Податкова міліція і надалі виконує свої функції?
! СГД
Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики розглянув звернення щодо внесення змін до Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до ПКУ щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та повідомив.
Пункт 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1797 урегульовує питання набрання чинності положеннями цього Закону. Так, зміни набирають чинності з дня набрання чинності законом, який визначає правові основи організації та діяльності центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та інших осіб, з якими цей орган взаємодіє.
Тобто до дня набрання чинності вищезазначеним законом податкова міліція діє у чинному правовому полі, виконує функції, покладені на неї законодавством, та на її діяльність поширюються положення відповідних законодавчих актів.
Лист Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від 12.01.2017 р. №04-27/10-1226
Повернення зайво нарахованих коштів: як заповнити форму №Ф4-ФСС з ТВП
! Страхувальникам у ФСС з ТВП
ФСС з ТВП роз'яснив: якщо страхувальник виявив помилку (зайво нарахована та виплачена допомога) у раніше поданому ним звіті за формою №Ф4-ФСС з ТВП, тот він повинен у наступному звітному періоді заповнювати звіт таким чином:
1) у разі якщо страхувальник відкоригував витрати, здійснені за рахунок коштів Фонду, та перерахував у повному обсязі до Фонду надлишково замовлені й отримані страхові кошти протягом звітного періоду, то у таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП:
— у рядку 14 слід зазначити суму перерахованих до Фонду коштів;
— у рядку 21 — відкориговану суму витрат за рахунок коштів Фонду, при цьому необхідно також відкоригувати відповідні рядки таблиці II;
— у рядку 6 залишається сума коштів, отриманих від Фонду;
— показники рядків 9 та 22 збігаються, а рядки 10 та 23 не заповнюються;
2) якщо страхувальник відкоригував (зменшив) витрати, здійснені за рахунок коштів Фонду, але не перерахував до Фонду надлишково замовлені й отримані страхові кошти протягом звітного періоду, то:
— у таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП у рядку 21 слід зазначити відкориговану суму витрат за рахунок коштів Фонду. При цьому необхідно також відкоригувати відповідні рядки таблиці II;
— у рядку 6 таблиці I залишається сума коштів, отриманих від Фонду;
— показники рядків 9 та 22 таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП не збігаються, а у рядку 23 наводяться дані про суму зобов'язань за страховими коштами, яка не перерахована страхувальником на кінець звітного періоду.
Під час заповнення звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП треба зважити на те, що зобов'язання страхувальника або Фонду не можуть мати від'ємного значення.
Лист ФСС з ТВП від 21.11.2016 р. №2.4-16-2037
Мінімальну зарплату підвищено: що треба знати?
! Працедавцям та працівникам
Мінсоцполітики нагадує, що з 01.01.2017 р. прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», затверджено у розмірі 1600 грн, мінімальну зарплату в місячному розмірі — 3200 грн, у погодинному розмірі — 19,34 грн.
При обчисленні зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
У разі коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватися понад розмір мінімальної зарплати (3200 гривень).
Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому зарплата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати, роботодавець зобов'язаний провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із зарплатою.
Якщо ж працівник не виконав місячної норми праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно до виконаної норми праці.
Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу, яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіка роботи, йому нараховується зарплата у розмірі, не нижчому від мінімального.
Для підприємств, на яких установлено підсумований облік робочого часу, з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди, як півріччя, рік.
Роз'яснення Мінсоцполітики від 12.01.2017 р.
Iнформація про вакансії (форма №3-ПН): як часто подавати?
! Роботодавцям
Державна служба зайнятості наголошує, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Така інформація наразі подається роботодавцем за формою 3-ПН «Iнформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженою наказом Мінсоцполітики №316.
Форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії), в тому числі для людей з інвалідністю, не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії.
Держслужба зайнятості зауважила, що впродовж року посада (робоче місце), в тому числі у разі звільнення працівника, може бути вільною кілька разів. I роботодавець щоразу повинен подавати інформацію про вільну посаду (робоче місце), зокрема форму №3-ПН.
Підтвердження актуальності вакансій роботодавцем законодавством не передбачено.
Разом з тим фахівці служби зайнятості, видаючи зареєстрованим безробітним та шукачам роботи скерування на працевлаштування, з'ясовують актуальність вакансії у роботодавця.
Лист Держслужби зайнятості від 04.05.2016 р. №ДЦ-01-3218/0/616
Визначено алгоритм розрахунку граничної оптово-відпускної ціни на ліки
! Постачальникам ліків
Міністерство охорони здоров'я затвердило Порядок розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін.
Цей Порядок визначає механізм розрахунку граничних оптово-відпускних цін на основі референтних цін, визначених з урахуванням даних про ціни на лікарські засоби, зареєстровані в Республіці Польща, Словацькій Республіці, Чеській Республіці, Латвійській Республіці та Угорщині.
Дія цього Порядку поширюється на лікарські засоби, визначені абз. 2 п. 3 постанови КМУ №862 (далі — Перелік МНН).
Референтні ціни на лікарські засоби визначаються:
— на основі даних про зареєстровані ціни одиниці лікарської форми кожної сили дії кожного лікарського засобу з Переліку МНН, отриманих з офіційних джерел уповноважених державних органів референтних країн;
— у національній валюті України. Перерахування референтних цін на лікарські засоби з іноземних валют референтних країн у національну валюту здійснюється за офіційним курсом, установленим Нацбанком на дату визначення цін.
Гранична оптово-відпускна ціна одиниці лікарської форми кожної сили дії лікарського засобу з Переліку МНН розраховується як найменша референтна ціна одиниці лікарської форми кожної сили дії значень вибірки відповідних цін у референтних країнах.
Крім того, МОЗ вестиме реєстр граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби в електронному вигляді, який оприлюднюватиметься на його офіційному веб-сайті.
Наказ Міністерства охорони здоров'я від 29.12.2016 р. №1423 чинний з 06.01.2017 р.
Як правильно сформувати собівартість імпортованих товарів
! Iмпортерам
Регіональні податківці нагадали, що оприбуткування імпортного товару та його первісна вартість визначаються відповідно до п. 5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Це означає, що операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).
Враховуючи вищезазначене, для правильного формування собівартості імпортованих товарів слід користуватися курсом НБУ, встановленим на дату розмитнення та зазначеним у митній декларації при випуску таких товарів у вільний обіг.
Лист ДФС у м. Києві від 06.01.2017 р. №395/10/26-15-14-06-04
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік
! Власникам земель
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання п. 289.3 ПКУ повідомляє.
За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4%.
Відповідно до п. 8 підр. 6 Перехідних положень ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується зі значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) — 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення — 106 відсотків.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік — 1,703, 1997 рік — 1,059, 1998 рік — 1,006, 1999 рік — 1,127, 2000 рік — 1,182, 2001 рік — 1,02, 2005 рік — 1,035, 2007 рік — 1,028, 2008 рік — 1,152, 2009 рік — 1,059, 2010 рік — 1,0, 2011 рік — 1,0, 2012 рік — 1,0, 2013 рік — 1,0, 2014 рік — 1,249, 2015 рік — 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0, для земель несільськогосподарського призначення — 1,06.
За матеріалами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
ОСББ не проводить господарської діяльності: що зі звітністю?
! Неприбутковим організаціям
ДФС в Одеській області зазначила, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ПКУ, у тому числі й ОСББ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність.
Фінансова звітність є невід'ємною частиною звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її подання є обов'язковим для юридичних осіб. А отже, й подання самого звіту є обов'язковим за наявності будь-яких показників за рік, які підлягають декларуванню, в тому числі і показників, які мають нульове значення.
Лист ДФС в Одеській області від 11.01.2017 р. №27/10/15-32-12-01-14
На кілька пунктів продажу підакцизних товарів — одна декларація
! Платникам акцизного податку
ДФСУ розглянула питання щодо порядку заповнення та подання декларації акцизного податку у разі наявності у суб'єкта господарювання кількох пунктів продажу товарів у межах одного коду КОАТУУ.
ДФСУ зазначила, що відповідно до п. 7 розділу V Порядку №14 додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов'язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
При цьому суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають кілька пунктів продажу товарів, що розташовані в одній або різних адміністративно-територіальних одиницях, тобто мають один або різні коди КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, подають одну декларацію з відповідною кількістю додатків 6.
Лист ДФСУ від 13.01.2017 р. №506/6/99-99-15-03-03-15
Підприємець не може включити земельний податок до складу витрат
! Підприємцям на загальній системі оподаткування
ДФС у м. Києві розглянула питання щодо включення фізособою — підприємцем на загальній системі оподаткування до складу витрат суми податку на землю та повідомляє.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізособи-підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізособою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено пунктом 177.4 ПКУ.
Однак цей перелік не містить сплачених фізособою-підприємцем податків, зборів (крім суми єдиного соцвнеску).
Таким чином, фізособа — підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до складу своїх витрат суму сплаченого податку на землю.
Лист ДФС у м. Києві від 27.12.2016 р. №8631/Л/26-15-13-02-15
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»