Придбаваючи товари1 у фізосіб, суб'єкти господарювання постають перед запитаннями: як документально оформити таку операцію, яка ставка ПДФО застосовується і як відобразити це у формі №1ДФ. Власне про все це і поговоримо.
Документальне оформлення
Будь-яка операція в обліку має оформлюватися документально. Незважаючи на те що згідно з ч. 1 ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі і сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, рекомендуємо укласти письмовий договір купівлі-продажу. Адже саме цим документом сторони беруть на себе обов'язки й окреслюють свої права, відповідальність, ціну та строки і порядок розрахунків. Крім того, це буде додатковим обґрунтуванням сум податків, відображених у звітності.
Правочини, які можуть вчинятися усно
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до ст. 655 ЦКУ, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Iстотними умовами договору є предмет і ціна (додатково див. гл. 54 ЦКУ). До речі, у питанні оподаткування предмет і ціна мають значення, про що далі.
Проте навіть відсутність договору купівлі-продажу не звільняє сторони від документального оформлення такої операції. Адже згідно з ч. 2 ст. 206 ЦКУ юридичній особі, що сплатила за товари на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, який підтверджує підставу сплати і суму одержаних коштів. Мало того, суб'єкт господарювання — покупець повинен відобразити придбаний товар в обліку, тож без первинного документа не обійтись.
Первинні документи — це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції. У разі придбання товару у фізособи це може бути закупівельний акт (див. зразок). Затвердженої форми акта немає, тому можна розробити власну форму. Але слід врахувати, що первинний документ повинен містити обов'язкові реквізити (додатково див. п. 2.4 Положення №88).
Крім того, за зразок можна взяти форму закупівельного акта, наведену у додатку 5 до Методрекомендацій №1572. У листі ДФСУ від 07.09.2015 р. №8479/Х/99-99-17-02-01-14 сказано, що у документі слід також зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків — продавця або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера і має відмітку у паспорті), загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів ПДФО, у разі якщо він утримувався.
1 У статті розглядається придбання товарно-матеріальних цінностей; придбання автомобіля, нерухомості не є темою матеріалу.
2 Форма має рекомендаційний характер, додатково див. лист Мінфіну від 03.12.2004 р. №31-03430-01-10/22335, «ДК» №7/2005, коментар «ДК», а також «ДК» №41/2004.
Кілька слів про наявність первинних документів на товар у фізособи-продавця. Прямої вимоги, що фізособа-продавець повинна мати документи на товар, який продає, в законодавстві немає. Але є певний ризик, що саме ця фізособа може не виявитися власником майна і з часом до покупця будуть пред'явлені вимоги від третьої особи, яка є справжнім власником товару.
Оподаткування
Порядок оподаткування ПДФО, а відповідно й військовим збором операцій з продажу об'єктів рухомого майна встановлено ст. 173 та п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Згідно з п. 173.8 ПКУ, з метою статті 173 під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна (крім успадкування та дарування, також норми цієї статті не застосовуються до операцій із валютними цінностями, які оподатковуються відповідно до пп. 165.1.51 ПКУ).
Якщо покупцем майна є суб'єкт господарювання, він згідно з п. 173.3 ПКУ виконує функції податкового агента. Власне на покупця покладається обов'язок нараховувати та сплачувати ПДФО і військовий збір до бюджету від імені та за рахунок фізособи з доходів, що виплачуються такій особі, відобразити таку виплату у формі №1ДФ та нести відповідальність за порушення сплати податків.
Але насамперед слід звернути увагу, яке майно придбаває податковий агент і який статус має фізособа.
Визначення терміна «рухоме майно» у ПКУ немає. Але згідно з пп. 14.1.105 ПКУ термін «майно» треба враховувати у значенні, наведеному в ЦКУ.
Визначення термінів
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Відповідно до п. 173.1 ПКУ, дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ПКУ, — 5%. Але є і фіскальна позиція щодо застосовування ставки ПДФО. Так, у листі ДФСУ від 03.02.2016 р. №1136/Ф/99-99-17-03-03-14 неправомірно повідомляється, що дохід, отриманий від продажу мобільного телефону або іншої побутової та цифрової техніки, податковий агент оподатковує за ставкою 18%. Тимчасом як за ставкою 18%, яку визначає п. 167.1 ПКУ, оподатковується дохід від операцій з продажу рухомого майна, що здійснюються фізособами-нерезидентами, — за нормою п. 173.6 ПКУ.
Увага: не всі доходи, що їх отримує фізособа від продажу майна, підлягають оподаткуванню. За відповідності умовам, зазначеним у пп. 165.1.24 ПКУ, доходи, отримані від продажу власної сільгосппродукції, не підлягають оподаткуванню. Для податкового агента у цьому разі важливо підтвердити, що власне така продукція закуповувалась. При продажу сільгосппродукції (крім продукції тваринництва) її власник має надати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених у пп. 165.1.24 ПКУ. Така довідка — це форма №3ДФ1. Її видає безоплатно сільська, селищна або міська рада за місцем податкової адреси (місцем проживання) фізособи протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. До речі, у закупівельному акті або закупівельній відомості слід зазначити реквізити довідки про наявність у фізособи земельних ділянок. А суму отриманого фізособою доходу — навести у ф. №1ДФ з ознакою доходу «148».
Якщо довідки немає, пільга за пп. 165.1.24 ПКУ не діє. Як наслідок, реалізація сільгосппродукції підлягає оподаткуванню. I логічно постає запитання: фізособа самостійно сплачує ПДФО та військовий збір чи покупець виконує функції податкового агента? Враховуючи зміст листа ДФСУ від 13.01.2016 р. №421/6/99-99-19-01-03-15, можемо зробити висновок, що функції податкового агента у цьому разі виконує покупець. I ще не все зрозуміло щодо ставки ПДФО: хоча є окрема ст. 173 ПКУ, за якою ставка 5%, — проте у пп. 165.1.24 ПКУ згадується фраза «на загальних підставах». Тому для впевненості рекомендуємо подати запит на податкову консультацію.
Щодо придбання продукції тваринництва, то доходи від такого продажу не оподатковуються за виконання умови 165.1.24 ПКУ: обмеження річної суми доходу. Але при цьому ПКУ не пояснює, що покупець повинен стежити за сумою обмеження. Тож робимо висновок, що, купуючи таку продукцію, покупець не виконує функцій податкового агента, як наслідок — податки повинна сплатити фізособа самостійно і відобразити це у декларації про майновий стан. Суму отриманого фізособою доходу треба зазначити у ф. №1ДФ з ознакою доходу «179».
При придбанні рухомого майна від фізособи покупець не нараховує єдиного внеску. Пояснюється це тим, що базою для нарахування внеску є сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами згідно зі ст. 7 Закону про ЄСВ.
База для ПДФО та військового збору
Дохід від продажу об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів — у цьому разі діють окремі правила) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче від оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом. Власне тому на початку статті ми рекомендували укладати договір купівлі-продажу.
Щодо оцінки майна, то, на наш погляд (враховуючи, що експертна оцінка коштує чимало), в цьому питанні слід керуватися здоровим глуздом. Хоча, відповідно до ст. 7 Закону про оцінку майна, проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у випадках оподаткування майна згідно із законом (розуміємо: ПКУ — Ред.), крім випадків визначення розміру податку при успадкуванні власності, вартість якої оподатковується за ставкою 0%.
Згідно зі ст. 3 цього закону, майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо. Ясна річ, якщо фізособа продає дороге майно, наприклад обладнання, то податковий агент зацікавлений оцінити його, щоби під час перевірки уникнути зайвих запитань щодо визначення бази для ПДФО. Але погодьтесь, якщо підприємство придбаває у фізособи для своєї діяльності морозильну камеру, телефон, іншу «недорогу» техніку, то вдаватися до оцінки нелогічно, бо послуги оцінювача можуть виявитися дорожчими від самого майна. Тому це питання залишається на розсуд покупця — податкового агента.
ПДФО та військовий збір — це платежі, які сплачуються за рахунок отриманого фізособою доходу. Тож при укладанні договору слід врахувати цей момент і «накрутити» вартість рухомого майна. Але разом з тим продавець-фізособа має розуміти, що кошти він отримає за мінусом ПДФО та військового збору. Тому для того щоб визначити ціну до вирахування податків, виплачену суму доходу треба збільшити на коефіцієнт: К = 100 : 93,51, де: К = 1,06952. Збільшена сума повинна бути зазначена у договорі і бути базою для нарахування й утримання ПДФО та військового збору.
1 5% ПДФО + 1,5% військовий збір = 6,5, де 100 : (100 - 6,5).
Виплатити кошти за придбаний товар податковий агент може готівкою через касу (якщо це юридична особа — з обов'язковим оформленням видаткового касового ордера відповідно до Положення №637) або безготівковим способом із поточного рахунка підприємства.
Зверніть увагу!
У разі видачі окремим фізичним особам готівки за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень — словами, копійок — цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.
Терміни сплати ПДФО та військового збору залежать від форми розрахунків. Якщо сума виплачується у безготівковому вигляді, податок до бюджету перераховується під час виплати, за нормами пп. 168.1.2 ПКУ. Якщо дохід виплачується готівкою з каси, податок сплачується протягом наступного банківського дня. Якщо дохід нараховується (дата нарахованого доходу може підтверджуватися закупівельним актом), але не виплачується, сплатити ПДФО слід протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, за який відбулося нарахування, згідно з пп. 168.1.5 ПКУ.
Податковий агент сплачує (перераховує) ПДФО та військовий збір за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку). Відповідно до пп. 168.4.1 ПКУ, податок зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом. А згідно з ч. 2 ст. 64 цього кодексу ПДФО, що його сплачує податковий агент — юрособа, зараховується до відповідного бюджету за його місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізособі.
Виплату й оподаткування такого доходу треба також показати у ф. №1ДФ з ознакою доходу «105» у розділі I, а суму військового збору — у розділі II загальною сумою.
Приклад Підприємство «Смаколик» придбаває у фізособи-резидента для своєї діяльності морозильну камеру, вартість якої за договором купівлі-продажу встановлена 1069,52 грн. Оформлено закупівельний акт. Сума нарахованих та утримуваних податків становить:
— ПДФО: 1069,52 х 5% = 53,48 грн;
— військовий збір: 1069,52 х 1,5% = 16,04 грн.
Фізособа отримує кошти у розмірі 1000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок. Податки сплачені до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Зразок закупівельного акта див. у зразку.
Зразок
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про оцінку майна — Закон України від 12.07.2001 р. №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
- Методрекомендації №157 — Наказ Мінекономіки від 17.06.2003 р. №157 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами».
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.
- Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»