Продаж автомобіля на підприємстві

Нерідко юридичні особи продають свої транспортні засоби, що були в експлуатації, зокрема автомобілі. Розгляньмо особливості оформлення таких операцій, їх бухгалтерського і податкового обліку.

Договір купівлі-продажу і перереєстрація

Під час укладання договорів купівлі-продажу автомобіля підприємства керуються загальними нормами гл. 54 ЦКУ. Законодавчо не встановлено обов'язку нотаріального засвідчення договору купівлі-продажу автомобіля, незалежно від того, хто є покупцем транспортного засобу: юридична особа чи фізична. Також немає потреби і в обов'язковій незалежній експертній оцінці автомобіля, що продається. Безумовно, за рішенням сторін договір купівлі-продажу автомобіля може посвідчуватися нотаріально. Також за потреби для оцінки автомобіля можуть залучатися експерти.

Нові власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (ст. 34 Закону про дорожній рух). Згідно з п. 33 Порядку реєстрації транспортних засобів, у разі зміни власників транспортних засобів зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться, а здійснюється лише перереєстрація.

Відповідно, крім документів, потрібних новому власникові під час оформлення купівлі-продажу для взяття транспортного засобу на облік, новий власник також повинен мати необхідні документи для реєстрації (перереєстрації) автомобіля у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.

I якщо раніше головним документом при реєстрації транспортного засобу були довідки-рахунки, то з 19.11.2015 р., після внесення змін до Порядку реєстрації транспортних засобів Постановою КМУ від 18.11.2015 р. №941, ці довідки скасовано.

Для перереєстрації автомобіля треба звернутися до територіального сервісного центру МВС із необхідними документами згідно з вимогами п. 8 Порядку реєстрації транспортних засобів.

Документи для реєстрації ТЗ:

— заяви власників, подані особисто або уповноваженими представниками;

— документи, що засвідчують їхню особу або підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб — нотаріально засвідчена довіреність);

— документи, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів;

— документи, що підтверджують відповідність конструкції транспортних засобів до встановлених вимог безпеки дорожнього руху, а також вимог, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документальне оформлення

Оскільки розпоряджання майном (активами) підприємства здійснюється засновниками або їхніми уповноваженими особами, рішення про продаж автомобіля встановлюється наказом директора або іншої уповноваженої особи. Господарську операцію передачі транспортного засобу від продавця до покупця, згідно з угодою купівлі-продажу, може бути оформлено актом приймання-передачі за спеціальною формою ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» або звичайною витратною накладною.

З одного боку, оскільки основний засіб має бути переведено до складу оборотних, то достатньо скласти витратну накладну. З іншого боку, Наказом №352 було затверджено типову форму акта приймання-передачі №ОЗ-1 у разі передачі основних засобів за плату. Такий акт, згідно з Наказом №352, складається під час передачі основних засобів за плату у трьох примірниках: перші два — для підприємства, яке передає основний засіб (перший примірник додається до звіту, а другий — до повідомлення на передачу і для акцепту), третій — особі, яка приймає основні засоби.

Яким первинним документом оформляти передачу автомобіля, підприємство вирішує самостійно. Порядок реєстрації транспортних засобів висуває вимоги до форми документа про приймання-передачу транспортного засобу від підприємства — виробника таких засобів і їх складових частин (додаток 6 до Порядку реєстрації транспортних засобів). Якщо передача автотранспорту оформляється витратною накладною або актом приймання-передачі, то треба проконтролювати, щоб такий первинний документ містив необхідні обов'язкові реквізити. Також, враховуючи реквізити форми додатка 6 до Порядку реєстрації транспортних засобів, у такому документі доцільно зазначити:

— категорію, тип, марку, модель транспортного засобу;

— колір (згідно із класифікатором) транспортного засобу;

— номер шасі, номер кузова, номер двигуна;

— технічні умови;

— підприємство-виробника.

Не зайвим буде додатково зафіксувати показання приладів автомобіля (наприклад, показання спідометра) на момент передачі.

Крім того, у разі переведення автомобіля до складу таких, що утримуються для продажу (про що — далі) робляться відповідні позначки в «Iнвентарній картці обліку основних засобів» типової форми №ОЗ-6, яка використовується, зокрема, для обліку всіх видів основних засобів пооб'єктно, і в «Iнвентарному списку основних засобів» типової форми №ОЗ-9, який використовується для пооб'єктного обліку основних засобів за місцем їх розташування (експлуатації матеріально відповідальною особою).

Бухгалтерський облік

Після прийняття рішення про продаж автомобіля й у разі коли щодо такого необоротного активу виконуються визначені П(С)БО 27 умови, такий об'єкт у бухгалтерському обліку слід перевести до складу активів, що утримуються для продажу, на субрахунок 286 «Необоротні активи і групи вибуття, що утримуються для продажу». Цей субрахунок призначено спеціально для обліку наявності і руху необоротних активів, які визнаються такими, що утримуються для продажу відповідно до П(С)БО 27. За дебетом цього субрахунку у кореспонденції з субрахунком 105 «Транспортні засоби» відображається залишкова вартість автомобіля на момент переведення, якщо балансова вартість автомобіля нижча за чисту вартість реалізації (п. 9 р. II П(С)БО 27). Якщо ж балансова вартість вища за чисту вартість реалізації, то за дебетом субрахунку 286 показується справедлива вартість автомобіля, а на різницю здійснюється коригування його вартості, яка визнається операційними витратами періоду (рахунок 949).

Сума нарахованого зносу відображається за дебетом субрахунку 131 у кореспонденції із кредитом субрахунку 105.

Згідно з п. 6 р. II П(С)БО 27, після визнання транспортного засобу таким, що утримується для продажу, його вилучають зі складу необоротних активів, амортизація на такий транспортний засіб не нараховується. Після продажу автомобіля дохід відображається за кредитом субрахунку 712, а його балансова вартість списується з кредиту субрахунку 286 до дебету субрахунку 943.

Податок на прибуток

Підприємства, в яких сума доходу за останній річний звітний період менша від 20 млн грн і які прийняли рішення не коригувати фінансового результату до оподаткування, відображають операції з продажу автомобіля тільки виходячи з правил бухгалтерського обліку.

Останні повинні провести спеціальні коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.

У разі продажу основних засобів, у т. ч. і транспортних, ці юридичні особи враховують таке. Згідно з абз. 4 п. 138.1 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до П(С)БО. Згідно з абз. 3 п. 138.2 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ (далі — податкова залишкова вартість).

Замість поняття балансової вартості у ПКУ застосовується поняття залишкової вартості (пп. 14.1.9 ПКУ). Це поняття застосовується тільки з метою розділу III ПКУ. Визначається така залишкова вартість шляхом віднімання від первісної вартості суми амортизації, розрахованої відповідно до правил, установлених у розділі III ПКУ.

Податок на додану вартість

Якщо продавець автомобіля є платником ПДВ, у разі продажу транспортного засобу він повинен нарахувати податкові зобов'язання, скласти і зареєструвати податкову накладну. Відповідно до п. 188.1 ПКУ, базою оподаткування є договірна вартість автомобіля.

Платникові ПДВ слід враховувати, що база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Часом транспортний засіб може продаватися за ціною нижчою від балансової (залишкової). У такому разі, згідно з п. 15 Порядку №1307, продавець складає дві податкові накладні: одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни продажу, а іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення балансової вартості над фактичною ціною продажу.

Приклад Підприємство — платник ПДВ (подає річну звітність з податку на прибуток і не проводить коригування фінансового результату на податкові різниці) 02.08.2016 р. прийняло рішення про продаж автомобіля і 04.08.2016 р. продало його за 100 тис. грн без ПДВ (ПДВ — 20 тис. грн, всього з ПДВ — 120 тис. грн).

За даними бухгалтерського і податкового обліку балансова (залишкова) вартість на 01.08.2016 р. становила 124800 грн (первісна вартість — 192000 грн, а нарахований знос — 67200 грн).

Для правильного відображення в бухгалтерському обліку згаданої вище господарської операції наведемо перелік потрібних проведень (див. таблицю).

Таблиця

Відображення в обліку продажу автомобіля на підприємстві

Нормативна база

• ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
• Закон про дорожній рух — Закон України від 30.06.93 р. №3353-XII «Про дорожній рух».
• Порядок реєстрації транспортних засобів — Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів і мопедів, затверджений постановою КМУ від 07.09.98 р. №1388.
• Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
• Наказ №352 — Наказ Мінстату від 29.12.95 р. №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».
• П(С)БО 27 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, що утримуються для продажу, і припинена діяльність», затверджене наказом Мінфіну від 07.11.2003 р. №617.

Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»