• Посилання скопійовано

ПЗ з ПДВ минулих періодів: варіанти погашення

ФОП — платник ПДВ у серпні 2016 р. здав уточнюючий розрахунок (далі — УР) до декларації з ПДВ за травень 2016 р. На підставі УР було донараховано ПЗ з ПДВ (рядок 18.1 УР) у сумі 3090,00 грн та 92,70 грн — сума самостійно нарахованого штрафу. На момент подання декларації, згідно з витягом із системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, така сума становила 14266,00 грн, а залишок коштів на електронному рахунку СЕА ПДВ — 1250,00 грн. Після отримання УР податковий інспектор стверджує, що потрібно було перерахувати суму 3182,70 грн на рахунок державного бюджету.
Чи повинен ФОП сплачувати суму ПДВ, якщо є від'ємне значення?
Якщо ФОП повинен сплатити ПДВ у сумі 3090,00 та штраф 92,70 грн (разом 3182,70 грн), то чому на рахунок держбюджету, а не на електронний рахунок ПДВ?

Насамперед відповімо на друге запитання — щодо можливості використання коштів з електронного рахунку для погашення податкових зобов'язань з ПДВ та штрафу, які виникли у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ минулих податкових періодів.

Пунктом 25 Порядку №569 встановлено, що розрахунок з бюджетом у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ПКУ та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунку до відповідного бюджету. Таким чином, сплата платником ПДВ податкових зобов'язань має здійснюватися саме з поточного рахунку такого платника до відповідного бюджету.

Водночас з електронного рахунку платника за заявою, поданою платником ПДВ у складі декларації з ПДВ, сума, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до такої поданої декларації, може перераховуватися до держбюджету в рахунок сплати ПЗ та на поточний рахунок платника податку (п. 200-1.5 ПКУ). Але перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих ПН, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою ПЗ з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.

Згідно з п. 200-1.7 ПКУ, кошти, зараховані на рахунок платника в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно з метою, визначеною п. 200-1.5 ПКУ, та для погашення податкового боргу з ПДВ. Нагадаємо, що, відповідно до п. 21 Порядку №569, перерахування зайво зарахованих коштів платника з його електронного рахунку до бюджету здійснюється на підставі реєстру від ДФС до Держказначейства протягом 5 робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов'язань. Причому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунку (∑ ПопРах) не призведе до формування від'ємного значення суми податку (∑ Накл).

Отже, якщо залишок коштів на електронному рахунку у розмірі 1250 грн перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, а також за дотримання інших умов платник ПДВ може подати заяву (додаток 4 до декларації з ПДВ) та зазначити своє бажання зарахувати такі кошти до бюджету у рахунок сплати податкових зобов'язань з ПДВ.

Але скористатися таким правом для погашення податкового боргу за уточнюючим розрахунком немає можливості. Адже, згідно з пп. «а» абз. 3 п. 50.1 ПКУ, платник ПДВ повинен сплатити суму недоплати та штраф до подання (!) такого УР. Водночас, якщо подбати заздалегідь, то за певних умов скористатися невикористаним залишком коштів на електронному рахунку СЕА ПДВ було б можна. Для цього платнику ПДВ потрібно було б подати до декларації з ПДВ за червень 2016 р. заяву про перерахування до бюджету такої зайвої суми та, лише дочекавшись, коли кошти з електронного рахунку СЕА ПДВ потраплять до бюджету, — подавати УР до декларації за травень 2016 р. У цьому випадку платнику ПДВ потрібно було б до подання УР сплатити до бюджету лише 1932,70 грн (3182,70 грн - 1250 грн).

Щодо можливості скористатися залишком від'ємного значення з ПДВ. Сума від'ємного значення з ПДВ кожного звітного періоду зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. У такому випадку заповнюємо рядок 21 декларації з ПДВ. Зазначена в рядку 21 сума від'ємного значення, яке переноситься до рядка 16.1 наступного періоду, має зменшити нараховані ПЗ до сплати за наступний звітний період, а не прострочені податкові зобов'язання за попередні періоди.

Водночас сума від'ємного значення (рядок 19 наступного періоду декларації), що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент подання податкової декларації (рядок 19 — рядок 19.1 декларації з ПДВ), може бути зарахована у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1 декларації з ПДВ), у тому числі через подання уточнюючого розрахунку до декларації, в якому з'явився рядок 19.

Податковий борг

Податковий борг — сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 14.1.175 ПКУ

Отже, сама по собі наявність узгодженого грошового зобов'язання не свідчить про наявність податкового боргу. Лише у разі якщо строк погашення такого зобов'язання на дату подання декларації з ПДВ минув, платник податку може використати від'ємне значення з ПДВ для його погашення. Таким чином, скористатися такою можливістю за УР платник ПДВ не мав можливості, адже податкового боргу на момент подання УР ще не було.

Також нагадаємо, що у формі декларації з ПДВ немає можливості виправити помилки попередніх періодів у складі поточної декларації (за приписами пп. «б» абз. 3 п. 50.1 ПКУ). А спосіб виправлення за приписами пп. «а» абз. 3 п. 50.1 ПКУ зобов'язує платника ПДВ сплатити суму недоплати та штрафу до подання УР.

Отже, дочекатися, доки уточнені ПЗ за травень 2016 р. набудуть статусу податкового боргу, щоб використати від'ємне значення з ПДВ для його погашення, також немає можливості.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Порядок №569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. №569.

Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру