатором. Як бути в цій ситуації?
Так, на вимогу ч. 9 ст. 17 Закону про держреєстрацію, для державної реєстрації рішення про припинення юрособи (за умовами запитання) подаються такі документи:
1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення власника ТОВ;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків1.
1 Або відомості про серію та номер паспорта — для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта.
Увага! Закон про держреєстрацію передбачає надання саме двох документів у випадку, коли в рішенні власника немає відомостей про персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків.
Подавати цивільно-правовий договір про надання послуг (ідеться про послуги щодо ліквідації підприємства) держреєстратору не вимагається.
Тому засновник (він же ліквідатор) може визначити свої повноваження як ліквідатора у додатку до рішення про припинення ТОВ (його ліквідацію), яке він подає державному реєстратору. У цьому додатку можна прописати всі ті дії, які засновник має вчинити як ліквідатор, у т. ч. згадати про передачу повноважень представника в суді третім особам, порядок оплати його послуг, інші права та обов'язки як ліквідатора.
Висновки
1. Прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи одночасно потребує і прийняття рішення про призначення ліквідатора, про що обов'язково повідомляється державний реєстратор протягом трьох днів з дати прийняття рішення про ліквідацію. Про призначення ліквідатора із зазначенням його персональних даних може бути винесено окреме рішення або відомості про це можуть бути включені до рішення про ліквідацію ТОВ.
2. Повідомляти про прийняте рішення про ліквідацію товариства контролюючі органи, у т. ч. органи ДФС, не потрібно. Це має зробити державний реєстратор.
3. З дати призначення ліквідатора ТОВ (відомості зазначаються в ЄДР) до останнього переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»