ДФС не раз зверталася до питання наявності первинних документів на товари у підприємців — платників ЄП (особливо під час перевірок). Наразі опубліковано лист ДФСУ від 17.05.2016 р. №10714/6/99-99-13-04-02-15 (див. «ДК» №34-35/2016). У ньому податківці звернули увагу, що потрібно мати не тільки підтвердні первинні документи щодо доходів від госпдіяльності, а ще й документи, які свідчать про отримання інших видів доходів.
Прийшла перевірка — відчиняйте двері...
Дехто досі вважає, що діючий мораторій на перевірки захистить від них у 2016 році і чекати перевіряльників слід з наступного року.
Мораторій у 2016 році поширюється на «єдинників», які:
— провадять діяльність на ринках (саме тому перша група наразі під мораторій потрапляє);
— здійснюють продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі.
Але зверніть увагу: податківці і тепер мають право на перевірки платників ЄП 2-ї і 3-ї (фізособи-підприємці) груп1.
З питань дотримання порядку застосування РРО перевірки підприємців-«єдинників» здійснюватимуться із урахуванням норм Закону №712 та ПКУ. А саме:
— першої групи «єдинників» вони не стосуються, адже вони не зобов'язані застосовувати РРО;
— друга і третя групи «єдинників», які почали користуватися РРО протягом першого півріччя 2015 року, до кінця 2016 року від таких перевірок звільнені.
На решту мораторій не поширюється. А це означає, що в будь-який момент податківці можуть завітати до них із перевіркою. Для цього вже діє навіть Порядок проведення контролю за досягненням платниками єдиного податку 2-ї і 3-ї груп обсягу доходу, затверджений постановою КМУ від 13.07.2016 р. №4393.
1 https://news.dtkt.ua/ua/law/inspections/39321.
2 Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
А що саме тепер перевірятимуть?
Податківці у коментованому листі наголосили, що за нормою статей 2 та 3 ГКУ фізособа-підприємець є суб'єктом господарювання. Тому на неї також поширюється норма ч. 8 ст.19 ГКУ, за якою всі суб'єкти господарювання зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи.
Тож вести бухоблік та подавати фінзвітність підприємці не повинні. А от мати первинні документи результатів своєї роботи вони зобов'язані!
І тут є стара проблема: у юросіб більшість документів має типову або рекомендовану форму і майже кожен крок розписано — ДФС, Мінфіном, НБУ тощо.
Для підприємців таких приписів дуже мало.
Тож який необхідний мінімум документів підприємець-«єдинник» повинен мати і надавати під час податкової перевірки?
Підтвердження фактичного здійснення госпоперації
За п. 85.4 ПКУ, під час проведення перевірок податківці мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Проте така вимога свідчить, що кожна перевірка має свій предмет — це об'єкт оподаткування. А він формується для різних податків по-різному, та й база оподаткування буде різною.
Наприклад, як і в юросіб, податкові органи можуть вимагати у підприємців надання належним чином укладеного договору між платниками податків, а також оформленої в установленому порядку податкової накладної. Але для визнання госпдіяльності госпсуб'єкта законною цього може бути недостатньо.
Податківці переважно посилаються на загальну судову практику та наголошують, що будь-які документи (у т. ч. договори, накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення госпоперації не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами з метою ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Таку позицію викладено в інформаційному листі ВАСУ від 02.06.2011 р. №742/11/13-11: «для підтвердження даних податкового обліку,у тому числі даних податкових декларацій з ПДВ, можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції».
При цьому у разі сплати ПДВ підтвердні документи є однаковими для юросіб та підприємців.
Документи про облік доходів
Наразі порядок ведення обліку та складання звітності для «єдинників» установлено ст. 296 ПКУ.
Згідно з пп. 296.1.1 ПКУ, фізособи-«єдинники» 1-ї, 2-ї, 3-ї груп, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Для фізосіб-«єдинників» 3-ї групи, які є платниками ПДВ, передбачено форму Книги обліку доходів і витрат (пп. 296.1.2 ПКУ).
Крім того, на фізосіб-«єдинників», оскільки вони складають декларацію з єдиного податку, поширюється норма п. 44.1 ПКУ. Адже виникає обов'язок підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Отже, з метою оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.
Якщо виходити з об'єкта оподаткування, зазначеного для фізосіб-«єдинників» у ст. 292 ПКУ, то в них у наявності мають бути документи, які підтверджують факт отримання доходів у грошовій та негрошовій формі, зазначених у складених деклараціях. До них належать:
— Книга обліку доходів або Книга обліку доходів і витрат платника ЄП, який є платником ПДВ;
— документи, на підставі яких ця Книга заповнювалася (документи щодо походження доходу та документи щодо походження витрат для платників ЄП, які є платниками ПДВ).
Ці первинні документи за потреби мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з пп. 20.1.6 ПКУ та п. 85.2 ПКУ.
Документи щодо коштів, які не є доходом підприємця
Податківці зауважують, що підприємці-«єдинники» повинні мати документи на доказ того, що певні отримані ними кошти не оподатковуються ЄП (наприклад, суми, які надходять за посередницькими договорами або суми передоплат, повернених постачальником, чи суми отриманої (поверненої) протягом 12 місяців поворотної фінансової допомоги тощо).
У первинних документах, наприклад банківських виписках (платіжках), фактів звільнення від оподаткування не знайдеш. Тож потрібні не лише первинні, але й підтвердні документи (договори, виставлені претензії тощо). Щоб узяв у руки — і було зрозуміло, що це за суми і як вони відповідають певним нормам ПКУ або роз'ясненням податківців щодо звільнення від оподаткування.
Підтвердні документи
Наприклад, для поворотної фіндопомоги (позики) таким документом буде договір і документи про її отримання та повернення. Для коштів, які надходять за посередницькими договорами, — сам посередницький договір (комісії, доручення, агентський, транспортної експедиції) та документи про надходження цих коштів та їх пересилання замовникові.
Документи про понесені витрати
Оскільки третя група — платники ПДВ — повинні вести Книгу обліку доходів і витрат, то зрозуміло, що їм без первинних документів, на підставі яких у цій Книзі відображаються витрати, не обійтися. І їх теж треба буде надати під час перевірки.
На відміну від доходів, переліку витрат, облік яких повинні вести такі підприємці, ПКУ не містить. Тож орієнтуватися потрібно на Порядок заповнення такої Книги, затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579. Згідно з ним, у цій Книзі мають бути відображені відомості про:
— витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) без ПДВ;
— суми ввізного мита;
— суми непрямих податків (у цьому випадку — ПДВ) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються платникам податку;
— транспортно-заготівельні витрати;
— інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, придатного для використання із запланованою метою;
— витрати на оплату праці у разі використання праці найманих осіб;
— суму сплаченого ЄСВ (як за себе, так і за найманих працівників);
— суму інших витрат, які понесені у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку, зокрема витрат на зв'язок, сплату орендних та комунальних платежів тощо.
І на все це у «єдинника» 3-ї групи — платника ПДВ мають бути первинні документи, а в ідеалі — і договори (або інші підтвердні документи).
Решта підприємців-«єдинників», які не є платниками ПДВ, обліку витрат не ведуть, а отже, надавати податківцям документи про придбання товарів, оплату послуг тощо не зобов'язані.
Зверніть увагу: часто під час документальних перевірок податківці люблять вимагати у підприємців документи про походження товару, яким вони торгують, а інколи — оборотно-сальдові відомості щодо наявності та руху такого товару. Річ у тім, що податківці вважають: без контролю того, скільки було продано товарів, перевірити, чи не ухиляється підприємець від сплати податку, неможливо. А може, він не всю виручку відображає у Книзі? Тим більше, якщо розрахунки проводяться готівкою.
Ми не можемо сказати, що підозри податківців є безпідставними. Але відомо одне. Обов'язок мати документи про походженні товару встановлено ПКУ лише для підприємців на загальній системі оподаткування (п. 177.10 ПКУ). Для «єдинників» його не встановлено, принаймні прямої норми ПКУ з цього приводу немає. Вони не зобов'язані вести бухоблік придбаних та реалізованих товарів і складати за ними первинні документи (крім розрахункових документів, які під час готівкових розрахунків не через РРО найчастіше залишаються лише у покупців).
Що буде за неведення та незбереження документів первинного обліку?
Податківці наполягають, що за незбереження первинних документів до платників може бути застосовано штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ — 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.
Крім того, до фізичних осіб, які не ведуть або ведуть з порушенням облік доходів та витрат, застосовується відповідальність у формі адмінштрафу. За ст. 163-1 КУпАП незбереження первинних документів тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85 до 170 грн). Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 н. м. д. г. (від 170 до 255 грн).
Але повторюємо: застосувати ці штрафи податківці мають право лише в тому випадку, коли ПКУ встановлено обов'язок складання та зберігання таких документів!
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»