До листа Державної фіскальної служби України від 13.09.2016 р. №19917/6/99-99-15-02-02-15
Коментованим листом фіскальний орган зазначає, що витяг з електронного реєстру компаній не відповідає вимогам ст. 103 ПКУ та не може бути підставою для застосування нерезидентом відповідних положень Конвенції.
Щодо нерезидентів, то відповідно до п. 103.4, 103.5 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Таку довідку видає компетентний (уповноважений) орган відповідної країни, визначений міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. При цьому вона повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Проте не завжди міжнародний договір (Конвенція про уникнення подвійного оподаткування тощо) чітко вказує на те, який саме компетентний орган має її надавати. У багатьох конвенціях про уникнення подвійного оподаткування про такі «компетентні органи» взагалі не йдеться.
Коментованим листом ДФС згадує, що довідку про статус податкового резидента Великобританії видає Королівська податкова та митна служба Великобританії. Хоча у самій Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Iрландії1 про усунення подвійного оподаткування про це ані слова.
Наведемо інший приклад. Відповідно до домовленостей, досягнутих між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Німеччини, для резидентів Німеччини встановлено особливий порядок надання довідок про підтвердження податкового резидентства. Така довідка видається податковими інспекціями федеральних земель та надається в оригіналі і не потребує легалізації або засвідчення апостилем (лист ДПСУ від 20.07.2012 р. №12968/6/12-0016; далі — Лист №12968).
А от для підтвердження резидентства Республіки Кіпр довідка може бути у формі сертифіката (свідоцтва), виданого податковим департаментом Міністерства фінансів Республіки Кіпр2, що дає право скористатися приписами ст. 103 ПКУ.
1 Конвенція між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Iрландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (дата набрання чинності для України — 11.08.93 р.).
2 Ухвала ВАСУ від 06.09.2016 р. №К/800/18344/16, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61251208.
Отже, постає запитання: яким чином резидент України має визначити, чи довідку (сертифікат/свідоцтво/витяг) про статус його контрагента-нерезидента видано саме компетентним органом країни його нерезидентства з метою застосування міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування?
У Листі №12968 податковий орган навів перелік компетентних органів у деяких країнах, які мають право видавати такі довідки. А саме, у:
— Російській Федерації — це Міжрегіональна інспекція Федеральної податкової служби Росії з централізованої обробки даних (російською мовою: Межрегиональная инспекция ФНС России по централизованной обработке данных — МИ ФНС России по ЦОД);
— Білорусі — місцеві інспекції Міністерства з податків та зборів Республіки Білорусь;
— Iталії — місцеві податкові органи (місцеві відділення Служби доходів — Agenzia delle Entrate);
— Німеччині — податкові інспекції федеральних земель;
— Китаї, Нідерландах, Польщі, Швейцарії, Швеції — регіональні податкові служби за місцем реєстрації податкового резидента.
Звертаємо увагу, що цей перелік не повний. Податківці періодично надають відповідну інформацію у своїх листах чи в інших джерелах, зокрема на офіційному веб-сайті ДФС.
Тому, для того щоби резидент міг переконатись у тому, що надана його контрагентом-нерезидентом довідка чи інший документ про підтвердження його податкового статусу є достовірною, він має право звернутися до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення ДФС запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п. 103.6 ПКУ), у т. ч. й щодо права зазначеного у такий довідці компетентного органу країни-нерезидента на їх видачу.
Нагадаємо, що в Україні також є Державний реєстр юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР), який дозволяє отримувати в електронній формі витяг про юрособу-резидента, де, серед іншого, також зазначена інформація про факт прийняття на облік юрособи у відповідному органі ДФС України (тобто фактично йдеться про інформацію щодо податкового статусу резидента України). Аналогічна інформація міститься й у виписці з ЄДР. Проте така інформація не може бути використана з метою застосування положень відповідної Міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Для підтвердження податкового статусу резидента України податківці за місцезнаходженням юрособи видають потрібну довідку за формою, встановленою наказом ДПАУ від 12.04.2002 р. №173.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»