У багатьох ресторанних закладах у меню є кава з лікером, різноманітні алкогольні коктейлі, а в деяких випадках надається послуга з куріння кальяну. З'ясуємо, що з переліченого суб'єкту господарювання доведеться оподатковувати акцизним податком. Яка ліцензія потрібна, як здійснювати розрахунки та як подавати алкогольно-тютюнову звітність?
Відповідно до чинного на сьогодні п. 22 Правил №854, алкогольні напої для споживання на місці продають на розлив лише заклади ресторанного господарства та спеціалізовані відділи підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Тобто тільки заклад ресторанного господарства має право продавати алкоголь на розлив.
А як бути підприємцям на єдиному податку, які бажають продавати у своїх кафе ще й алкоголь на розлив?
За п. 291.4 ПКУ, «єдиноподатники» II групи можуть здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року відповідають сукупності критеріїв щодо доходу та найманих працівників.
Для «єдиноподатників» III групи (фізосіб) немає обмежень в їхній діяльності, але є обмеження щодо граничного розміру доходу. I ще на всіх «спрощенців» поширюються норми п. 291.5 ПКУ, якими встановлено перелік заборонених для них видів діяльності. Серед цих видів є виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізосіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин) (пп. 3 п. 291.5 ПКУ).
Визначення термінів
Заклад ресторанного господарства — це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Алкогольні напої — це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5% об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5% об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Пиво — насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Вино столове — вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.
Для платників єдиного податку другої та третьої груп є тільки один вихід із ситуації. Вони можуть продавати алкогольні напої на розлив, у т. ч. пиво1, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування під час розрахунків РРО. При цьому підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. I п. 1 Переліку №1336, який дозволяє не використовувати у цьому разі РРО, не встановлює граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій. Але, враховуючи п. 296.10 ПКУ, — до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн грн. У разі перевищення у календарному році зазначеного обсягу доходу застосування РРО є обов'язковим (додатково див. лист ДФСУ від 03.06.2016 р. №5984/Б/99-99-22-07-03-14).
1 Лист ДФСУ від 26.08.2015 р. №8141/К/99-99-22-07-03-14.
Кальян
Оскільки операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяну, вина тощо) є об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу, то тютюн для кальяну та/або алкогольні напої, що їх суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі продаватиме покупцям (у тому числі у вигляді куріння кальяну), підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу. Але для надання такої послуги слід мати ліцензію на роздрібний продаж тютюнових виробів для кальяну.
Алкогольні коктейлі
Прямої норми в ПКУ щодо оподаткування продажу алкогольних коктейлів немає. Якщо виходити з визначення алкогольних напоїв, наведеного у пп. 14.1.5 ПКУ, то акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами будуть оподатковуватися операції з реалізації коктейлів, якщо вміст спирту етилового в таких напоях перевищує 0,5% об'ємних одиниць. Аналогічної точки зору щодо цього дотримується і ДФС (див. роз'яснення у ЗIР, підкатегорія 116.021).
1 Відповідь на запитання: «Чи оподатковуються акцизним податком операції з роздрібної реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв?».
Відповідно до п. 23 Правил №854, забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою. Заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мілілітрів напою у грошовій одиниці України (п. 25 Правил №854).
Але з алкогольними коктейлями не зрозуміло, що є базою оподаткування акцизним податком. Так, податківці у роз'ясненні доводять, що базою є саме вартість реалізованого алкогольного коктейлю.
ДФСУ про базу оподаткування акцизним податком
Базою оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі алкогольними напоями є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами) підакцизних товарів.
Тобто при визначенні бази оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, зокрема коктейлями, ціну реалізованого товару слід поділити на 105 та помножити на 100 (ціна коктейлю — 105 відсотків складається з вартості товару з податком на додану вартість — 100 відсотків та акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями — 5 відсотків).
Кава з лікером
Відповідно до УКТ ЗЕД шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806; кава — 0901, чай — 0902, але виходячи зі ст. 215 ПКУ ці товари не є підакцизною продукцією.
Пунктом 2.2 Правил №219 встановлено, що суб'єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного і теплового оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією (збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, затвердженими в установленому порядку, державними стандартами, технічними умовами, а також Санітарними правилами).
Виходячи з вищенаведеного, суб'єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизного податку з роздрібної торгівлі фірмовими стравами, кулінарними, кондитерськими та борошняними виробами, кавою, чаєм або шоколадом, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, бо кінцева продукція не є підакцизною.
Отже, суб'єкт господарювання повинен мати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями для продажу алкогольних напоїв із вмістом спирту понад 0,5%.
Акцизний податок
За пп. 215.3.10 ПКУ з 01.01.2016 р. для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих у роздрібній торгівлі, ставка акцизного податку становить 5%.
За пп. 214.1.4 ПКУ базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів.
Відповідно до пп. 222.3.1 ПКУ суми податку перераховує до бюджету суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання акцизної декларації за місяць.
При цьому акцизний податок сплачується за місцем реалізації таких товарів (пп. 222.3.2 ПКУ).
Податок на додану вартість
Якщо заклад ресторанного господарства є платником ПДВ, то пам'ятайте, що сума акцизного податку не включається до бази оподаткування для нарахування ПДВ на підставі п. 188.1 ПКУ. ДФСУ щодо цього видала лист від 26.01.2016 р. №1390/6/99-99-19-03-02-15, в якому навела алгоритм дій суб'єкта господарювання (платника ПДВ) при роздрібній торгівлі підакцизними товарами.
Так, податківці наголосили, що сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів (Пза) обчислюється за формулою:
ПЗа = ФРЦ : 105 х 5 ,
де: ФРЦ — фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку.
Отримання ліцензій та порядок сплати
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. Наразі затвердженої форми заяви немає. Як зразок на сайті ДФС наведено форму, затверджену наказом Департаменту САТ ДПСУ від 16.01.2013 р. №191, і викладено побажання податківців щодо змісту заяви2.
Ліцензія видається на рік.
Що робити із залишками алкоголю та тютюну, якщо закінчився термін дії ліцензії на їх продаж?
Відповідно до консультації, розміщеної у ЗIР, підкатегорія 115.03, нереалізовані алкогольні напої та тютюнові вироби, що залишилися у власності суб'єкта господарювання після закінчення терміну дії ліцензій, згідно з нормами чинного законодавства не можуть реалізовуватися (передаватися) іншим особам (як фізособам, так і суб'єктам господарювання), але можуть бути використані їх власником для власного споживання.
Крім цього, податківці у ЗIР на запитання: «Чи може СГ, у якого закінчився термін дії ліцензії на роздрібну торгівлю, повернути постачальнику раніше придбані у нього алкогольні напої (тютюнові вироби)?», — відповіли, що «можливість та умови повернення товарів регулюються безпосередньо договором поставки, укладеним між постачальником та покупцем».
Тож повернення залишків непроданих алкогольних напоїв та тютюнових виробів після закінчення строку дії ліцензії регулюється на рівні договірних відносин із постачальниками. Або ж торговець повинен стежити за датою закінчення терміну дії ліцензій і заздалегідь, а саме за 10 календарних днів до закінчення терміну дії ліцензії, подати заяву на отримання нової.
Відповідно до ст. 15 Закону №481 ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Тож виходить, що не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня початку здійснення торгівлі пивом підприємець (підприємство) має подати заяву на отримання ліцензії.
Що має бути зазначено у заяві на отримання ліцензії?
У заяві має бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання прагне одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначають:
— адресу місця торгівлі;
— перелік РРО (КОРО), які є у місці торгівлі, а також інформацію про них:
- модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;
- реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які є у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах ДФС.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єкт господарювання зазначає адресу місця торгівлі, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформацію про них:
— модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;
— реєстраційні номери КОРО, які є у місці торгівлі.
Ці вимоги встановлені ч. 22 — 23 ст. 15 Закону №481.
Дія Закону №481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими. Тож саме роздрібна торгівля столовими винами не підлягає ліцензуванню.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн на кожний окремий зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (КОРО), що є у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі — 2000 грн. Тобто все залежить від кількості РРО, яку буде зазначено у заяві на отримання ліцензії та через які будуть здійснюватися розрахунки за алкогольні коктейлі і кальян.
На території сіл і селищ, за винятком тих, що розташовані у межах території міст, розмір плати становить 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі — 250 грн. Знову ж таки, це на кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що є у місці торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
При цьому плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щокварталу рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Штрафи за порушення торгівлі алкоголем та тютюновими виробами
Наразі всі види штрафів, що їх накладають за порушення вимог Закону №481, встановлено ст. 17 Закону №481. Так, за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачено штраф у розмірі 100% вартості товару, який розташований у такому місці зберігання, але не менше 17000 грн.
За роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, — 200% вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (КОРО) продукції, але не менше 10000 грн.
Також відповідальність може настати і за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої. Розмір штрафу — 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн.
За роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, буде накладено штраф у 100% вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 грн.
Звіти №РА-1 та №РТ-1
За ст. 16 Закону №481 суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до податкового органу щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Для роздрібних торгівців передбачено форми звітів №РА-1 та №РТ-1, затверджені наказом Мінфіну від 11.02.2016 р. №49. Докладніше порядок заповнення цих звітів розглянуто у «ДК» №14/2016.
Декларація з акцизного податку
Звісно, якщо ресторан або кафе сплачує акцизний податок, то вони зобов'язані складати і подавати декларацію з акцизного податку до податкового органу.
За п. 223.2 ПКУ така декларація подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, податковому органу за місцем реєстрації.
Наразі форма декларації та порядок її заповнення затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. №14 (далі — Порядок №14).
Суб'єкти господарювання, які займаються роздрібним продажем підакцизних товарів, заповнюють розділ Ґ «Податкові зобов'язання з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» та додаток 6.
Пунктом 7 розд. IV Порядку №14 передбачено порядок заповнення цього розділу.
Але наразі передбачаються зміни до форми декларації та порядку її заповнення, які опубліковано у відповідному проекті наказу Мінфіну та розміщено на сайті ДФС.
За проектом розділ Ґ перетвориться на розділ Д і повністю зміниться. Докладніше це розглянуто у «ДК» №33/2016.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
- Закон №2662 — Закон України від 16.06.2005 р. №2662-IV «Про виноград та виноградне вино».
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
- Правила №219 — Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. №219.
- Правила №854 — Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. №854.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»