Продаючи товари/послуги в магазині, через сайт в Iнтернеті, суб'єкт господарювання — продавець приймає оплату від покупців за допомогою платіжних карток (далі — картки). У бухгалтера продавця у зв'язку з цим виникатимуть питання насамперед щодо особливостей застосування платіжних терміналів, РРО, відображення в обліку карткових розрахункових операцій. З'ясуймо, що воно і як.
Оплата карткою безпосередньо в магазині
Під час розрахунків карткою безпосередньо в магазині використовують спеціальний електронний платіжний пристрій — платіжний термінал. Продавець придбаває такий термінал або отримує в користування від банку (п. 14.7 Закону про платіжні системи).
Для встановлення термінала в магазині продавець зазвичай звертається до банку, з яким укладається договір еквайрингу. За цим договором банк забезпечує технічний бік питання, обслуговуючи платежі карткою.
Хто зобов'язаний використовувати термінал?
Пунктом 14.19 Закону про платіжні системи передбачено обов'язок продавців забезпечувати можливість здійснення покупцями розрахунків за придбані товари (надані послуги) картками не менше трьох платіжних систем. Вимоги до таких продавців установлено Постановою №878: для проведення розрахунків із допомогою карток термінали застосовують суб'єкти господарювання (враховуючи суб'єктів малого підприємництва), які:
1) провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг;
2) відповідно до закону використовують РРО;
3) здійснюють господарську діяльність у населених пунктах із кількістю мешканців від 25 тис. осіб.
Хто може обійтися без термінала?
Звільнені від необхідності використовувати термінали:
заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних сил та інших військових формувань, студентів, учнів і викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;
підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (окрім автозаправних станцій).
Причому кількість терміналів повинна становити не менше 50% кількості РРО, але у будь-якому разі не менше одного.
Що «світить» за невикористання тим, хто зобов'язаний?
За невикористання термінала у разі, коли продавець зобов'язаний його використовувати, передбачена відповідальність:
штраф у розмірі 500 н. м. д. г. (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів), тобто 8500 грн;
штраф на ФОП, на посадових осіб юрособи — від 100 до 200 н. м. д. г. (1700 грн — 3400 грн), за повторне порушення протягом року — від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн) (ст. 163-15 КУпАП).
Контроль за дотриманням зазначених вимог щодо розрахунків із використанням електронних платіжних засобів здійснює ДФС, а щодо забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — Держспоживінспекція (п. 14.19 Закону про платіжні системи).
Згідно зі ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення. Тож якщо продавець не використовував термінал і це порушення виявлено під час перевірки, штраф можуть накласти у строк не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення (з дати складання та підписання акта перевірки) (лист Міндоходів від 13.05.2013 р. №1101/Н/99-99-15-04-01-14, див. «ДК» №31/2013). Якщо ж продавець порушив, а потім самостійно виправив, то рахуємо два місяці з дати останнього порушення (непроведення оплати через термінал).
Технологія оплати карткою
Приймаючи оплату, продавець спершу вводить у термінал суму оплати, далі покупець вставляє картку у зчитувач на терміналі. Термінал зчитує інформацію про держателя картки і передає її в банк для перевірки. Якщо заперечень немає, від банку надходить дозвіл на здійснення операції. На все потрібно кілька секунд. Касир продавця друкує на терміналі квитанцію-сліп, один примірник якої видає покупцеві, а інший з підписом покупця залишає собі.
Операція списання коштів з рахунку покупця і зарахування на рахунок продавця відбувається того самого дня, якщо відповідне доручення клієнта надійшло протягом операційного часу банку, або не пізніше наступного операційного дня, якщо доручення надійшло після операційного часу банку (п. 8.1 Закону про платіжні системи). Але банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж описані вище, строки виконання доручень клієнтів.
Застосовуючи термінал, користуйся і РРО
Отримуючи оплату карткою і застосовуючи термінал, продавець паралельно повинен «пробити» оплату через РРО (якщо він не звільнений від його застосування — див. нижче), видавши покупцеві не тільки квитанцію термінала — сліп, а й чек РРО — розрахунковий документ.
Визначення термінів
Згідно з нормою ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція — це, зокрема, приймання від покупця платіжних карток за місцем реалізації товарів (послуг). Застосування банківської платіжної картки потребує оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.
Розрахунковий документ у цьому випадку — це документ встановленої форми та змісту — касовий чек, що підтверджує факт продажу товарів.
Місце проведення розрахунків — це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги), або місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток.
Згідно з нормою ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, в тому числі із застосуванням карток, під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
— проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО;
— видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, зокрема чек з РРО.
Тож на одну операцію оплати карткою матимемо два документи — чек термінала (сліп), який підтверджуватиме форму розрахунків, і чек РРО, який підтверджуватиме здійснення факту розрахункової операції. Причому в розумінні РРО сліп не є розрахунковим документом, тож ці два документи не дублюють, а доповнюють один одного.
Хто з продавців у разі прийняття картки може не застосовувати РРО?
Продавець у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг може бути звільнений від обов'язкового застосування РРО. Так, РРО не застосовують фізичні особи — платники єдиного податку (крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту1) (див. п. 296.10 ПКУ):
— першої групи;
1 На момент підготовки цієї статті до друку відповідний перелік технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ще не затверджено. Тож до моменту затвердження переліку зазначений виняток із загального правила не застосовується, і «єдинники» першої — третьої групи можуть поки що не застосовувати РРО, навіть якщо вони торгують технічно складними побутовими товарами, що підлягають ремонту.
— другої і третьої групи, якщо загальний обсяг доходу (як готівковий, так і безготівковий) протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
Оплата карткою через Iнтернет
Тут є такі варіанти оплати.
За першим платник (покупець) використовує систему інтернет-банкінгу відповідного банку, наприклад Приват24, Ощад 24/7. За допомогою цієї системи платник формує платіжне доручення на перерахування коштів, яке надсилається до банку платника і виконується банком, тобто кошти списуються з банківського рахунку платника і зараховуються на банківський рахунок продавця.
За другим варіантом платник (покупець) використовує систему інтернет-еквайрингу. На інтернет-сайті (магазині) продавця покупець вводить реквізити своєї картки, ці дані передаються для перевірки до банку, який випустив картку, після перевірки, натискаючи на сайті кнопку «Оплатити», покупець дає вказівку банку оплатити відповідний платіж — перерахувати кошти зі свого банківського рахунку на рахунок продавця. I сума платежу списується з банківського рахунку платника і зараховується на банківський рахунок продавця.
В обох цих варіантах платник може отримати від банку-емітента (банку, який випустив картку) електронний або паперовий документ про здійснення ним платежу. Електронний можна отримати на свою електронну пошту або ж подивитися його, зайшовши на свій банківський рахунок в системі інтернет-банкінгу. Паперовий — завітавши до будь-якого відділення банку платника.
При оплаті через Iнтернет РРО є обов'язковим?
На жаль, фіскальна служба постійно у своїх консультаціях і листах наполягає, що і при оплаті карткою через Iнтернет продавець повинен застосовувати РРО. Напевне, це, в принципі, може стосуватися тільки другого варіанта оплати — з використанням системи інтернет-еквайрингу. Адже за першого варіанта продавець ніяк не взаємодіє з карткою покупця. Єдине, що він побачить, — це надходження коштів на його банківський рахунок.
За другого варіанта взаємодія сайта продавця з карткою покупця є. Але коли в цій ситуації застосувати РРО?
Наприклад, у листі ДФСУ від 30.03.2015 р. №6556/6/99-99-22-07-03-15 (див. «ДК» №17-18/2015, аналогічне роз'яснення є в ЗIР, підкатегорія 109.02) розглянуто порядок розрахунків у системі електронної торгівлі. Спершу ДФСУ навела норми ст. 2 і ст. 3 Закону про РРО, де написано про необхідність застосування РРО під час розрахунків, у тому числі картками. Далі навела норми Положення №705, де сказано про документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій із використанням карток, які можуть бути в паперовій та/або електронній формі, а вимоги до таких документів визначаються відповідною платіжною системою.
I підсумувала:
— у разі здійснення безготівкових розрахунків за товари (послуги) з використанням мережі Iнтернет суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати РРО;
— розрахункові документи при цьому видаються у разі їх безпосереднього надання споживачу;
— якщо не визначено місця розрахунків, при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Iнтернет РРО не використовується.
Висновки ДФСУ можна зрозуміти так: якщо покупець прийшов після оплати карткою безпосередньо до магазину і йому там надали товар, то повинні надати й розрахунковий документ (чек РРО). Якщо ж товар, наприклад програмне забезпечення, покупець отримав, завантаживши його з Iнтернету, чек РРО не видається. Тому що, на думку ДФСУ, в цьому разі не визначено місця розрахунків.
Ще одна думка ДФСУ
В іншому роз'ясненні (лист ДФСУ від 23.05.2016 р. №5295/К/99-99-22-07-03-14, див. «ДК» №24/2016, підкатегорія 109.02 ЗIР) зазначено: у разі якщо споживач, використовуючи мережу Iнтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосування карток, за умови доставки таких товарів поштою або кур'єрською службою, продавець зобов'язаний видати розрахунковий документ установленої форми (чек з реєстратора розрахункових операцій) та відповідним чином оформлений гарантійний талон, передавши ці документи поштою (кур'єром). Тобто, на думку ДФСУ, чек РРО повинен бути обов'язково.
Робити висновки — то гарна робота, але як їх виконати на практиці, в який момент слід друкувати чек РРО? Мабуть, у момент отримання інформації про надходження коштів на рахунок продавця. А це може відбутися навіть через кілька днів після дати оплати. Або ж у момент отримання інформації на сайті продавця, що платіж покупцем виконано — кошти перераховані з його рахунку. У кожному разі інші варіанти тут не прозирають. Якась плутанина виходить. Мало того, під час оплати через інтернет-магазин продавця немає жодного зв'язку з РРО (навіть якщо припустити, що він використовується продавцем), відповідно, продавець не має документа про форму розрахунків — сліпа. А ми вище зауважили, що оплата карткою підтверджується двома документами: сліпом та касовим чеком одночасно.
На наш погляд, продавцям у разі оплати карткою через Iнтернет не потрібно використовувати РРО. Маємо такі аргументи.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО поняття розрахункової операції у разі застосування картки — це оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця. До розрахункової операції також належить приймання від покупця платіжних карток за місцем реалізації товарів (послуг).
А місце проведення розрахунків — місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням карток. Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону про РРО, проводити розрахункові операції на суму купівлі через РРО з роздрукуванням відповідних квитанцій зобов'язані суб'єкти господарювання (продавці), які здійснюють розрахункові операції в безготівковій формі (із застосуванням карток) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У разі оплати карткою через Iнтернет продавець не здійснював розрахункової операції із застосуванням карток під час продажу товарів (надання послуг). Таку розрахункову операцію здійснював банк покупця. Тож продавець ніяк не може пробити оплату через свій РРО, а також підтвердити оплату сліпом. Та й технічно це виконати проблематично, про що ми зазначили вище.
У п. 2 ст. 3 Закону РРО сказано, що ті самі продавці, які проводять розрахункові операції через РРО, повинні ще й видавати розрахунковий документ установленої форми (чек РРО) покупцеві товару (послуги), включаючи замовлені (оплачені) з використанням Iнтернету. Ще раз повторюємо: продавець, який продав товари через Iнтернет, не здійснював розрахункової операції, тож він не міг друкувати чек РРО, а якщо не міг друкувати, то й видати покупцеві те, чого не друкував, не зможе. Хоча ми не заперечуємо, щоби продавець видавав покупцеві розрахунковий документ у вигляді, наприклад, товарного чека (який, на наш погляд, повинен містити обов'язкові реквізити касового чека).
Бухгалтерський і податковий облік оплати карткою для продавця
Оплата карткою безпосередньо в магазині
Прийнявши оплату карткою через термінал, пробивши паралельно через РРО, продавець матиме чеки платіжного термінала і чеки РРО. Ці документи свідчитимуть про списання коштів з банківського рахунку покупця, але ще не свідчитимуть про надходження цих коштів на рахунок продавця. На підставі цих документів у бухгалтерському обліку продавця доцільно зробити бухгалтерський запис за дебетом 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» і кредитом відповідного субрахунку рахунку 70 «Доходи від реалізації». I вже на підставі бухгалтерської виписки банку продавця, яка підтверджуватиме зарахування коштів на рахунок продавця, зробимо бухгалтерський запис Д-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» К-т 333.
Дату збільшення податкового зобов'язання з ПДВ продавця (якщо він є платником ПДВ) визначаємо згідно з нормою п. 187.5 ПКУ — за датою, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлений податковою накладною, або датою виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше. У нашій ситуації продаж товарів/послуг і друкування чеків термінала і РРО відбуваються одночасно. Тож цією датою продавець і виписує податкову накладну. ПН складається за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції), зокрема у разі здійснення постачання товарів/послуг, розрахунки за які проводяться через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
При отриманні оплати за допомогою картки від кінцевих споживачів, які не є платниками ПДВ, продавець може складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій, згідно з нормою п. 14 Порядку №1307.
ПН за щоденними підсумками
У верхній лівій частині такої податкової накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять позначку «Х» і записують тип причини «11» (Складена за щоденними підсумками операцій), у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Iндивідуальний податковий номер покупця» ставлять умовний IПН «100000000000» (див. п. 8, п. 12 Порядку №1307).
Консультація щодо заповнення граф 2 — 6 «щоденної» податкової накладної наведена у ЗIР, підкатегорія 101.17, а також у численних консультаціях фахівців фіскальної служби:
фіскальний звітний чек (Z-звіт) містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним запрограмованим кодом товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості. Тому платник податку згруповує в податковій накладній в графі 2 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з ДКПП, а графи 4, 5, 6 та 7 не заповнює.
На жаль, Порядок №1307 такої інструкції не містить. Але на практиці щодо цього не має бути проблем, адже є роз'яснення у ЗIР, та й зазначена процедура застосовується повсюдно.
У бухгалтерському обліку продавця збільшення податкового зобов'язання з ПДВ відображаємо записом Д-т 70 К-т 641.
Плату за банківські послуги, в т. ч. за обслуговування термінала, відображають у складі адміністративних витрат за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати».
Якщо продавець є платником єдиного податку, для нього датою визнання (отримання) доходу в податковому обліку буде дата надходження коштів на його рахунок (див. п. 292.6 ПКУ).
Приклад 1 Під час придбання товарів у магазині на суму 6000 грн, у т. ч. ПДВ 1000 грн, покупець розрахувався за допомогою картки. Виручка згодом надійшла на рахунок продавця (юридична особа — платник ПДВ). Списано банком з рахунку продавця комісію за обслуговування операції зарахування коштів 60 грн (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Відображення в обліку продавця продажу товарів у магазині, за які розрахувалися за допомогою картки
|
№
з/п |
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
|
|
Д-т
|
К-т
|
|||
|
1.
|
Оплачено товар за допомогою картки (на підставі квитанції термінала і чека РРО) |
333
|
702
|
6000,00
|
|
2.
|
Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ (складено податкову накладну) |
702
|
641
|
1000,00
|
|
3.
|
Надійшли кошти на банківський рахунок продавця (на підставі виписки банку) |
311
|
333
|
6000,00
|
|
4.
|
Списано комісію банку (згідно з випискою банку) |
92
|
311
|
60,00
|
Оплата карткою через Iнтернет
Отримавши через власний сайт інформацію про оплату карткою, продавець знатиме, що покупець списав зі свого банківського рахунку кошти на оплату придбаного товару. Однак ця інформація ще не свідчить про надходження оплати на рахунок продавця. На підставі цієї інформації доцільно в бухгалтерському обліку продавця зробити бухгалтерський запис за дебетом субрахунку 333 і кредитом субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними».
Згідно з п. 187.5 ПКУ, на дату постачання товарів або дату виписування відповідного рахунку (товарного чека) (залежно від того, яка подія відбулася раніше), виникають ПЗ з ПДВ, і слід виписати податкову накладну. Це спеціальний пункт, який визначає дату виникнення ПЗ при розрахунках картками. Проте у разі розрахунку покупцем карткою через Iнтернет (адже якщо розрахуватися карткою безпосередньо у магазині, то продавець проведе такий розрахунок через термінал і власне дата сліпу і визначатиме дату розрахунків), продавцю слід звернути увагу на дату первинних документів. I саме від цієї дати треба відштовхуватися для визначення дати виникнення ПЗ з ПДВ. Наприклад, це може бути дата рахунку, сформованого на сайті продавця, на підставі якого здійснена оплата карткою. За формальними ознаками так воно і є, адже це повністю вкладається у формулювання п. 187.5 ПКУ: «…дата виписування відповідного рахунка (товарного чека)…». Водночас такий рахунок не є первинним документом, який свідчить про здійснення господарської операції. Доречнішою тут буде виписка банку продавця, яка засвідчить господарську операцію — надходження коштів. У будь-якому разі задля уникнення непорозумінь з фіскальною службою визначати податкову подію за датою виписування рахунку на сайті буде безпечнішим.
Підстави й особливості виписування такі самі, як зазначено вище. У бухгалтерському обліку продавця збільшення податкового зобов'язання з ПДВ відображаємо записом Д-т 643 «Податкові зобов'язання» К-т 641.
Отримавши оплату на банківський рахунок, згідно з випискою банку, у бухобліку продавця зробимо бухгалтерський запис Д-т 311 К-т 333. Нарешті, відвантаження товару (надання послуг) — Д-т 361 К-т 70. I подальше зарахування дебіторської заборгованості за відвантаженими товарами (послугами) із заборгованістю за передоплатою — Д-т 681 К-т 361.
Приклад 2 Через комерційний сайт продавця покупець замовив товар вартістю 6000 грн, у т. ч. ПДВ — 1000 грн, і оплатив його за допомогою картки. Продавець отримав інформаційне повідомлення на сайт від банку еквайра про списання коштів з рахунку покупця. Згодом оплата надійшла на банківський рахунок продавця. Списано банком з рахунку продавця комісію за обслуговування операції зарахування коштів 60 грн. Після отримання оплати товар відвантажено покупцю через кур'єрську організацію. Відображення в обліку продавця див. у таблиці 2.
Таблиця 2
Відображення в обліку продавця отримання попередньої оплати через сайт продавця за допомогою картки покупця з наступною доставкою товару
|
№
з/п |
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
|
|
Д-т
|
К-т
|
|||
|
1.
|
Отримано на сайт продавця інформаційне повідомлення про списання коштів з рахунку покупця в оплату за замовлений товар |
333
|
681
|
6000,00
|
|
2.
|
Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ (складено податкову накладну)* |
643
|
641
|
1000,00
|
|
3.
|
Надійшли кошти на банківський рахунок продавця (на підставі виписки банку) |
311
|
333
|
6000,00
|
|
4.
|
Списано комісію банку (згідно з випискою банку) |
92
|
311
|
60,00
|
|
5.
|
Передано товар кур'єрській організації для доставки покупцеві |
361
|
702
|
6000,00
|
|
6.
|
Відображено податкове зобов'язання з ПДВ |
702
|
643
|
1000,00
|
|
7.
|
Отримано звіт кур'єрської організації про доставку товару покупцеві |
681
|
361
|
6000,00
|
| * Тут ми навели безпечний варіант визначення дати, за якою нараховується податкове зобов'язання. Є й інша точка зору: нараховувати слід на дату отримання коштів на рахунок продавця (аргументи див. вище в тексті статті). | ||||
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон про захист прав споживачів — Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів».
- Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
- Положення №705 — Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. №705.
- Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
- Постанова №878 — Постанова КМУ від 29.09.2010 р. №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».
Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант