Лист Державної фіскальної служби України від 13.09.2016 р. №19917/6/99-99-15-02-02-15
Щодо порядку підтвердження резиденції іноземної компанії, що отримує доходи з джерелом їх походження з України у вигляді роялті, з метою застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування
Суттєво. Витяг з електронного реєстру компаній не відповідає вимогам ст. 103 ПКУ та не може бути підставою для застосування нерезидентом положень міжнародного договору про усунення подвійного оподаткування.
! Суб'єктам ЗЕД
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо порядку підтвердження резиденції іноземної компанії, що отримує доходи з джерелом їх походження з України у вигляді роялті, з метою застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПКУ, якою встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі — довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).
Водночас п. 103.5 ст. 103 ПКУ уточнюється, що «довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України».
Слід також зазначити, що поняття «компетентний орган» визначене у кожному із чинних двосторонніх міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування. Як правило, з боку кожної із держав — учасниць такого міжнародного договору компетентним органом є фінансовий (податковий) орган або його повноважний представник.
Враховуючи викладене, згаданий у листі витяг з електронного реєстру компаній не відповідає вимогам ст. 103 ПКУ та не може бути підставою для застосування нерезидентом відповідних положень Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Iрландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна.
На сьогодні підтвердженням статусу податкового резидента Великобританії з метою застосування зазначеної Конвенції є документ, виданий британським компетентним органом — Королівською податковою та митною службою Великобританії за встановленою формою.
Звертаємо увагу, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПКУ доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 ПКУ).