Отримання страхового відшкодування

У разі настання страхового випадку страхова компанія покриває збитки страхувальнику шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок або самостійно перераховує кошти безпосередньо на СТО. Проаналізуємо облік таких операцій, зокрема, чи є право на ПК за податковою накладною, складеною СТО.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний здійснити виплату. Згідно зі ст. 8 Закону про страхування, страховий випадок — це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Отже, якщо автомобіль потрапив у ДТП, за договором страхування підприємство-страхувальник отримує суму покриття збитків (за мінусом франшизи¹). На практиці до документів, які підтверджують ДТП та визначають розмір отриманого відшкодування, належать висновок експертизи із зазначенням розміру витрат та збитків, довідки про пошкодження транспортних засобів, страхові акти (аварійні сертифікати) тощо. Далі витрати, спричинені пошкодженням автомобіля у ДТП, погашаються страховим відшкодуванням, перерахованим страховою компанією:

1) на поточний рахунок підприємства, яке згодом оплачує СТО ремонт;

¹ Франшиза — частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

2) на поточний рахунок СТО (оминаючи підприємство).

Але відразу зауважимо, що, незважаючи на покриття збитків, підприємство не отримує від СТО послуги з ремонту автомобіля безоплатно. В обох випадках СТО виконує ремонтні роботи для підприємства за плату з тою відмінністю, що платник коштів є різним, а отримувачем робіт (послуг) буде безпосередньо підприємство-страхувальник. Якщо СТО є платником ПДВ, у разі отримання коштів від страхової компанії, а не від підприємства-замовника, завжди виникає дискусія, чи матиме підприємство право на ПК з ПДВ? Тут головне, що отримувачем ремонтних робіт у будь-якому разі є підприємство, і форма розрахунків (як за власні кошти, так і за кошти страхової компанії) не повинна впливати на право відображення податкового кредиту (наші аргументи наведемо далі).

Приклад 1 Застрахований підприємством автомобіль потрапив у ДТП. Вартість збитків підтверджена експертизою та за мінусом франшизи відшкодовується страховою компанією у розмірі 16000 грн на поточний рахунок підприємства, яке згодом оплачує СТО ремонт. Вартість ремонтних робіт від СТО становить 20000 грн, у т. ч. ПДВ. Відображення в обліку див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Отримання відшкодування на рахунок підприємства (до прикладу 1)

При настанні страхового випадку підприємство-страхувальник згідно з п. 19 П(С)БО 15 отриману суму страхового відшкодування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало, визнає дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

Згідно з п. 15 П(С)БО 7, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.

Навряд чи пошкодження автомобіля у ДТП та згодом його ремонт можна вважати модернізацією, дообладнанням, реконструкцією — це ж не є поліпшенням, тому первісна вартість ОЗ (автомобіля) не збільшується на суму витрат, сплачених на СТО. Хоча рішення про характер і ознаки робіт з ремонту автомобіля, що їх здійснює підприємство, має прийматися керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу наявної ситуації та істотності таких витрат, що підтверджується розпорядженням.

Приклад 2 Застрахований підприємством автомобіль потрапив у ДТП. Вартість збитків підтверджена експертизою та за мінусом франшизи відшкодовується страховою компанією у розмірі 16000 грн на поточний рахунок СТО. Вартість ремонтних робіт від СТО становить 20000 грн, у т. ч. ПДВ. Відображення в обліку див. у таблиці 2.

Таблиця 2

Отримання відшкодування на рахунок СТО (до прикладу 2)

На початку ми зауважили, що обов'язок страховика — виплатити страхову суму (страхове відшкодування) страхувальнику або іншій третій особі. За умовами прикладу 2 отримувачем робіт з ремонту є підприємство, тому джерело надходження таких коштів (самостійна оплата робіт з ремонту або за рахунок страхувальника) не має впливати на право відображення податкового кредиту. На дату складання та реєстрації в ЄРПН (або у періоді реєстрації, якщо ПН зареєстрована після граничного строку) податкової накладної від СТО підприємство згідно з п. 198.1 ПКУ відображає суму ПДВ у складі ПК з ПДВ і згодом не нараховує ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ (виняток: якщо автомобіль використовується для здійснення звільнених від ПДВ операцій або є невиробничим основним засобом).

Мало того, ремонтні роботи підприємство не отримує безоплатно — вони оплачуються страховою компанією, просто минаючи підприємство-замовника. Адже страхове відшкодування належить саме підприємству — замовнику ремонту та відображається ним у складі своїх доходів. Просто у цьому випадку страховик уповноважений сплатити кошти на СТО від імені замовника.

Ще кілька років тому позиція податкового органу була доволі фіскальною — див. лист ДПСУ від 12.01.2012 р. №809/7/15-3417-26 («ДК» №41/2014), в якому повідомлялося, що власник автомобіля — платник ПДВ має право включити до податкового кредиту лише ту частину ПДВ, що відповідає частині вартості ремонту автомобіля, яка була сплачена власним коштом такого страхувальника і не була чи не буде погашена за рахунок коштів, отриманих ним від страхової компанії. Нині, враховуючи зміни до ПКУ, зокрема появу електронного адміністрування, навряд чи можна так робити. У рубриці ЗIР, підкатегорія 101.17, вже немає прямої заборони (як, до речі, немає і прямої відповіді) щодо права на податковий кредит. Податківці зобов'язують, у разі якщо СТО надає послуги з ремонту автомобіля платнику ПДВ, скласти та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Думка ДФСУ

Чи складається податкова накладна СТО, якщо компенсація витрат на ремонт автомобіля, який потрапив у ДТП, надходить на рахунок СТО частково у вигляді страхових виплат від страхової компанії, а частково — у вигляді покриття франшизи від страхувальника — власника автомобіля, який зареєстрований/не зареєстрований платником ПДВ?

Послуги з ремонту автомобіля, який потрапив у ДТП, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість (далі — ПДВ), а тому, незалежно від джерел надходження на рахунок СТО компенсації витрат на проведення такого ремонту, а саме: або частково у вигляді страхових виплат від страхової компанії, або у вигляді покриття франшизи від страхувальника, — СТО на дату виникнення податкових зобов'язань повинна скласти податкову накладну на повну вартість послуг з ремонту такого автомобіля, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) та видати її власнику автомобіля, якщо він є зареєстрованим платником ПДВ.

Податкова накладна складається та не видається отримувачу послуг, у разі якщо СТО надає послуги з ремонту автомобіля неплатникам ПДВ та згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України така накладна реєструється в ЄРПН.

ЗIР, підкатегорія 101.17

Але звертаємо увагу ще на один лист ДФСУ — від 30.08.2016 р. №14970/5/99-99-15-03-02-16, в якому розглядається ситуація щодо права на податковий кредит, коли за умовами договору виконання обов'язку щодо оплати покладено на іншу особу. Податківці повідомляють: оскільки замовник не здійснює оплату підряднику-виконавцю за виконані роботи, законодавчих підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за такою податковою накладною замовник не має. Але у ст. 198 ПКУ така залежність не фігурує, тому з податківцями у цій ситуації можна не погодитися, за виконання решти вимог для нарахування податкового кредиту у підприємства-страхувальника.

Також нагадаємо, що відповідно до п. 5 П(С)БО 28 на дату річного балансу підприємство має оцінювати, чи є ознаки можливого зменшення корисності активу. Якщо в процесі експлуатації автомобіль потрапив у ДТП, питання пошкодження не виникає. Як не прикро, але залишкова вартість автомобіля внаслідок ДТП відрізняється від його справедливої вартості.

Витрати при настанні страхового випадку відображають на субрахунку 972 «Втрати від зменшення корисності активів» (Д-т 972 К-т 105).

Пам'ятайте: якщо на балансі є ще транспортні засоби, то відповідно до п. 16 П(С)БО 7 у разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи, до якої належить цей об'єкт.

Нормативна база

• Закон про страхування — Закон України від 07.03.96 р. №85/96-ВР «Про страхування».
• П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
• П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
• П(С)БО 28 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2004 р. №817.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»