Аптечка на підприємстві

Гадаємо, аптечка має бути на кожному підприємстві, не кажучи вже про ті, де є складні технологічні умови та процеси. Адже ніхто з працівників не застрахований від, наприклад, порізу папером пальця чи різкого підвищення тиску. Тож з'ясуймо, чим регулюються наявність та склад аптечки на підприємстві, як її обліковувати та наповнювати.

Для чого аптечка

У чинних нормативних актах поняття «аптечка» не зазначається в контексті «на підприємстві».

Пояснення є лише в листах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань від 16.08.2005 р. №261-05-3 (див. «ДК» №38/2005, коментар «ДК») та від 31.08.2010 р. №823-06-2.

Виходячи з наведеної в листах інформації, маємо ось що.

У статті 13 Закону України від 14.10.92 р. №2694-XII «Про охорону праці» зазначається, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

А також роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

— вживає термінових заходів для допомоги потерпілим;

— залучає за необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

У п. 8 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 р. №1232, зазначається, що у разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт повинен:

— терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому;

— забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу.

Наприкінці листа від 16.08.2005 р. №261-05-3 сказано: «Перелік необхідних лікарських засобів, якими повинні комплектуватися медичні аптечки, визначається характером шкідливих і небезпечних виробничих чинників, які можуть виникнути на робочому місці».

У листі від 31.08.2010 р. №823-06-2 нас відсилають до колективного договору: «На сьогодні зазначене питання, на думку виконавчої дирекції Фонду, можна врегульовувати на рівні колективного договору, оскільки в ньому містяться положення про охорону праці».

Тож аптечка на підприємстві потрібна, і про це маємо зазначити в колективному договорі (за відсутності договору має бути виданий наказ по підприємству).

Нормативного переліку щодо складу аптечки на підприємстві немає, тож її можна укомплектувати на власний розсуд.

Облік медпрепаратів

Очікуваний строк корисного використання — це єдиний критерій, за яким матеріальний актив, що утримується підприємством з метою використання у процесі виробництва/діяльності, може визнаватись об'єктом основного засобу (п. 4 П(С)БО 7).

Строк для ОЗ має становити більше ніж один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Щодо строку корисного використання МНМА очікуваний період — це час, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підриємством/установою або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством/установою обсяг продукції (робіт, послуг).

П(С)БО з метою бухобліку не встановлює вартісних меж для визнання активу МНМА. Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, самостійно (п. 5.2 П(С)БО 7), про що зазначається в наказі про облікову політику¹.

¹ Установи зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів предмети вартістю (без ПДВ), що не перевищує 1000 грн (п. 40 П(С)БО 7).

Критеріями визнання МНМА з метою бухобліку є:

— строк використання активу більше ніж рік;

— вартість активу, яка відповідає самостійно встановленій підприємством вартісній ознаці.

Аптечка за своїми характеристиками має обліковуватися в бухобліку як МНМА. Вартісна межа для віднесення активів до ОЗ може бути визначена для ведення бухобліку з урахуванням обмежень, установлених відповідно до пп. 14.1.138 ПКУ, у розмірі понад 6000 грн, а може бути визначена самостійно в іншому розмірі, оскільки П(С)БО 7 не встановлює конкретних вартісних показників. Тож підприємства можуть установити вартісний показник для визнання МНМА в бухобліку до 6000 грн, а для ОЗ — понад 6000 грн.

Для обліку аптечки рекомендуємо скористатися субрахунком 112, застосувавши такі методи амортизації, як «100%», або ж за потреби «50%/50%» (п. 27 П(С)БО 7).

Оскільки аптечка належить до МНМА, то навіть тим платникам податку на прибуток, які мають застосовувати податкові різниці, визнавати їх при нарахуванні амортизації аптечки не треба.

Як відомо, МНМА не належать до основних засобів з метою ПКУ. Тому різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами у платника не виникають. Такої самої думки дотримуються і податківці не лише в індивідуальних податкових консультаціях (зокрема, див. листи ДФСУ від 18.07.2016 р. №15394/6/99-99-15-02-02-15, від 12.07.2016 р. №15072/6/99-99-15-02-02-15, від 06.05.2016 р. №10168/6/99-99-15-02-02-15).

На думку автора, аптечка не визнається МШП та не може обліковуватися на субрахунку 22, оскільки МШП — це запаси, які не відразу споживаються (при виробництві чи з іншою метою) та використовуються протягом не більш ніж одного року (або нормального операційного циклу, якщо він довший за рік) (п. 6 П(С)БО 9).

Приклад Підприємство придбало 5 комплектів аптечок по 500 грн загальною вартістю 2500 грн і всі їх передало на робочі місця. Крім того, підприємство доукомплектувало аптечки виробами медичного призначення загальною вартістю 300 грн, закупленими в аптеці, що не є платником ПДВ:

— 5 упакувань бинтів по 10 грн — усього 50 грн без ПДВ;

— 10 пар рукавичок медичних по 15 грн — усього 150 грн без ПДВ;

— 5 рулонів лейкопластиру по 20 грн — усього 100 грн без ПДВ.

Відображення в обліку наведено в таблиці.

Таблиця

Придбання аптечок та медпрепаратів

Галина КАЗНАЧЕЙ, бухгалтер-експерт