Як відобразити у формі №1ДФ бонуси за використання корпоративної платіжної картки
! Податковим агентам з ПДФО
ДФСУ зазначила, що згідно з Довідником ознак доходів доходи у вигляді бонусів Cash-back, нарахованих та виплачених у грошовій формі податковим агентом (банком) фізичній особі — підприємцю не від здійснення господарської діяльності, а за використання електронного платіжного засобу — корпоративної платіжної картки в торгово-сервісних підприємствах або мережі Iнтернет, зазначаються в податковому розрахунку (ф. №1ДФ) за ознакою доходу «127».
Лист ДФСУ від 27.12.2016 р. №28228/6/99-99-13-02-03-15
Нарахування та сплата ПДФО за рахунок власних коштів
! Податковим агентам з ПДФО
ДФСУ нагадує: якщо оподатковуваний дохід нараховується (виплачується) фізичній особі податковим агентом, то ПДФО нараховується, утримується та сплачується цим агентом виключно за рахунок такого доходу.
Водночас згідно з п. 162.1 ПКУ платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.
Податковим агентом визнається особа, на яку ПКУ покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені ПКУ для платників податків (п. 18.2 ПКУ).
Отже, якщо податковий агент приймає рішення щодо нарахування та сплати ПДФО з нарахованого (виплаченого) доходу за рахунок власних коштів, то сума коштів у розмірі неутриманого податку є доходом у вигляді додаткового блага та оподатковується ПДФО на загальних підставах.
Лист ДФСУ від 28.12.2016 р. №28351/6/99-99-13-02-03-15
Чи оподатковується дохід фізособи від продажу незавершеного будівництва
! Фізособам
ДФСУ нагадує, що відповідно до п. 172.1 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку, а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Згідно з п. 172.2 ПКУ дохід, отриманий від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.
Відповідно до п. 172.3 ПКУ дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.
Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Отже, якщо об'єкт незавершеного будівництва не зазначений у п. 172.1 ПКУ, то дохід, отриманий фізичною особою — резидентом від продажу такого об'єкта, оподатковується ПДФО за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Лист ДФСУ від 22.12.2016 р. №13982/Ц/99-99-13-02-03-14
Визначаємо дату отримання доходу платника єдиного податку
! Платникам єдиного податку
ДФСУ розглянула ситуацію: підприємець веде господарську діяльність за договором комісії, де виступає комітентом. Умовами договору передбачено, що після підписання звіту комісіонера щодо реалізованого товару комісіонер перераховує комітенту кошти, отримані від покупців за реалізований товар. Своєю чергою, комітент окремим платежем перераховує комісійну винагороду комісіонеру.
Податківці роз'яснили, що у разі отримання платником єдиного податку (комітентом) коштів за реалізовані товари за договором комісії до доходу платника включається вся сума коштів, отримана від комісіонера.
При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку (комітента) буде дата надходження грошових коштів від комісіонера.
Поряд із цим п. 292.4 ПКУ передбачено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Отже, у разі отримання комісіонером винагороди за реалізовані товари за договорами комісії до доходу такого платника включається сума отриманої винагороди.
Лист ДФСУ від 08.11.2016 р. №11794/Т/99-99-13-01-02-14
Як оподатковуються проценти за борговими зобов'язаннями
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ розглянула питання щодо оподаткування операцій за борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами — нерезидентами, та повідомила.
Прощення боргу за процентами резиденту пов'язаною особою — нерезидентом належить до безповоротної фінансової допомоги та включається до складу доходу за правилами бухобліку при формуванні фінансового результату. Розділом III ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з прощення боргу за процентами з пов'язаною особою — нерезидентом.
Оподаткування процентів за борговими зобов'язаннями передбачено ст. 140 ПКУ.
Відповідно до п. 140.2 ПКУ для платника податку, в якого сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами — нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 разу (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж у 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
Таким чином, норми п. 140.2 ПКУ застосовуються до нарахованих у бухобліку процентів незалежно від того, чи списана заборгованість за такими процентами в майбутньому.
Лист ДФСУ від 23.12.2016 р. №27818/6/99-99-15-02-02-15
ДФС про відображення у складі фінрезультату операцій з придбання продуктів харчування
! Платникам ПДВ
Податківці зазначили, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв'язку із забезпеченням працівників платника податку харчуванням та товарами господарського призначення (засобами гігієни), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ПКУ).
Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, ці товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ, не здійснюється.
Лист ДФСУ від 23.12.2016 р. №27819/6/99-99-15-02-02-15
Субсидії і трансфертні платежі — без ПДВ
! Платникам ПДВ
ДФСУ роз'яснила: якщо субсидії і трансфертні платежі, що надаються платнику податку — одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки немає об'єкта оподаткування ПДВ.
Разом з тим, якщо зазначені кошти надходять до платника податків у рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, у тому числі які постачаються в межах виконання програм розвитку комунального господарства та благоустрою населених пунктів чи інших подібних програм, які з метою оподаткування ПДВ є об'єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.
А товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.
Лист ДФСУ від 29.12.2016 р. №22758/5/99-99-15-02-02-16
Списання товарної дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності
! Підприємствам-боржникам
ДФСУ розглянула питання щодо визначення фінансового результату до оподаткування при списанні безнадійної дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності та не сформовано резерву сумнівних боргів, і повідомила.
У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.
При цьому на суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, установленим пп. 14.1.11 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню.
Водночас, якщо безнадійна дебіторська заборгованість, яка відповідає ознакам, установленим пп. 14.1.11 ПКУ, у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів списується з активів на інші операційні витрати, то фінансовий результат до оподаткування не збільшується.
У разі використання резерву для списання дебіторської заборгованості така заборгованість перевіряється на відповідність критеріям безнадійності, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ. У разі її відповідності коригування фінансового результату до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суми резерву сумнівних боргів не здійснюється.
Лист ДФСУ від 29.12.2016 р. №28474/6/99-99-15-02-02-15
ДФС про коригування фінрезультату за відсутності довідки про резидентство
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ роз'яснила: порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток базується на результатах бухгалтерського обліку, відображених платником податку у фінансовій звітності.
До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці, що виникають за операціями з нерезидентами щодо нарахування роялті.
Так, згідно з пп. 1 пп. 140.5.7 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат з нарахування роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь, зокрема, нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ.
Таким чином, платник податку на прибуток може не збільшувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 1 пп. 140.5.7 ПКУ на суму витрат з нарахування роялті у повному обсязі на користь нерезидента, який не зареєстрований у державі (на території), зазначеній у пп. 39.2.1.2 ПКУ, незалежно від наявності у такого платника довідки про резидентство такого нерезидента.
Водночас у разі виплати роялті на користь такого нерезидента із застосуванням правил міжнародного договору підтвердження його статусу відповідно до вимог п. 103.2 та 103.4 ПКУ довідкою про його резидентство є обов'язковим.
Лист ДФСУ від 29.12.2016 р. №28476/6/99-99-15-02-02-15
Доходи неприбуткової організації — лише на реалізацію статутної діяльності
! Неприбутковим організаціям
ДФСУ повідомила, що відокремлений підрозділ чи філія іноземної організації, яка не є юридичною особою відповідно до законодавства України, не може бути включена до Реєстру неприбуткових установ і організацій з метою отримання статусу неприбуткової благодійної організації.
Також податківці роз'яснили, що доходи, отримані неприбутковою організацією від будь-якої діяльності, мають використовуватися виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних із ними осіб.
Виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам, працівникам, членам такої організації (у т. ч. оплату лікарняних), інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, вважаються витратами в межах статутної діяльності.
Лист ДФСУ від 23.12.2016 р. №27822/6/99-99-15-02-02-15
У яких випадках операції з постачання програмної продукції звільняються від ПДВ
! Платникам ПДВ
Регіональні податківці роз'яснили: якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп'ютерної програми) не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як винагороди за надання цього права на використання з метою оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп'ютерної програми) обмежені функціональним призначенням такої програми, то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп'ютерної програми) не вважатиметься роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп'ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ.
Лист ДФС у Чернігівській області від 04.01.2017 р. №20/09/25-01-12-01-10)
Як визначити платіж за придбання торговельної марки як роялті
! СГД
ДФСУ нагадує: не вважаються роялті платежі, отримані за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення є обов'язковим згідно із законодавством України.
Також ДФС зазначає, що не підлягають оподаткуванню доходи нерезидента із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Отже, якщо об'єкт права інтелектуальної власності (торговий знак) передається з переходом права власності на нього, при цьому відчужувач втрачає право використовувати, а також забороняти чи дозволяти використання цього об'єкта інтелектуальної власності третім особам, то платіж за таку передачу з метою оподаткування не вважається роялті, за умови підтвердження прав власності на цей об'єкт відповідним свідоцтвом, та не підлягає оподаткуванню.
Лист ДФСУ від 29.12.2016 р. №28477/6/99-99-15-02-02-15
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»