Підприємство перебуває на 3-й групі єдиного податку та займається наданням послуг. У червні 2016 р. воно надало послуги і на підставі акта відобразило їх в обліку. Але оплати за надану послугу не отримало. Коли підприємство мусить оподаткувати єдиним податком дохід від наданих послуг? Як вплинуть на дохід безоплатно отримані активи, не повернута в межах 12 місяців поворотна фіндопомога та списання дебіторської та кредиторської заборгованості?
Визнання доходу в бухобліку
Підпунктом 296.1.3 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ПКУ.
Отже, на них поширюється норма пп. 2 п. 1 П(С)БО 25, тому вони складають спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (форми №1-мс та №2-м).
За п. 10 П(С)БО 25, юридичні особи — «єдиноподатники» з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Саме тому звернемося до П(С)БО 15 щодо роз'яснення, коли «єдиноподатники» мають відображати в обліку й показувати у звіті про фінансові результати суму доходів від наданих послуг.
За п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
При цьому не визнається доходом сума отриманого авансу від покупця або замовника.
Визнання доходу в бухобліку відображається в обліку за результатами наданої послуги, звісно, на підставі відповідно оформленого акта наданих послуг, який містить усі обов'язкові реквізити, встановлені ст. 9 Закону про бухоблік. Отже, діє принцип нарахувань.
Визнання доходу з метою оподатковування єдиним податком
За пп. 2 п. 292.1 ПКУ, доходом для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ПКУ.
Тобто дохід буде оподатковуватися у періоді, коли юрособа-«єдиноподатник» отримала кошти на свій поточний рахунок або до каси. Отже, на відміну від бухобліку, діє «касовий метод».
Пунктом 292.6 ПКУ визначено, що є датою отримання доходу платниками єдиного податку. Такою датою є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу також є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Визнання доходу в бухобліку в червні 2016 р., за яким у цьому місяці не отримано коштів, не призводить до обов'язку оподаткувати такий дохід єдиним податком та показати його у складі доходів за цей квартал у декларації з єдиного податку. До складу доходів, які оподатковуються єдиним податком та відображаються у декларації з єдиного податку, дохід буде включено тільки в момент перерахування замовником оплати за вже надану послугу.
А що буде у разі, коли підприємство на єдиному податку вирішить простити борг замовнику послуг?
У такому разі податківці, ґрунтуючись на пп. 2 п. 293.5 ПКУ, можуть під час перевірки доводити, що у звітному періоді проведення такого прощення треба було визнати дохід у сумі прощеного боргу та оподаткувати його за подвійною ставкою 6 або 10% залежно від того, чи є платником ПДВ постачальник послуг.
Думка податківців
Чи має право ЮО — платник ЄП укладати договори переуступки прав вимоги боргу щодо відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг)?
Укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами — платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку за правочином купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже, не дає права суб'єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
ЗIР, підкатегорія 108.01.02 (http://zir.minrd.gov.ua)
Але, на наш погляд, у такому разі сума прощеного боргу не може бути оподаткована єдиним податком, адже прощення боргу не призводить до виникнення доходу й отримання коштів від продажу. Дебіторська заборгованість у платників єдиного податку третьої групи, на відміну від кредиторської, за якою минув строк позовної давності, не оподатковується єдиним податком. I вважати прощення переуступкою є хибним.
У бухобліку прощений борг не вважатиметься доходом, а буде відображатися в обліку у складі інших операційних витрат (субрахунок 944). Це випливає з норм п. 11 П(С)БО 10 та п. 20 П(С)БО 16. I тільки тоді дебіторська заборгованість отримує ознаки безнадійної.
Підприємство — «єдиноподатник» 3-ї групи отримало безоплатно товари. Чи треба оподатковувати єдиним податком таке отримання? Чи визнаватиметься дохід у бухгалтерському обліку від такого отримання?
У такому разі слід визнавати дохід з метою оподаткування єдиним податком у розмірі вартості безоплатно отриманого товару. За п. 292.3 ПКУ безоплатно отриманими вважаються товари, надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку. Датою визнання доходу є дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), але в акті має бути зазначена вартість переданих товарів, яка не підлягатиме компенсації (сторонам такої операції слід врахувати пп. 14.1.71 та пп. 14.1.219 ПКУ).
При цьому такий дохід буде оподатковуватися за звичайною ставкою, адже норма щодо застосування подвійної ставки на отримання товарів на безоплатній основі не поширюється.
У бухгалтерському обліку підприємству треба буде визнати дохід на підставі п. 5 П(С)БО 15 та відобразити його за кредитом субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів». Сума доходу визнаватиметься на підставі норми п. 12 П(С)БО 9. Так, первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, наведених у п. 9 П(С)БО 9.
Підприємство на єдиному податку отримало поворотну фіндопомогу у грудні 2015 року, але планує повернути її вже у січні 2017 році. Як це вплине на облік та на оподаткування єдиним податком?
За пп. 14.1.257 ПКУ, поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Але за пп. 3 п. 292.11 ПКУ суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, не є доходом. Відлік починається з дати отримання коштів, що підтверджено документально, а не з дати укладання договору.
Якщо «єдиноподатник» не поверне поворотну фіндопомогу у листопаді 2016 року (граничний термін закінчення 12 календарних місяців — 30.11.2016 р.), то йому доведеться у грудні 2016 року визнати дохід з метою оподаткування єдиним податком та оподаткувати його за ставкою 3 або 5% залежно від того, є «єдиноподатник» платником ПДВ чи ні. Якщо з визнанням суми поворотної фіндопомоги буде встановлено факт перевищення граничної суми річного доходу, то сума перевищення буде оподатковуватися за подвійною ставкою (6 або 10%) та на «єдиноподатника» чекає перехід на загальну систему.
При цьому у бухобліку у разі своєчасного повернення цієї допомоги (за домовленістю сторін у січні 2017 року) «єдиноподатник» не повинен визнавати дохід у грудні 2016 року. Дохід визнаватиметься у бухобліку тільки у разі неповернення поворотної фіндопомоги на підставі норми п. 5 П(С)БО 11 і тільки тоді, коли заборгованість трансформується із закінченням строку позовної давності або прощення боргу кредитором після січня 2017 року.
Суми кредитів не включаються до доходу у будь-якій сумі та на будь-який строк.
Наслідки перевищення суми доходу
Наразі саме факт отримання доходу більше, ніж установлено для юросіб 3-ї групи єдиного податку (5 млн грн), призводить до обов'язку перейти на загальну систему. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 ПКУ, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, установлених цим Кодексом. Детальніше про це сказано у статті «Наслідки перевищення ліміту доходу ЮО на ЄП» див. «ДК» №41/2016.
Тож радимо ретельно відстежувати обсяг доходу, який оподатковується єдиним податком, з урахуванням доходів у вигляді безоплатно отриманого доходу та прощеного боргу, а також списаної дебіторської заборгованості з метою визначення загальної суми доходу.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.
- П(С)БО 10 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну від 08.10.99 р. №237.
- П(С)БО 11 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. №20.
- П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
- П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
- П(С)БО 25 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. №39.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»