Договори оренди земельних ділянок зареєстровані на дітей, одній з яких уже виповнилось 16 років, іншій — ні. Тобто, по суті, орендодавцями є діти. Утім, орендну плату фактично отримує опікун до повноліття згідно з рішенням опікунської ради.
За ким (опікуном чи дітьми) відображати отриманий дохід у вигляді орендної плати за земельні ділянки у формі №1ДФ?
Особи, які відповідно до пп. 14.1.180 ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку1 до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. «б» п. 176.2 ПКУ).
1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Міністерства фінансів від 13.01.2015 р. №4.
Згідно з п. 3.1 Порядку №4, у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» такого податкового розрахунку за ф. №1ДФ відображають реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта фізособи (для фізособи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.
Отже, податковий агент відображає у формі №1ДФ інформацію щодо нарахування (виплати) доходів та утримання (перерахування) ПДФО, ідентифікаційний код особи, на користь якої нараховано дохід.
Відповівши на запитання: хто виступатиме платником ПДФО у такому разі — безпосередньо дитина чи її батьки (усиновителі, опікуни, піклувальники), — зрозуміємо, чий ідентифікаційний код зазначати у формі №1ДФ.
Відповідно до п. 162.1 ПКУ платниками ПДФО є, зокрема, фізособа-резидент, яка отримує як доходи із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. А такою особою є фізособа, яка має місце проживання в Україні (пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ).
Згідно з п. 63.2 ПКУ, обліку або реєстрації в органах ДФС підлягають усі платники податків. За п. 63.5 ПКУ, всі фізособи — платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків у порядку, визначеному ПКУ.
А відповідно до п. 70.5 ПКУ, фізособа — платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків і яка не включена до Держреєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати до відповідного податкового органу облікову картку фізособи — платника податків, що є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, і пред'явити документ, що посвідчує особу.
Як бачимо, ПКУ не містить вікової межі для визначення платника ПДФО. Мало того, ПКУ передбачає рівні права й обов'язки щодо сплати ПДФО для всіх платників цього податку незалежно від їх віку. Тому якщо саме дитина як фізособа на належній підставі отримує оподатковуваний дохід, тобто є платником ПДФО, то, відповідно, у графі 2 форми №1ДФ має зазначатися саме ідентифікаційний код такої дитини. Такої самої думки дотримуються податківці: див. листи ДПАУ від 13.06.2007 р. №2961/д/29-2115, від 02.12.2008 р. №9667/Б/29-2115, Міндоходів від 17.06.2013 р. №5073/6/99-99-17-02-01-15.
Думка податківців
Особи віком до 16 років здебільшого не отримують доходів та не підпадають під визначення платників податків. До Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів (далі — Державний реєстр) включаються відомості тільки про тих малолітніх або неповнолітніх осіб, які мають об'єкти оподаткування і зобов'язані сплачувати податки. Реєстрація у Державному реєстрі малолітньої або неповнолітньої особи може бути здійснена на підставі облікової картки за формою №1ДР, поданої та підписаної такою особою або її батьками (усиновителями, опікунами).
Отже, якщо дитина не має обов'язків зі сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру та присвоєння їй ідентифікаційного номера немає.
Якщо ж дитина через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, то після досягнення 16-річного віку вона може відмовитися від присвоєного IПН і отримати паспорт громадянина України із позначкою про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ (пп. 164.2.5 ПКУ).
Податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар (пп. 170.1.1 ПКУ).
Зверніть увагу!
Згідно з абз. 2 пп. 170.1.1 ПКУ, об'єкт оподаткування у разі виплати орендної плати за користування землею визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Водночас, згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 р. №92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян — власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 р. №5, передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством (ЗIР, підкатегорія 103.02 ресурсу).
Таким чином, юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізособі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати повинна утримати ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.
Отже, фактично на дату складання форми №1ДФ про відображення нарахованого (виплаченого) доходу дитині податковий агент повинен забезпечити наявність ідентифікаційного коду такої дитини. Адже за відображення недостовірних даних у формі №1ДФ (зокрема, зазначення ідентифікаційного коду батьків (усиновителів, опікунів, піклувальників) податковому агенту загрожуватиме штраф у розмірі 510 грн (п. 119.2 ПКУ).
Процедура реєстрації фізосіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків деталізована у Положенні №779.
За п. 5 розд. VII Положення №779, облікові картки фізосіб віком до 16 років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, треба подати засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою.
У такому разі документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності вищезгаданих документів.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Положення №779 — Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Міндоходів від 10.12.2013 р. №779.
- Порядок №4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»