До листа Головного управління ДФС у Тернопільській області від 30.09.2016 р. №333/6/19-00-40-00-06/9023
Зазвичай платник податків під час допуску до перевірки має змогу ознайомитися та отримати на руки копію наказу на перевірку разом із повідомленням про її проведення. Причому обидва документи мають містити відомості, зокрема, про підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який перевірятиметься.
Як випливає з коментованого листа, платника податків зацікавили слова «підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ», тобто що слід розуміти під такими підставами: наприклад, достатньо зазначення пп. 80.2.5 ПКУ чи фіскальний орган має вказати і на документ, яким було повідомлено ДФС про порушення платником податкового законодавства, який є підставою для проведення перевірки.
До речі, таке запитання є не лише логічним, коли йдеться про здійснення фактичних перевірок, які провадяться без попередження, а й аргументованим з погляду дотримання вимог щодо допуску перевіряльників до перевірки. Адже яким чином платник податків:
— по-перше, дізнається, чи правильно визначено норму ПКУ як підставу для перевірки (Податковий кодекс України не є настільною книгою біля входу до офісів платників податків);
— по-друге, може переконатися, що ДФС справді отримала інформацію про порушення таким платником податків вимог податкового законодавства.
Нині є два фактори не на користь платників податків, адже:
1) фіскальний орган1 переконаний, що ПКУ не передбачає надання платнику податків відомостей про зміст отриманої інформації та який відповідний державний чи інший орган (установа чи організація — від авт.) її надав;
2) судова практика, розглянувши значну кількість справ, устигла сформувати доволі сталу позицію, яка свідчить на користь визнання за фіскальним органом права на перевірку, для чого цілком достатньо самого факту отримання такої інформації, а безпосередньо платник податків інформацію, яка свідчить про можливі порушення саме ним законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, вже отримує від державного органу — ДФСУ2. Тож формально вимоги для призначення фактичної перевірки виконані.
1 Лист ДПАУ від 01.06.2011 р. №5283/К/23-7014/624.
2 Ухвала ВАСУ від 09.02.2016 р. №К/800/52462/15, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56155154.
Таким чином, ПКУ фактично змушує платників податків приймати рішення щодо недопуску посадових осіб фіскального органу до перевірки, керуючись при цьому лише припущенням про незаконність дій суб'єкта владних повноважень. Але ж недопуск може загрожувати як адмінарештом активів, так і арештом коштів на рахунку (пп. 94.2.3, п. 94.6 ПКУ).
Отже, в цьому випадку ПКУ, на нашу думку, встановив «презумпцію правомірності дій» посадових осіб фіскального органу щодо призначення перевірки та складення наказу із зазначенням у ньому лише загальної інформації.
Сам факт наявності права не допустити їх до перевірки є дотриманням прав платників податків лише формально, без визначення чіткого механізму оцінки дій перевіряльників на момент недопуску.
Надалі спір платника податків із фіскальними органами передається на розгляд суду, який і має визначити, чи правомірно діяли перевіряльники, приймаючи рішення щодо перевірки.
Сам факт надання загальної інформації лише з посиланням на відповідну норму ПКУ, зокрема пп. 80.2.5 ПКУ, без уточнення самої інформації (реквізитів документа) та джерела її отримання, не свідчить про порушення вимог ПКУ щодо призначення перевірки та складення наказу на її проведення.
Також нагадаємо, що оскаржити наказ на перевірку та визнати його протиправним (незаконним) через суд можна лише у разі недопуску до перевірки. Допуск до перевiрки нiвелює правовi наслiдки процедурних порушень, скоєних контролюючим органом при призначеннi податкової перевiрки1.
1 Ухвала ВАСУ від 09.06.2016 р. №К/800/4188/16, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58495691.
I це стосується не лише фактичних перевірок — аналогічна ситуація зі змістом наказів на призначення позапланових виїзних та невиїзних перевірок (п. 79.1, 78.1 ПКУ).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»