Як і раніше, юрособи-нерезиденти, які отримують доходи з джерелом походження з України, є платниками податку на прибуток, або, як його ще називають, «податку на репатріацію». Коротко про зміни з 2017 року.
Об'єктом оподаткування є дохід нерезидента, який підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ПКУ українським підприємством (у т. ч. платником ЄП)1, що здійснює відповідні виплати. Слід пам'ятати, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку покладається саме на резидента.
Як і до 2017 року, переважна більшість доходів, які зазначені у пп. 141.4.1 ПКУ, оподатковуються за ставкою 15% їх суми та за їх рахунок, крім доходів нерезидентів, що зазначені у пп. 141.4.3 — 141.4.6 та у новому пп. 141.4.11 ПКУ:
— пп. 141.4.3 ПКУ — доходи від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов'язань — ставка 18%;
— пп. 141.4.4 ПКУ — сума фрахту — ставка 6%;
— оновлений пп. 141.4.5 ПКУ — страхова діяльність — 0%, 4%, 12%. Однак тепер за ставкою 0% також оподатковуються платежі за договорами перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
— пп. 141.4.6 ПКУ — доходи за виробництво та/або розповсюдження реклами — ставка 20% зі суми таких виплат за власний рахунок резидентів, які здійснюють виплати;
— новий пп. 141.4.11 ПКУ — проценти за позиками або фінансовими кредитами2, наданими резидентам, — ставка 5% у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів. Для застосування такої ставки потрібно одночасне дотримання умов, зазначених у цьому підпункті.
Умови застосування до нерезидентських процентів ставки 5%:
а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого КМУ;
б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів уключені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ*.
* Наразі перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 ПКУ, затверджено розпорядженням КМУ від 16.09.2015 р. №977-р.
Наведені правила оподаткування доходів нерезидентів діють, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності3.
1 З 2017 року з пп. 14.1.213 ПКУ вилучено абз. 12, який уточнював: у разі якщо в розділі III ПКУ використовується термін «резидент» у відповідних відмінках, під цим терміном маються на увазі особи, визначені п. 133.1 ПКУ. Тому платники ЄП з 01.01.2017 р. також повинні враховувати норми п. 141.4 ПКУ.
2 Визначення термінів «позика» та «фінансовий кредит» наводяться у пп. 14.1.258 та пп. 14.1.267 ПКУ.
3 Перелік країн, з якими на 01.01.2016 р. укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, наводився у листі ДФСУ від 28.01.2016 р. №2815/7/99-99-12-01-03-17.
Зверніть увагу: визначення процентів наводиться у пп. 14.1.206 ПКУ. Платіж за використання товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит, також є процентами. Проте за новим пп. 141.4.11 ПКУ під ставку 5% підпадають проценти за позикою та фінансовим кредитом, які відповідають певним умовам, а от щодо решти процентів, то ставка буде 15%, якщо інші правила не встановлені міжнародним договором.
Крім того, новими п. 46 та п. 47 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування доходи:
— які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам пп. «б» і «в» пп. 141.4.11 ПКУ;
Зверніть увагу!
Тут вказується на вже сплачені доходи у вигляді процентів. Що хотіли цим сказати законотворці, невідомо. Невже платник податку зможе повертати із бюджету сплачений податок при нарахуванні (виплаті) доходу у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31.12.2016 р.? Без офіційних роз'яснень ДФС тут не обійтися.
— які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 ПКУ.
Така пільга в оподаткуванні не має часових меж, тож мусить діяти аж до внесення відповідних змін до п. 46 та п. 47 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.
Нагадаємо, згідно зі ст. 103 ПКУ застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента. Для уникнення подвійного оподаткування нерезидент подає довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни і повинна бути належним чином легалізована. У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»