Коди в ПН

З 1 січня 2017 року завдяки набуттю кодом УКТ ЗЕД для всіх видів товарів та кодом послуги згідно з Класифікатором ДК 016:2010 статусу обов'язкових реквізитів ПН (пп. «і» п. 201.1 ПКУ) платники ПДВ з початку 2017 року при постачанні будь-яких товарів, робіт і послуг повинні зазначати у ПН, РК їхні коди. Запитань та непорозумінь у цій темі більш ніж достатньо. Податківці наразі відмовчуються. Висловимо свою точку зору щодо основних ключових моментів такого кодування.

Ця новація стосується лише ПН із датою складання від 1 січня 2017 року і далі. У ПН, що сформовані у грудні 2016 року, а реєструються в ЄРПН уже в січні 2017 р., коди УКТ ЗЕД зазначають для підакцизних/імпортних товарів.

Платники податку, які постачають підакцизні товари та ввозять товари на митну територію України, наводять код УКТ ЗЕД товару повністю. Якщо ж ідеться про постачання непідакцизного та неімпортованого товару, а також послуг і робіт¹, то можна проставляти лише перші чотири цифри коду УКТ ЗЕД/коду послуги. Зверніть увагу: є два окремі класифікатори: для товарів коди беремо з УКТ ЗЕД, для послуг — із класифікатора ДК 016:2010² (див. таблицю).

Таблиця

Джерела кодів для товарів, робіт та послуг при заповненні ПН/РК

Коди товару, роботи і послуги мали би бути відображені в гр. 3 ПН або гр. 4 РК.

¹ Відповідно до пп. 14.1.185 ПКУ, з метою оподаткування ПДВ виконання робіт та постачання послуг є тотожними поняттями.

² Цей класифікатор містить і коди продукції, але в частині ідентифікації коду товару його використовувати не слід. Чітко сказано, що для товарів використовується тільки УКТ ЗЕД.

Багато запитань у бухгалтерів щодо крапок і пробілів між цифрами кодів у різних класифікаторах. Оскільки коди УКТ ЗЕД та ДК 016:2010 можуть дублювати один одного, тому крапка/пробіл між цифрами все-таки, на нашу думку, потрібна. Сподіваємося, податківці найближчим часом озвучать свою позицію щодо цього питання.

Для того щоб ідентифікувати код роботи чи послуги, спочатку слід обрати конкретну секцію , далі вибираємо спочатку двозначний, потім тризначний та після цього чотиризначний код послуги.

Iдентифікація коду в розрізі окремих секцій

Секції для ідентифікації робіт, послуг:

Секція E — Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та послуги щодо рекультивування.

Секція F — Об'єкти будівельні та будівельні роботи.

Секція G — Послуги щодо оптової та роздрібної торгівлі; послуги щодо ремонтування автотранспортних засобів і мотоциклів.

Секція H — Послуги щодо транспортування та зберігання.

Секція I — Послуги щодо тимчасового розміщування та забезпечування харчуванням.

Секція J — Послуги телекомунікаційні та інформаційні.

Секція K — Послуги фінансові та страхові.

Секція L — Послуги, пов'язані з нерухомістю.

Секція M — Послуги щодо професійної, наукової та технічної діяльності.

Секція N — Послуги адміністративні та послуги щодо надання допомоги.

Секція O — Послуги у сфері державного керування та оборони; послуги у сфері обов'язкового соціального страхування.

Секція P — Послуги у сфері освіти.

Секція Q — Послуги у сфері охорони здоров'я та соціальної допомоги.

Секція R — Послуги у сфері мистецтв, видовищно-розважальної та відпочинкової діяльності.

Секція S — Послуги інші.

Секція T — Послуги домашніх господарств як роботодавців; товари та послуги, що їх виробляють/надають домашні господарства для власного вжитку, різноманітні.

Секція U — Послуги екстериторіальних організацій і органів.

Приклад Підприємство виконує будівництво нежитлових приміщень. Ці роботи містяться у секції F «Об'єкти будівельні та будівельні роботи». У цій секції обираємо спочатку двозначний код 41 «Будівлі та будування будівель», потім тризначний 41.0 «Будівлі та будування будівель», далі шукаємо необхідні обов'язкові перші 4 цифри коду послуги «Будівлі та будування будівель», код наших робіт — 41.00.40-00.00 «Будування нежитлових будівель (нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточні ремонти)».

Зведені та ПН за щоденними підсумками

Щодо зведених та складених за щоденними підсумками ПН і відображення в них кодів, то раніше податківці чітко стояли на позиції, що у ПН, складеній за щоденними підсумками операції, слід обов'язково відокремлювати підакцизні та імпортовані товари від вітчизняних. Вони доводили, що у ПН окремими рядками відображаються показники щодо обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів за кодами УКТ ЗЕД, а решту товарів можна було зазначати одним рядком (із номенклатурою «Товари в асортименті» тощо) (лист ДФС від 03.03.2015 р. №4436/6/99-99-19-03-02-15).

А тепер коди треба зазначати щодо будь-яких товарів. Логічно, що скласти і зареєструвати ПН без кодів товарів в ЄРПН не вийде. Тож, очевидно, і за такими ПН слід буде проставляти коди в розрізі кожного товару, роботи, послуги окремо.

У зведених ПН, що складаються на підставі п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ, начебто коди зазначати не треба було б, адже сама суть складання таких ПН зводиться до нарахування «технічних» ПЗ — про постачання жодних товарів, робіт, послуг у цьому разі не йдеться. Досі податківці радили в таких ПН гр. 3 залишати порожньою. Ця логіка мала би працювати і в 2017 році. Але наразі ще жодних роз'яснень щодо цього немає.

Якщо маємо справу з комплектуючими та виробництвом

Часто на нашому форумі запитують, чи треба окремо зазначати код послуги, а окремо код таких комплектуючих, якщо при наданні послуг/виконанні робіт використовуються комплектуючі?

Слід відштовхуватися від договору. Якщо предметом договору є послуги/роботи, а не продаж комплектуючих (і сума комплектуючих ніде у первинних документах не виокремлена), тобто вартість комплектуючих включена до вартості послуги/роботи, виокремлювати комплектуючі з кодом УКТ ЗЕД у ПН не треба. У такому разі у ПН слід зазначати назву послуги або виду робіт та відповідний код послуги або робіт згідно з ДК 016:2010.

У разі коли в актах, накладних вартість комплектуючих та надання послуг/виконання робіт виділені окремими сумами (по суті, окремо відбувається постачання комплектуючих, а окремо надання послуг/виконання робіт), у ПН, знову ж таки, на нашу думку, треба виокремлювати комплектуючі з відповідним кодом УКТ ЗЕД. Тоді окремі рядки розділу Б ПН міститимуть код для послуги (з ДК 016:2010) і код для товару (комплектуючих) (з УКТ ЗЕД).

У разі складання ПН при постачанні імпортованих та/або вітчизняних товарів у наборі (комплекті) в графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» розділу Б такої ПН у 2016 році податківці радили зазначити номенклатуру товарів, які входять до набору (комплекту), а у графі 3 «Код товару згідно з УКТЗЕД» — код УКТЗЕД тих товарних позицій, які ввезені на митну територію України.

Оскільки з 2017 року треба наводити код усіх без винятку товарів, то вважаємо, що у разі постачання товарів у наборі (комплекті) їх слід зазначати всі окремо:

— у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» розділу Б ПН — номенклатуру товарів, які входять до набору (комплекту);

— у графі 3 — відповідні коди товарів, які входять до набору (комплекту) згідно з УКТЗЕД.

У ситуації, коли йдеться про виробництво продукції (під час виробництва матеріали перетворюються на готову продукцію), ситуація дещо інша. У 2016 році податківці в такій ситуації звертали увагу на той факт, що якщо з імпортованих товарів були вироблені інші види продукції або такі товари були піддані достатній обробці/переробці на митній території України, то вироблені, оброблені/перероблені товари вважаються товарами українського походження, а тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД у ПН не зазначався (ЗIР 101.17¹). У 2017 році, коли коди вже стали обов'язковими реквізитами ПН та РК, якщо з придбаного товару були вироблені інші види продукції або такі товари були піддані достатній обробці/переробці), слід зазначати новий код нового товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідальність

До 01.07.2017 р. діятиме останній абзац п. 201.10 ПКУ, згідно з яким ПН, що містить помилки² в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (увага: крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД³), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до ПК.

¹ Відповідь на запитання: «Як у податковій накладній, що оформляється за товарами, які були ввезені на митну територію України (як до, так і після 1 січня 2014 року), заповнюється графа 3, якщо на момент здійснення операції з постачання товару змінився код товару згідно з УКТ ЗЕД?».

² Під помилками податківці мають на увазі й відсутність коду товару у ПН (лист ГУ ДФС у Луганській області від 17.09.2015 р. №233/10/12-32-15-01-13).

³ Здається, про послуги і роботи з ДК 016:2010 просто забули.

Це означає: якщо помилки міститимуться в такому реквізиті ПН, як код товару згідно з УКТ ЗЕД (як вітчизняного, так і імпортованого/підакцизного), або взагалі такий код товару не буде зазначено, то покупець за ПН до 01.07.2017 р. не матиме права на ПК з ПДВ.

А от після цієї дати формулювання цієї норми дещо зміниться. Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (знову ж таки крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму ПЗ з ПДВ, не зможуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді. Це означає, що з 01.07.2017 р. постачальнику не вдасться зареєструвати ПН у ЄРПН, якщо в такій ПН буде неправильно наведено код товару згідно з УКТ ЗЕД або коду взагалі не буде. Певна річ, за ПН із неправильним кодом або взагалі із порожнім полем покупець не зможе мати ПК з ПДВ, бо таку ПН не буде зареєстровано.

Аналіз змін редакції п. 201.10 ПКУ протягом 2016 року дає підстави стверджувати: якщо дата формування ПН припадає на перше півріччя 2017 року, помилки в коді послуг чи його відсутність (якщо загалом ПН дозволяє ідентифікувати операцію) не позбавлятимуть покупця права на ПК з ПДВ, а вже в другому півріччі такі помилки будуть ігноруватися під час реєстрації в ЄРПН. Залишається відкритим питання щодо правомочності сформованого ПК за такими ПН, датованими другим півріччям 2017 року.

Приписи нового п. 35-1 підр. 2 р. ХХ ПКУ до 31.12.2017 р. звільняють від застосування санкцій за нормами п. 120-1.3 за помилки, допущені в ПН під час застосування коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Тобто, по суті, весь 2017 рік можна буде працювати, не боячись штрафів за неправильний код. Але це стосується лише продавця. Для покупця право на ПК зав'язане на правильному коді товарів як на одному з обов'язкових реквізитів ПН та РК. У частині ПН на послуги та роботи право на ПК все одно буде.

«Неповноцінна» ПН

Уже є перші звернення наших передплатників щодо реєстрації січневих ПН без кодів УКТ ЗЕД. З одного боку, коди тепер є обов'язковим реквізитом ПН, з іншого — пунктом 35-1 підр. 2 р. ХХ ПКУ до 31.12.2017 р. передбачається звільнення від штрафів у разі, коли код зазначено неправильно. Але чи діє таке звільнення, у разі коли код не вписано взагалі? На нашу думку, в цьому разі однозначно буде штраф, бо формулювання норми п. 35-1 підр. 2 р. ХХ ПКУ чітко говорить: «За помилки, допущені в податковій накладній…», а незазначений код — це не помилка. Навіть незважаючи на те що така ситуація продиктована банально недбалістю та неспроможністю податківців оперативно зреагувати на нововведення, внаслідок чого бухгалтерам довелося пристосовуватися до ситуації, що склалася, на жаль, заспокоїти нічим не можемо. Слід сформувати РК до такої «неповноцінної» ПН датою виявлення помилки і зареєструвати його в ЄРПН. У заголовній частині РК повторюємо всі реквізити помилкової ПН. У розділі Б окремим рядком дублюємо неправильний запис із мінусом у гр. 7 — без коду УКТ ЗЕД, а наступним рядком наводимо правильний запис із плюсом у гр. 7 — із кодом УКТ ЗЕД. Сума компенсації не змінюється, тому реєструє такий РК саме продавець. У Д1 такий РК не відображаємо, адже сума ПДВ унаслідок коригування не змінюється.

Для покупця право на ПК за такою «неповноцінною» ПН надасть саме зареєстрований РК. По суті, в цьому разі йдеться про те, що продавець вчасно зареєструє такий РК (адже дату формування РК можна обирати на власний розсуд за погодженням із контрагентом), а отже, ПК можна буде відобразити у місяці формування (реєстрації в ЄРПН) РК. На сьогодні цей механізм реалізувати немає змоги, чекаємо змін до форми ПН та РК у частині відведення місця під коди для робіт і послуг.

Той самий алгоритм дій буде і для ситуації, коли ми неправильно зазначили код УКТ ЗЕД. Це можна обіграти як зміну номенклатури: наприклад, у ПН показано один код (датою отримання авансу за правилом першої події), а за фактом відвантажено товар з іншим кодом. Кількість товару з неправильною номенклатурою (неправильним кодом УКТ ЗЕД) слід зазначити з мінусом, а додати на заміну ті номенклатурні позиції, що фактично були поставлені покупцю.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор