Поважні причини бувають різні. Наприклад, простій, лікарняні, декретні, відпустка без збереження зарплати, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьох або шести років. Як вони впливають у розрахунковому періоді на нарахування лікарняних, декретних, відпусткових та середню зарплату за дні відрядження, розглянемо у статті.
Порядок нарахування лікарняних
Поважні причини
Відповідно до п. 3 Порядку №1266, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді, без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин.
Поважні причини
До поважних причин належать:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
— відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
— відпустка без збереження заробітної плати.
http://www.fse.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/940811
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, вилучаються з розрахункового періоду.
Слід також пам'ятати, що за абз. 2 ч.1 ст. 21 Закону №1105 період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. На час, протягом якого працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до шестирічного віку, таке правило не поширюється.
Обчислення лікарняних
За загальним правилом, відповідно до п. 25 Порядку №1266, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
У випадках, коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менш ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менш ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку №1266).
Для працівників, у яких страховий випадок настав у перший день роботи, середня зарплата визначається виходячи окладу або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. У разі невстановлення тарифної ставки (посадового окладу) середня зарплата розраховується виходячи з розміру мінімальної зарплати (або її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку №1266). Отже, у разі хвороби працівника в перший день роботи для визначення середньоденної зарплати слід його посадовий оклад (або, у разі його невстановлення, розмір мінімальної зарплати) поділити на 30,44 (середньомісячну кількість календарних днів).
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону №1105, застрахованим особам, у яких стаж менший ніж шість місяців протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, лікарняні нараховують виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачується ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної зарплати у місяці настання страхового випадку. Таку саму норму містить і п. 29 Порядку №1266.
При стажі менше шести місяців допомога по вагітності та пологах розраховується виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної зарплати та не менше за розмір мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці відпустки по вагітності та пологах.
Докладніше про це див. у статті «Лікарняні при стажі менш ніж 6 місяців» у «ДК» №12/2016.
Приклад 1 Розраховуємо лікарняні працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3 років.
Працівниця ТОВ «В» перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 10.01.2015 р. до 01.10.2016 р. Посадовий оклад працівниці становить 4000,00 грн. Страховий стаж — 10 років, тому лікарняні буде виплачено у розмірі 100% середньої зарплати. З 08.10.2016 р. до 12.10.2016 р. працівниця хворіла.
Розрахунок лікарняних:
1) середньоденна зарплата: 4000 грн : 30,44 = 131,41 грн;
2) денна зарплата: 131,41 грн х 100% = 131,41 грн;
3) розрахунок лікарняних за рахунок підприємства, оскільки перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років включається до її страхового стажу: 131,41 грн х 5 к. д. = 657,05 грн.
Приклад 2 Розраховуємо лікарняні працівниці, яка у розрахунковому періоді певний час перебувала у відпустці без збереження зарплати
Працівниця ТОВ «В» перебувала у відпустці без збереження зарплати з 10.01.2016 р. до 21.01.2016 р. Посадовий оклад працівниці дорівнює 4000,00 грн. За січень 2016 року працівниці нараховано зарплату 2500,00 грн. Страховий стаж становить 2 роки, тому лікарняні буде виплачено у розмірі 50% середньої зарплати. З 08.10.2016 р. до 12.10.2016 р. працівниця хворіла.
Розрахунок лікарняних:
1) середньоденна зарплата: (4000 грн х 11 + 2500) : (31 + 30 + 31 +31 - 12 + 29 + 31 + 30 + 31 +30 + 31 + 31+ 30) = 46500 : 354 = 131,36 грн;
2) денна зарплата: 131,36 грн х 50% = 65,68 грн;
3) розрахунок лікарняних: 65,68 грн х 5 к. д. = 328,40 грн.
Приклад 3 Розраховуємо лікарняні працівникові, який у розрахунковому періоді був на лікарняному
Працівник ТОВ «В» хворів з 10.02.2016 р. до 21.02.2016 р. Посадовий оклад працівника становить 5000,00 грн. За дні хвороби у лютому 2016 року працівнику нараховано лікарняні 2000,00 грн та зарплату 3000,00 грн. Страховий стаж — 4 роки, тому лікарняні буде виплачено у розмірі 60% середньої зарплати. З 08.10.2016 р. до 12.10.2016 р. працівник хворів.
Розрахунок лікарняних:
1) середньоденна зарплата: (5000 грн х 11 + 3000) : (31 + 30 + 31 +31 + 29 - 12 + 31 + 30 + 31 +30 + 31 + 31 + 30) = 58 000 : 354 = 163,84 грн;
2) денна зарплата: 163,84 грн х 60% = 98,30 грн;
3) розрахунок лікарняних: 98,30 грн х 5 к. д. = 491,50 грн.
Приклад 4 Розрахунок допомоги по вагітності та пологах працівниці, яка в розрахунковому періоді була на лікарняному
Працівниця ТОВ «В» хворіла з 10.09.2016 р. до 21.09.2016 р. Посадовий оклад працівниці дорівнює 4000 грн. За вересень 2016 року за дні хвороби працівниці нараховано лікарняні 2000 грн та зарплату за відпрацьований час у розмірі 3000 грн. З 10.10.2016 р. до 12.02.2017 р. працівниця перебуватиме у відпустці по вагітності та пологах згідно з наданим листком непрацездатності з відповідною причиною.
Розрахунок декретних:
1) середньоденна зарплата: (4000 грн х 11 + 3000) : (31 + 30 + 31 +31 + 29 + 31 + 30 + 31 + 30 +31 + 31 + 30 - 12) = 47 000 : 354 = 132,77 грн;
2) денна зарплата: 132,77 грн х 100% = 132,77 грн;
3) сума нарахованих декретних: 132,77 грн х 126 к. д. = 16729,02 грн.
Розрахунок відпусткових
Обчислення середнього заробітку для відпусткових
Відповідно до абз. 1 п. 7 Порядку №100, відпусткові нараховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат слід помножити на кількість календарних днів щорічної відпустки.
Згідно з абз. 2 п. 7 Порядку №100 святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, до розрахунку тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.
У випадках, коли працівник не мав заробітку не з власної вини, середня зарплата розраховується виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Таке правило щодо розрахунку середньої зарплати встановлено п. 4 Порядку №100.
Поважні причини при обчисленні відпусткових
Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або середній заробіток зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду (абзац 6 п. 2 Порядку №100).
Щодо цього є роз'яснення Мінпраці, наведене у листі від 20.12.2007 р. №929/13/84-07. Також це питання розглядалося фахівцями Мінпраці у листі від 25.05.2009 р. №294/13/84-09 (див. «ДК» №29/2009).
Тобто коли під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки до розрахункового періоду потрапляє час простою, його слід вилучити з розрахункового періоду.
Отже, якщо працівникові надається відпустка і в розрахунковому періоді не з його вини був простій, він вилучається з розрахунку. А якщо простій стався з вини працівника, то простій слід врахувати. Відповідно, за таким самим порядком слід діяти, якщо у працівника був прогул протягом розрахункового періоду.
Є випадки, коли працівник за наказом по підприємству переводиться на роботу на умовах неповного робочого часу. У такому разі середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки нараховується шляхом ділення фактично нарахованого сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів та на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому часі. Відповідне роз'яснення щодо цього міститься у листі Держпраці від 21.05.2009 р. №279/13/84-09 (див. «ДК» №24/2009).
Якщо протягом розрахункового періоду працівник не мав заробітку не зі своєї вини, у т. ч. перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, то відповідно до п. 4 Порядку №100 середня заробітна плата розраховується виходячи з установлених за його посадою у штатному розписі на момент розрахунку тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Див. також лист Держпраці від 27.07.2010 р. №217/13/116-10 («ДК» №39/2010).
Підсумовуючи вищезазначене, можна сказати, що до поважних причин належать:
— відпустка без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки;
— простій з ініціативи роботодавця, коли за працівником частково зберігалася заробітна плата;
— робота в режимі неповного робочого тижня;
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку згідно з медичним висновком).
Розглянемо порядок нарахування відпусткових на прикладах.
Приклад 5 Нарахування відпусткових працівникові, якщо у розрахунковому періоді він мав відпустку без збереження зарплати.
Працівник йде у щорічну відпустку з 20.10.2016 р. на 10 к. д.
Посадовий оклад працівника — 6000 грн. Але він перебував у відпустці без збереження зарплати у січні 2016 року — 10 к. д. (з 18.01.2016 р. до 27.01.2016 р.). Нарахована зарплата за січень 2016 року становить 3473,68 грн (6000 грн : 19 р. д. х 11 р. д.).
Розрахунок відпусткових слід провести так:
1) розраховуємо фактичний заробіток працівника за 12 місяців розрахункового періоду: 69473,68 грн = (6000 грн х 11 календарних місяців + 3473,68 грн);
2) визначаємо кількість календарних днів, на яку треба поділити отриманий фактичний заробіток працівника: 346 к. д. = 366 к. д. - 10 святкових і неробочих днів - 10 к. д. відпустки без збереження зарплати;
3) розраховуємо середньоденну заробітну плату: 200,79 грн = 69473,68 грн : 346 к. д.;
4) сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки: 2007,90 грн = 200,79 грн х 10 к. д.
Приклад 6 Нарахування відпусткових працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до трьох років.
Працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трьох років з 20 лютого 2014 року. Її посадовий оклад станом на 01.10.2016 р. становить 4000 грн. Працівниця 01.10.2016 р. мала вийти на роботу, але вирішила з 01.10.2016 р. піти у щорічну відпустку на 7 к. д.
Розрахунок відпусткових слід провести так:
1) розраховуємо заробіток працівниці за 12 місяців розрахункового періоду (з 01.10.2015 р. до 30.09.2016 р. включно) виходячи з розміру її окладу: 48000 грн = (4000 грн х 12 календарних місяців);
2) визначаємо кількість календарних днів, на яку треба поділити отриманий фактичний заробіток працівниці: 356 к. д. = 366 к. д. - 10 святкових і неробочих днів;
3) розраховуємо середньоденну заробітну плату: 134,83 грн = 48000 грн : 356 к. д.;
4) сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки: 943,81 грн = 134,83 грн х 7 к. д.
Приклад 7 Нарахування відпусткових працівниці, якщо у розрахунковому періоді був простій не з її вини.
Працівниця йде у щорічну відпустку з 20.10.2016 р. на 14 к. д.
Посадовий оклад працівниці — 4000 грн. Але на підприємстві у лютому 2016 року було оформлено простій з ініціативи роботодавця з 10.02.2016 р. до 19.02.2016 р. Нарахована зарплата за лютий за дні простою умовно 1100 грн, за відпрацьований час — 2200 грн.
Розрахунок відпусткових треба провести так:
1) розраховуємо заробіток працівниці за 12 місяців розрахункового періоду (з 01.10.2015 р. до 30.09.2016 р. включно) виходячи з нарахованої зарплати: 46200 грн = (4000 грн х 11 + 2200);
2) визначаємо кількість календарних днів, на яку треба поділити отриманий фактичний заробіток працівниці: 348 к. д. = 366 к. д. - 10 святкових і неробочих днів - 8 р. д. простою;
3) розраховуємо середньоденну заробітну плату: 132,76 грн = 46200 грн : 348 к. д.;
4) сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки: 1858,64 грн = 132,76 грн х 14 к. д.
Розрахунок середньої зарплати за два місяці
За п. 8 Порядку №100 виплати, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, нараховуються шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин).
Під час обчислення середньої заробітної плати за два останні місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (абзац другий п. 3 Порядку №100).
Тобто до поважних причин у такому разі належать:
— відпустка без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки;
— простій за ініціативою роботодавця, коли за працівником частково зберігалася заробітна плата;
— робота в режимі неповного робочого тижня;
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку згідно з медичним висновком);
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
— щорічні та додаткові оплачувані відпустки;
— службове відрядження;
— виконання державних і громадських обов'язків;
— мобілізація (час військової служби в особливий період);
— відсторонення від роботи у випадках, зазначених у ст. 46 КЗпП;
— вимушений прогул (через незаконне звільнення).
Таблиця
Поважні причини для лікарняних та декретних, відпусткових та середньої зарплати за два місяці
|
Лікарняні та декретні
|
Відпусткові
|
Середня зарплата за два місяці
|
| — тимчасова непрацездатність; — відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; — відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком; — відпустка без збереження заробітної плати |
— відпустка без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки; — простій за ініціативою роботодавця, коли за працівником частково зберігалась заробітна плата; — робота в режимі неповного робочого тижня; — відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку згідно з медичним висновком) |
— відпустка без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки; — простій за ініціативою роботодавця, коли за працівником частково зберігалась заробітна плата; — робота в режимі неповного робочого тижня; — відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку згідно з медичним висновком); — тимчасова непрацездатність; — відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; — щорічні та додаткові оплачувані відпустки; — службове відрядження; — виконання державних і громадських обов'язків; — мобілізація (час військової служби в особливий період); — відсторонення від роботи у випадках, зазначених у ст. 46 КЗпП; — вимушений прогул (через незаконне звільнення) |
Приклад 8 Нарахування середньої зарплати за дні відрядження, якщо у розрахунковому періоді працівниця хворіла.
Працівниця була скерована у відрядження згідно з наказом з 19.10.2016 р. до 21.10.2016 р.
Посадовий оклад працівниці — 4000 грн. Але у вересні працівниця хворіла з 12.09.2016 р. до 16.09.2016 р. Нарахована зарплата за вересень 2016 рік за відпрацьований час — 3090,91 грн (4000 : 22 р. д. х 17 р. д.).
Розраховуємо середньоденну зарплату працівниці за дні відрядження за Порядком №100 виходячи з нарахованої зарплати за серпень — вересень 2016 року: 4000 грн + 3090,91 грн = 7090,91 грн : (22 + 17) = 181,82 грн.
За дні відрядження працівниці має бути нараховано середню зарплату у розмірі: 545,46 грн = 181,82 х 3 р. д.;
За дні відрядження за окладом працівниці має бути нараховано: 4000 : 21 р. д. х 3 р. д. = 190,48 х 3 р. д. = 571,44 грн.
Тож за дні відрядження має бути нараховано зарплату за окладом у сумі 571,44 грн.
Наведемо таблицю з поважними причинами для лікарняних та декретних, відпусткових та середньої зарплати за два місяці.
Нормативна база
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»