Наше підприємство здійснювало торгівлю на другому поверсі торгового центру із застосуванням двох РРО. Згодом ми вже потребувати більшої площі та внесли зміни до договору оренди, де зазначили тільки додаткову частину площі — приміщення на поверх вище, але у договорі це не уточнюється. Насправді магазин перенесено на третій поверх із виходом на відкритий балкон. Чи маємо ми право здійснювати і надалі торгівлю на третьому поверсі через той самий зазначений у ліцензії на торгівлю алкоголем РРО? Якщо маємо можливість виходу на відкритий майданчик, чи маємо право перенести на нього другий РРО (літній майданчик — на відкритому балконі)?
РРО
Для початку зауважимо, що фахівці ДФС, спираючись на норми Закону про РРО, роз'яснюють: суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати РРО на кожному місці проведення розрахунків.
Місце проведення розрахунків
Місце проведення розрахунків — це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Мало того, податківці доходять висновку, що суб'єкти господарювання, які мають декілька об'єктів господарювання на одну адресу, але різні приміщення (торгівля, надання послуг), зобов'язані застосовувати РРО на кожному місці проведення розрахунків (ЗIР, підкатегорія 109.071).
1 Відповідь на запитання: «Чи необхідно застосовувати РРО на кожен об'єкт господарювання, якщо підприємство має декілька об'єктів господарювання на одну адресу, але різні приміщення (торгівля, надання послуг)?».
Законодавчо не визначено поняття «об'єкт господарювання». Утім, на практиці податківці чіпляються до слова «приміщення». Згідно з п. 2 Нацстандарту №2, приміщення — це частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.
Отже, виходячи з норм Закону про РРО, податківці вимагають, аби у кожному окремому приміщенні, де здійснюється реалізація товарів (робіт, послуг), повинен бути окремий РРО. Тож якщо СГ орендує два поверхи будівлі, де третій поверх можна віднести до окремого приміщення (тобто до нього є окремі вхід та вихід), то на другому та на третьому поверсі обов'язково має бути хоча б по одному РРО.
У зв'язку з бажанням перенести РРО з другого поверху на третій постає запитання: що ж робити з діючим та зареєстрованим РРО, якщо змінюється лише поверх торгівлі без зміни фактичної адреси будівлі чи торгового центру: невже перереєстровувати?
Реєстрація РРО за місцем обліку здійснюється фіскальними органами згідно з Порядком №547. Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу, зокрема:
— Заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (форма №1-РРО — додаток 1 до Порядку №547), де платник податку зазначає дані щодо господарської одиниці. Зокрема, йдеться про назву господарської одиниці, її адресу, яка включає дані щодо поштового індексу, області, району, міста, вулиці, номера будинку (корпусу, офісу, квартири), контактний телефон;
Господарська одиниця
Господарська одиниця — стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції; а адреса господарської одиниці — адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди.
— копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.
Дані щодо адреси господарської одиниці беруться з документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці (наприклад, договору оренди), де буде використовуватися РРО, копія якого додається при реєстрації РРО (п. 4 р. 2 Порядку №547).
Отже, при реєстрації РРО платник податків у формі №1-РРО зазначає лише назву й адресу господиниці, без уточнення, на якому саме поверсі вона розміщена.
А п. 1 р. 3 Порядку №547 говорить, що, зокрема, у разі якщо суб'єкт господарювання бажає використовувати РРО, зареєстрований в іншій господарській одиниці, чи у разі зміни сфери застосування РРО, слід перереєструвати такий РРО.
Отже, при реєстрації РРО у фіскальних органах до них має потрапити документ, де чітко зазначено адресу та назву господарської одиниці, зміни щодо даних (відомостей) яких згодом можуть привести до обов'язку перереєстрації РРО. Тож для перереєстрації РРО важливим фактором буде те, яким чином складено договір та які дані щодо адреси місця розташування об'єкта торгівлі. Докладніше — трохи далі.
Ліцензія на торгівлю алкоголем
Оскільки в запитанні йдеться про торгівлю саме алкогольними напоями, то варто згадати й норми Закону №481.
Згідно зі ст. 15 Закону №481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково суб'єкти господарювання зазначають перелік РРО (КОРО), які перебувають у місці торгівлі, а також місця торгівлі.
Місце торгівлі
Місце торгівлі — місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
ДФС у ЗIР, підкатегорія 115.031, дійшла думки, що Законом №481 не передбачено передавання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та РРО, зазначених у додатку до ліцензії, в інше місце торгівлі, у тому числі на інші поверхи будівель. Про це ми зауважували раніше2.
1 Відповідь на запитання: «Чи має право суб'єкт господарювання здійснювати торгівлю алкогольними напоями, використовуючи касовий апарат, зазначений у додатку до ліцензії, якщо такий касовий апарат переноситься в межах однієї господарської одиниці (за однією адресою) на інший поверх, літній майданчик тощо?».
Утім, чи змінюється місце торгівлі у разі перенесення магазину, що продає алкоголь, із другого поверху на третій?
Раніше (до 01.07.2015 р.) податківці у ЗIР дотримувалися ліберальної позиції: «Суб'єкт господарювання може здійснювати торгівлю алкогольними напоями, застосовуючи один касовий апарат, зазначений у додатку до ліцензії, в якій місце торгівлі визначене як «бар на першому поверсі», навіть якщо, залежно від сезону, бар переносять на інший поверх будівлі, але за умови що реалізація таких напоїв відбувається в одній господарській одиниці». Наразі позиція чомусь змінилася.
Та як би там не було, вважаємо, що те, змінюється місце торгівлі чи ні, залежить радше від того, що саме прописано в договорі та, відповідно, у заяві на отримання ліцензії і додатка до ліцензії.
Що зазначають у заяві на отримання ліцензії?
Для отримання ліцензії суб'єкт господарювання подає, зокрема, заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Затвердженої форми заяви наразі немає, тому вона подається у довільній формі.
Зміст заяви на отримання ліцензії
Згідно з роз'ясненням у ЗIР*, заява містить:
— вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами);
— адресу місця торгівлі;
— перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які перебувають у місці торгівлі (у разі надання заяви на роздрібну торгівлю алкогольними напоями).
Для зручності заповнення заяви податківці радять суб'єкту господарювання звертатися до суб'єкта надання адміністративних послуг.
* Відповідь на запитання: «За якою формою потрібно подавати заяву для одержання ліцензії на право виробництва, оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?».
До 22.10.2014 р. заява подавалася за формою, затвердженою наказом Департаменту САТ від 10.05.2011 р. №245, який втратив чинність. Згідно з цією формою зазначається, зокрема, торговельна площа і тип об'єкта торгівлі за назвою (магазин, ресторан, бар, кафе, павільйон, кіоск). Деколи тут навіть прописували поверхи, на яких розміщені об'єкти торгівлі.
Що зазначають у договорах оренди приміщень торговельних центрів?
Приклад 1 ПП «А» уклало з торговельним центром (ТОВ «С») договір оренди приміщення такого змісту: «2.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) Об'єкт оренди загальною площею — ___,__ м2 (___________________ квадратних метрів), що розташований на __ (____________) поверсі Будівлі.
Об'єкт оренди, згідно з Планом (Додаток №1, що є невід'ємною частиною цього Договору після підписання його Сторонами), складається з частини площ Будівлі, що розташовані на 2 (другому) та 3 (третьому) поверхах Будівлі, загальною площею ___,__ м2 (_________________ квадратних метрів)».
Приклад 2 ТОВ «Б» уклало з торговельним центром (ТОВ «Ц») договір оренди приміщення такого змісту: «1.1. Орендодавець надає, а Орендар приймає у платне строкове користування (в оренду) нежитлові приміщення загальною площею _________ кв. м (далі за текстом — «Приміщення»), що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 111-В (далі за текстом — «Торговельний Центр») (відомості, зазначені в цьому пункті, заповнюються на підставі даних Технічного Паспорта на Приміщення).
1.2. Приміщення є частиною будівлі і розташоване у Торговельному Центрі. Місце розташування Приміщень, їх кількість та площа кожного з них визначаються на плані поверхів Торговельного Центру та зазначаються в акті приймання-передачі приміщення. Загальне розташування кожного з Приміщень зазначається біля входу на плані поверхів із назвою магазину (торговельного об'єкта)».
Наведені вище приклади взяті нами з реальних договорів оренди і, як бачимо, мають досить різний зміст. У прикладі 1 договір оренди чітко вказує на площу приміщення та поверхи, які беруться в оренду, у т. ч. й для торгівлі алкогольними напоями. У прикладі 2 — і площі приміщень, і їх кількість та поверх розташування уточнюються в акті приймання-передачі, дата підписання якого може значно відрізнятися від дати укладення самого договору оренди.
Повертаючись до РРО та ліцензії на алкоголь, наголосимо, що в обох випадках обов'язково мають бути зазначені саме назва та адреса розташування торговельного центру, тобто господарської одиниці. Утім, в обох випадках надається договір оренди. Тому припускаємо, що при оформленні ліцензії чи реєстрації РРО за цієї адресою майбутній торговець міг написати у заяві про отримання ліцензії та при реєстрації РРО саме поверх, де розташований такий магазин із роздрібної торгівлі алкоголем.
За таких умов, вважаємо, податківці будуть тлумачити зміну поверху як зміну адреси господарської одиниці, бо вона пов'язана з договором оренди, адреса з якого потрапила до заяв. Причому тлумачення цих норм у такому разі цілком відповідає позиції ДФС у вищенаведеному роз'ясненні.
Водночас маємо приклад 2, де сказано, що орендар бере кілька приміщень та у заяві на одержання ліцензії на алкоголь зазначає загальну площу та кількість РРО (в цьому разі кількість РРО може відповідати кількості приміщень або роздрібна торгівля алкоголем відбувається в одному з них та потребує, скажімо, двох та більше РРО).
Щодо реєстрації РРО та отримання ліцензії, то для цього подається копія договору оренди, де чітко не зазначено, на якому саме поверсі буде використовуватися РРО (два чи більше), — адже РРО може реєструватися у той момент, коли приміщення або не обрано за поверхом, або орендар не визначився, в якому з орендованих приміщень він планує торгівлю саме алкоголем.
Отже, у такому разі РРО та ліцензія прив'язані саме до адреси торговельного центру, а не до адреси магазину за планом поверхів. У такому разі ми не вбачаємо потреби перереєстровувати РРО та вносити зміни до ліцензії щодо адреси розташування — адже вона фактично не змінюється.
Таким чином, на нашу думку, категоричний висновок щодо перереєстрації РРО та внесення зміни до ліцензії на алкоголь фактично прямо залежить від змісту укладених договорів оренди, де сторони або наводять адресу торговельного центру та поверх із відповідної площею оренди, або визначають це в акті приймання-передачі чи у додатку до договору.
Як підтвердити зміни в адресі розташування магазину?
За наведеними вище прикладами, у разі зміни поверху розташування магазину зміни до договору оренди будуть вноситися не завжди. Мало того, це не є обов'язковим.
Скажімо, у прикладі 1, де чітко наведено поверх та загальну площу, у разі зміни поверху слід вносити зміни й до тексту самого договору. Тоді сам факт зміни поверху спричиниться до перереєстрації РРО та внесення змін до ліцензії на алкоголь.
За прикладом 2, зміни будуть вноситися вже додатками до договору або звичайним оформленням актів приймання-передачі, тобто повернення одного приміщення та приймання в оренду іншого. За таких умов вважати такі оформлені документи зміною адреси господарської одиниці досить важко. Адже якщо зміни безпосередньо до договору не вносяться, то й подавати його копію обов'язку немає, а отже, й не треба перереєстровувати РРО та змінювати адреси в ліцензії на алкоголь.
Літній майданчик
Iнше питання, коли до магазину додається літній майданчик у вигляді відкритого простору на балконі, що прилягає до орендованого приміщення, або сам факт зміни поверху спричинився до того, що разом з орендованим приміщення дістався ще й балкон, який може бути використаний як літній відкритий майданчик.
У цій ситуації ми, знову ж таки, розглядали б питання перенесення РРО з приміщення магазину на літній майданчик (балкон) крізь призму укладених договорів. Бо зі свого боку чудово розуміємо, що власник торговельного центру зацікавлений у тому, щоби «забронювати» балкон як потенційне місце торгівлі для отримання більшої вигоди безпосередньо у договорі оренди.
Утім, податківці у вищезгаданому роз'ясненні у ЗIР наголосили, що Законом №481 не передбачено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі на розлив, за межами торгових приміщень (будівель), у тому числі на літніх торговельних майданчиках.
Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. №507, будівлі визначено як споруди, що складаються з несучих та обгороджувальних або сполучених (несучо-обгороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель належать житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.
Утім, вважаємо, якщо літній майданчик розміщений у торговій будівлі, наприклад на балконі торгового центру, адже балкон є частиною будівлі, то торгувати алкогольними напоями, в т. ч. на розлив, на такому літньому майданчику можна, адже суб'єкт господарювання не виходить за межі торгових приміщень (будівель). А тому вважаємо, що вносити зміни до ліцензії не треба. Проте тут виникне питання щодо необхідності мати окремий РРО, адже якщо на літній майданчик можна зайти та вийти через окремий вхід, то податківці зажадають побачити окремий РРО і там. Якщо ж зайти на літній майданчик і вийти з нього можна лише через двері третього поверху, то вважаємо, що тут вистачить одного РРО.
Утім, у зв'язку з відсутністю достатнього нормативного регулювання цього питання радимо звернутися до ДФС та отримати індивідуальну консультацію для уникнення непорозумінь у майбутньому.
Отже, зі свого боку ми не заперечуємо проти позиції органу ДФС, який бажає вести належний облік осіб та РРО, що їх вони використовують. Але все-таки вважаємо за потрібне звернути увагу орендарів на зміст договорів оренди, що їх вони укладають у торговельних центрах чи багатоповерхових будівлях (спорудах). Адже, як свідчать розглянуті нами випадки, зміст договору оренди може не тільки призвести до перереєстрації РРО та внесення змін до ліцензії на алкоголь, але й позбавити такого обов'язку на законних підставах. Проте це лише наша думка, й у разі виникнення спору її доведеться доводити вже в суді.
Нормативна база
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
- Нацстандарт №2 — Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 р. №1442.
- Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»