Оновлено форми документів для використання ДФС під час відшкодування ПДВ
! Платникам ПДВ
Мінфін оновив форми документів, які податківці використовуватимуть у процесі відшкодування сум ПДВ, а саме:
— Висновок про суми відшкодування податку на додану вартість;
— Журнал обліку висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих органами Державної фіскальної служби України до органів Державної казначейської служби України;
— Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих до органів Державної казначейської служби України;
— Журнал реєстрації висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, отриманих органами Державної казначейської служби України від органів Державної фіскальної служби України;
— Звернення про підкріплення коштами для відшкодування податку на додану вартість;
— Рішення про перерахування коштів для відшкодування податку на додану вартість.
Наказ Мінфіну від 13.07.2016 р. №606
набере чинності з дня опублікування
(станом на 16.08.2016 р. не опублікований)
Оновлено критерії ризику легалізації (відмивання) злочинних доходів
! Суб'єктам первинного фінмоніторингу
Мінфін затвердив Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Ці Критерії використовують у своїй діяльності, зокрема, такі суб'єкти первинного фінансового моніторингу:
— професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів);
— СПД, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
— госпсуб'єкти, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами (камінням);
— нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об'єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухобліку, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин);
— інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.
Суб'єкти розробляють власні критерії з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб'єктом державного фінмоніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб'єкта, та особливостей діяльності суб'єкта.
Оцінювання ризику клієнта здійснюється за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, типом клієнта, видом товарів та послуг, які клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Наказ Мінфіну від 08.07.2016 р. №584, чинний з 19.08.2016 р.
Як податківці оформлюватимуть матеріали про адмінправопорушення
! Платникам податків
Мінфін затвердив нову Інструкцію з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, якою також встановлено порядок складання протоколів, розгляду справ, ведення діловодства, а також розгляду скарг на постанови у справах про адмінправопорушення.
Так, посадові особи органів доходів і зборів мають право складати протоколи, зокрема у разі порушення порядків проведення розрахунків, податкового обліку, утримання/перерахування ПДФО та подання декларації про доходи, неподання (несвоєчасного подання) платіжних доручень на перерахування податків та зборів, а також порушення законодавства про збір та облік ЄСВ.
У разі вчинення адміністративного правопорушення:
— кількома особами — протокол складається стосовно кожної особи окремо;
— однією особою кількох порушень — окремо щодо кожного з вчинених правопорушень.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за серйозніше правопорушення.
У протоколі під час його складання обов'язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. Крім того, зазначаються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.
Постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до органу доходів і зборів вищого рівня у порядку та строки, встановлені КУпАП, або до суду в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
Наказ Мінфіну від 02.07.2016 р. №566, чинний з 19.08.2016 р.
120-денний строк розрахунків — і для незавершених операцій
! Суб'єктам ЗЕД
З 29.07.2016 р. постановою НБУ від 28.07.2016 р. №361 збільшено строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 90 до 120 к. д.
Таким чином, за липень банки мають надавати податковим органам інформацію про порушення строків розрахунків у випадках, коли протягом звітного місяця було встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків. Водночас така інформація не надається, якщо протягом звітного місяця було встановлено перевищення 90-денного строку розрахунків без перевищення 120-денного строку розрахунків.
Лист НБУ від 10.08.2016 р. №22-0003/67025
Нові форми реєстраційних карток для отримання ЕЦП
! Юрособам та фізособам-підприємцям
Затверджено нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису, а саме:
— Реєстраційна картка (для юридичної особи);
— Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізособи-підприємця);
— Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки.
Нові форми наберуть чинності з 5 вересня 2016 року. Проте форми реєстраційних документів попереднього зразка прийматимуться віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 2 вересня 2016 року включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг ЕЦП можна у розділі «Реєстрація користувачів» на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС.
Наказ ІДД ДФС від 10.08.2016 р. №118
Особливості укладання електронного договору
! СГ
Мінекономрозвитку роз'яснило, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При цьому у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та на відстані покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов'язків прирівнюється до споживача.
Перед укладенням договору на відстані продавець повинен надати споживачеві інформацію про найменування продавця, його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; основні характеристики товару; ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару; інші умови поставки або виконання договору; мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки товару; вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; період прийняття пропозицій; порядок розірвання договору.
Факт надання інформації повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем в односторонньому порядку.
Лист Мінекономрозвитку від 15.07.2016 р. №3631-04/21819-07
Мінсоцполітики про нюанси ведення трудових книжок підприємцями
! Підприємцям-роботодавцям
Мінсоцполітики нагадало, що відповідно до частини третьої статті 48 КЗпП трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. А отже, працівнику, який приступає до роботи вперше, трудова книжка має бути заведена, в тому числі фізособою-підприємцем.
Водночас, згідно з п. 2.12 Інструкції №58, першу сторінку трудової книжки (на якій зазначаються відомості про працівника) має підписати особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього поставити печатку підприємства (або печатку відділу кадрів), на якому вперше заповнюється трудова книжка.
На думку Мінсоцполітики, оскільки підприємець виступає роботодавцем, то першу сторінку трудової книжки заповнює він і ставить печатку у разі її наявності.
Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізосіб-СПД без створення юридичної особи з правом найму та фізосіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії та ін.), зберігаються безпосередньо у працівників.
Щодо запису підприємцем у трудовій книжці про свою діяльність Мінсоцполітики зазначило, що такий запис про період заняття підприємницькою діяльністю до трудової книжки не вноситься.
Лист Мінсоцполітики від 29.06.2016 р. №3475/0/10-16/06
Поворотна фіндопомога у формі №1ДФ: коли відображаємо?
! Податковим агентам з ПДФО
ДФС роз'яснила, що основна сума позики та поворотної фінансової допомоги, що її отримує фізособа на підставі укладеного договору, протягом дії такого договору не є об'єктом (базою) оподаткування ПДФО та не відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ.
Проте якщо позика або поворотна фінансова допомога не повертається фізособою у термін, який визначений договором, то сума такої позики і допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи як додаткове благо та оподатковується ПДФО за ставкою 18% і військовим збором — 1,5%. При цьому зазначений дохід відображається у формі №1ДФ за ознакою доходу «126».
Лист ДФС у м. Києві від 28.07.2016 р. №16987/10/26-15-13-01-12
За зберігання металобрухту екоподаток не платимо
! СГ
ДФС роз'яснила, що не потрібно сплачувати екологічний податок за відходи, які утворилися у процесі госпдіяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві (у т. ч. металобрухт).
Водночас платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об'єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.
Лист ДФС у м. Києві від 05.08.2016 р. №17719/10/26-15-12-03-18
Доходи у вигляді дивідендів — керуємось роз'ясненням Мінфіну!
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ роз'яснила, що для коригування фінансового результату до оподаткування платникам податку на прибуток слід керуватися листом Мінфіну від 25.07.2016 р. №31-11130-09-10/21370. У цьому листі зазначено, що платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від:
— платників податку на прибуток, для яких підпунктами 57.1-1.2 та 57.1-1.3 ПКУ передбачено особливості сплати авансових внесків при виплаті дивідендів, крім платників, прибуток яких звільнено від оподаткування, та інститутів спільного інвестування;
— платників єдиного податку, які сплачують авансові внески з податку на прибуток.
Коригування здійснюється платником податку з урахуванням вимог пп. 134.1.1 ПКУ щодо суми річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, та за умови відображення у складі доходів суми нарахованих дивідендів відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Лист ДФСУ від 04.08.2016 р. №26581/7/99-99-15-02-02-17
Як сплачувати транспортний податок у разі викрадення автомобіля
! Власникам авто
ДФСУ роз'яснила, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем. Проте такий факт має бути підтверджений відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому авто було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Лист ДФСУ від 11.05.2016 р. №4837/Л/99-99-13-03-02-14
Граничні суми готівкових розрахунків з фізособами: коли 10000, а коли 150000?
! СГ
Нацбанк роз'яснив: якщо фізична особа придбала товари (роботи, послуги) за готівку на користь підприємства та діяла як представник цього підприємства, на такі розрахунки поширюються обмеження, визначені пунктом 1 постанови НБУ від 06.06.2013 р. №210. Тобто гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня має становити 10000 гривень. Водночас кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується. Отже, працівник має право придбати товари у декількох підприємців за день у межах 10000 грн у кожного з них.
Щодо граничної суми розрахунків готівкою при отриманні та поверненні позики від директора підприємства, то сума такого готівкового розрахунку не може перевищувати 150000 гривень протягом одного дня.
Лист НБУ від 21.06.2016 р. №50-0004/51974
Готівка на виплату зарплати: порядок використання та зберігання
! Роботодавцям
Нацбанк нагадує, що підприємства мають право зберігати в своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку. Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом установленого строку, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).
Виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача, або за видатковими відомостями. Пунктом 3.9 Положення №637 визначено порядок дій касира та бухгалтера з сумами готівки, що не були видані та мають бути депоновані й здані до банку. При цьому депоновані суми, що підлягають здаванню до банку, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.
Отже, готівкові кошти, отримані підприємством у касі банку на виплати, пов'язані з оплатою праці, і не виплачені працівникам підприємства в установлені строки, мають бути депоновані та підлягають здаванню до банку або можуть залишатися в касі підприємства (у межах установленого ліміту) та бути використаними на потреби, що виникають у процесі його функціонування.
Лист НБУ від 07.06.2016 р. №50-0004/48214
Новини підготувала Наталія ВОЛОС, «Дебет-Кредит»